Бєлозерцев В. С.

Дніпропетровський національний університет імені О. Гончара, Україна

ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ОПТОВОЇ ТОРГІВЛІ МОЛОЧНИМИ ТОВАРАМИ

Слід зазначити, що в сучасних умова товарне кредитування набуває все більшого розповсюдження та стає однією з необхідних умов прискорення реалізації товарів в оптовій ланці. В операційній діяльності багатьох підприємств товарний кредит займає значне місце у збутовій діяльності. Сучасний стан взаєморозрахунків між суб’єктами господарювання характеризується значною часткою дебіторської та кредиторської заборгованості за товари в їх обігових активах. Стрімке погіршення фінансового стану підприємств за останні роки було спричинено зокрема проблемами у їх борговій діяльності. У роки кризи 2008–2009 рр. зростала питома вага простроченої дебіторської та кредиторської заборгованості. Таке становище вимагає поглибленого дослідження питань фор­мування та погашення дебіторської заборгованості підприємств.

Ґрунтовний аналіз макроекономічних факторів, що впливають на динаміку та структурні зміни дебіторської заборгованості підприємств, та особливостей формування дебіторської заборгованості підприємств, що пов’язані з реалізацією молочної групи товарів, дали змогу сформувати нижчезазначені висновки.

Обґрунтовані теоретико-методичні основи визначення макроекономічних факторів та прогнозування їх впливу на прострочення дебіторської заборгованості шляхом проведення кореляційно-регресійного аналізу, в якому результуючою ознакою обрана частка простроченої дебіторської заборгованості за товари в загальному обсязі дебіторської заборгованості даного виду, як один з ключових показників ефективності управління дебіторською заборгованістю, що дає змогу оцінювати та прогнозувати ефективність управління дебіторською заборгованістю підприємств на макрорівні. В результаті аналізу були виділені фактори, що оказують найбільший вплив на прострочення дебіторської за­бор­гованості.

Доведено, що забезпеченість обслуговування ВВП певною грошовою ма­сою оказує суттєвий вплив на динаміку частки простроченої дебіторської заборгованості між підприємствами України. При зниженні співвідношення грошового агрегату М2-1 (строкові депозити) та ВВП, спостерігається зростання частки прострочених боргів в економіці України.

Обґрунтовані основні риси та виявлені проблемні питання формування дебіторської заборгованості підприємств, що пов’язані з реалізацією молочної групи товарів.

Були виявлені ключові моменти, що впливають на товарне кредитування та боргові відносини зазначених підприємств:

–  негативна ситуація у сфері постачання молочної сировини, основними постачальниками якої перебувають господарства населення. Масова відмова населення від утримання крупної рогатої худоби призводить до дефіциту сировини для молокопереробної галузі України. Слід згадати про неможливість товарного кредитування з боку населення, що накладає відбиток і на управ­ління дебіторською заборгованістю переробних та дистриб’юторських під­при­ємств, одночасно змушуючи їх до пошуку варіантів залучення позикових кош­тів та застосування певних варіантів цінової та реалізаційної політики вже для своїх покупців;

–  укрупнення компаній-виробників та дистриб’юторів молочної продукції та консолідація ринку. Логіка розвитку «суспільства споживання» підтверджується на прикладі трансформацій, що відбуваються останнім часом у молокопереробній галузі. Починаючи з 2002–2003 рр., концентрація головних ук­раїн­ських груп, що пов’язані з переробкою молока та реалізацією товарів молочної групи, проходить швидкими темпами. Аналогічна тенденція спосте­рігається у харчовій промисловості в цілому. Як наслідок, у галузі висока активність у сфері злиттів та поглинань. На вітчизняний ринок виходять іноземні корпорації, що впливає на управління дебіторською заборгованістю. Як для великих, так і для невеликих підприємств, що поступово витісняються та поглинаються великими, характерним є нарощення дебіторської заборгованості за товари, як результат жорсткої конкурентної боротьби та застосування в цих умовах певної стратегії управління дебіторською заборгованістю;

