Д. соц. н. Ядранський Д. М.

ОКВНЗ «Інститут підприємництва «Стратегія», м. Жовті Води, Україна

ВАРТІСНІ ТЕОРІЇ В ОЦІНЦІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПРАЦІ

Інформатизація та віртуалізація сучасної економіки обумовлює необхід­ність збільшення уваги економістів до проблем ціноутворення, адже мова й де про оцінку віртуальних артефактів. Віртуалізація процесу виробництва та спо­живання продукту ставить під сумнів постулати класичних економічних вартіс­них теорій. Останнє стає все більш відчутним в економічних практиках, що не може не викликати наукової уваги.

Для розуміння сутності інформаційних процесів та їх зв’язку із суспільними трансформаціями (а відповідно і можливостей використання матема­тичного апарату) варто звернути увагу на працю американського соціолога Мануэля Кастельса, який визначив риси, що складають основу інформацій­но-тех­нологічної парадигми. На його думку разом вони складають «фундамент інформаційного суспільства» [1, с. 59–60].

«Перша характеристика нової парадигми полягає в тому, що інформація є її сировиною: перед нами технології для впливу на інформацію, а не просто інформація, призначена для впливу на технологію, як було у випадку попе­ред­ніх технологічних революцій».

Друга риса полягає у всеосяжності ефектів нових технологій. Оскільки інформація є інтегральна частина будь-якої людської діяльності, всі процеси нашого індивідуального і колективного існування безпосередньо формуються (хоча, зрозуміло, не детермінуються) новим технологічним способом.

Третя характеристика полягає в мережевій логіці будь-якої системи або сукупності відносин, що використовує ці нові інформаційні технології …

Четверта особливість, пов’язана з мережевим принципом, але явно не належить тільки йому, полягає в тому, що інформаційно-технологічна парадигма заснована на гнучкості. Процеси не тільки оборотні, організації та інститути можна модифікувати і навіть фундаментально змінювати шляхом перегрупу­вання їх компонентів …» [1, с. 59–60].

Серед підходів, що було розглянуто дослідником можна вділити дві групи: соціологічні та економічні (відповідно розроблені соціологами чи економіс­тами). Однак, сукупність наведених підходів не дає можливості обрати універ­сальний, для практичного використання в існуючих господарських системах, за умов сучасних інформаційних трансформацій.

На наш погляд, встановлюючи загальну їх тенденцію звертає на увагу, що безпосередньо економічні підходи пов’язані із використанням принципово великого, але вузькоспеціалізованого інструментарію. Такий інструментарій пов’язано із використанням значного математичного апарату, що ускладнює не лише його використання, а навіть і розуміння сутності викладених підходів.

Даним підходом по суті протиставляються соціологічні підходи до встановлення ціни та вартості. Однак, такі підходи базуються на логіко-філо­софських засадах та не містять реальної управлінської цінності. На наш погляд, така суперечка обумовлена з одного боку, браком інформації для вироблення нових методик, що пов’язані із існуючими підходами до обліку, контролю та аналізу самої праці. Існуючи методологічні підходи не дають вичерпної ін­фор­мації про внутрішнє на сповнення трудового процесу та соціальні від­но­сини, що на нього впливають. Відсутність відповідної інформації робить немож­ливим встановлення ціни інформаційної праці, то її ринкового оцінювання. Однак, за умов створення відповідної інформаційної бази, яка дає можливість обрахувати соціально-економічні процеси які пов’язані з процесом виникнення цінності інформації як окремого специфічного продукту та інформаційної праці як соціально-економічної дії пов’язаної з його перетворенням та просуванням.

Список використаних джерел:

1. Кастельс Мануэль. Информационная эпоха: Экономика, общество и культура / Мануэль Кастельс; пер. с англ.; под науч. ред. О. И. Шкаратана // Гос. ун-т. Высш. шк. эко­но­мики. – Москва, 2000. – 606 с.