–  трансформація форматів роздрібної торгівлі. В залежності від формату тор­гівельної точки, що безпосередньо контактує з кінцевим споживачем, складаються певні боргові відносини між дистриб’ютором та роздрібною торгівельною організацію Відстрочка платежу, в залежності від розміру роздрібної торгівельної мережі, коливається у середньому від 14 до 60 діб. Таке положення з наданням товарних кредитів торгівельним мережам викликає диспропорції розвитку окремих галузей. Фактично, великі торгівельні мережі проводять свою активну експансію (розширення мережі торгівельних площадок) за чужий рахунок. Так, боргове навантаження операторів торгівлі сягає 80–90% балансу. На фоні становища дистриб’юторських підприємств у сфері їх боргових відно­син з постачальниками, спостерігається явна диспропорція. В макроекономіч­ному аспекті така фінансова поведінка великих роздрібних торгівельних ком­па­ній виступає як інфляційний чинник: підвищені терміни товарного кредитування вимушують дистриб’юторів завищувати і вартість товару;

–  великі терміни та особливі умови товарного кредитування для великих роздрібних операторів. Негативний моментом цього є створення умов для зловживань з податком на додану вартість. Фактично, реципієнт таких товарних кредитів, накопичуючи залишки нереалізованого товару, мінімізує зобов’язання зі сплати податку на додану вартість у бюджет;

–  відсутність регулюючих норм в господарському та податковому законо­давстві для ліквідації певних проблемних моментів у діяльності мереж роздрібної торгівлі.

Аналіз стратегій поведінки та показників діяльності підприємств на мік­рорівні показав, що макроекономічна ситуація, тенденції розвитку боргових відносин між підприємствами та галузеві особливості оказують суттєвий вплив на формування дебіторської заборгованості, розвиток товарного кредитування та результати діяльності підприємств.

Таким чином, для процесу формування дебіторської заборгованості та надання товарних кредитів, який би задовольняв всіх учасників ринку та інтересам держави, не призводив до виникнення диспропорцій у певних галузях, зусиль виключно підприємств не достатньо. Потрібен комплексний під­хід, розробка певної стратегії та комплекс заходів як на мікро-, так і на мак­рорівні, реалізація котрих дозволить виключити виявлені недоліки.

Список використаних джерел:

1. Алексеева А. Массовый ритейл сохранит привлекательность / А. Алексеева, В. Опана­сенко, Ю. Пряникова // Комп&ньон. – 2008. – № 9. – С. 10.

2. Бут О. Влияние сетевой розницы на рынок FMCG: примеры российского рынка / О. Бут // Мир продуктов. – 2007. – № 8 (41). – С. 52–55.

3. Иванов А. Г. Возможности привлечения иностранных инвестиций в АПК Украины / А. Г. Иванов // Мир продуктов. – 2012. – № 4 (83). – С. 12–17.

4. Костельман В. Молочний ринок / В. Костельман // Молочна промисловість. – 2003. – № 9. – С. 12.

5. Лепкина И. Полочная диктатура / И. Лепкина // Комп&ньон. – 2007. – № 50. – С. 42–43.

6. Мирошниченко М. А. Гипермаркеты медленно, но растут в Украине / М. А. Мирошни­ченко // All Retail. – 2012. – № 8. – С. 12–15.

7. Складчиков В. Украинский рынок молока / В. Складчиков // Мир продуктов. – 2012. – № 1 (80). – С. 23–24.

8. Статистичний бюлетень «Роздрібна торгова мережа області». – Дніпропетровськ: Го­лов­не управління статистики у Дніпропетровській області, 2011. – 122 с.

9. Статистичний збірник «Роздрібна торгівля Дніпропетровщини у 2011 році». – Дніпро­петровськ : Головне управління статистики у Дніпропетровській області, 2012. – 146 с.

10.  Статистичний збірник «Територіальні аспекти роздрібної торгівлі Дніпропетровщи­ни». – Дніпропетровськ: Головне управління статистики у Дніпропетровській області, 2012. – 111 с.