К. т. н. Судакова О. І., Демонова Д. О.

ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», Дніпропетровськ, Україна

СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ ПІДПРИЄМСТВА

В результаті тривалої економічної кризи, яка спостерігається в Україні, від­булося істотне зниження економічного потенціалу більшості вітчизняних підприємств. Об'єктивно зрослий динамізм і складність суспільно-еко­но­мічних процесів вимагають розробки і застосування принципово нових підходів до управління. Особливо це актуально для економічної безпеки підприємства, бо вона має справу з несприятливими впливами на уп­рав­ління підприємством та заходами щодо ліквідації цих впливів або їх на­слідків. Все це по-новому ставить питання про управління підприємством як суб’єктом ринкових від­но­син, про його спроможність пристосовуватися до динамічних умов ринку. Тому такою важливою стає потреба у розробці наукових питань з стратегічного формування економічної безпеки під­приємства.

В процесі оцінки економічної безпеки важливо визначити що підприєм­ство отримає за умови досягнення усіх нормативів, а не те, що і за рахунок яких джерел воно повинно зробити для їх досягнення. А отже, потрібен уніфі­ко­ваний логічний показник, який характеризує, що змінилося б у підприємства, якби воно досягло усіх нормативів та були усунені усі можливі загрози. У та­кому разі показник економічної безпеки () може бути представлений наступним чином:

, (1)

де – брутто-інвестиції підприємства в році t;

– інвестиції підприємства в році t, необхідні для забезпечення його економічної безпеки.

При цьому, для підприємств, що працюють в умовах конкуренції, передбачається виділяти певні види рівнів економічної безпеки підприємства, представлені к табл. 1.

Таблиця 1. Характеристика рівнів економічної безпеки підприємства,

що діє в конкурентних умовах

Але такий підхід має певну неповноту. Згідно до нормативів табл. 1 роз­раховане значення  багатьох підприємств відповідає високому рівневі еконо­мічної безпеки і це означає, що інвестиційна підтримка умов забезпечення еко­номічної безпеки підприємства здійснюється з урахуванням основних вимог ринку, що дозволяє зберегти стратегічні позиції на ринку та мати суттєві кон­курентні переваги.

Відповідно, заходи, що можуть пропонуватися для підвищення ефек­тив­ності управління економічною безпекою досліджуваного підприємства мають бути спрямовані, в першу чергу, на придбання суттєвих конкурентних переваг стратегічного плану та здобуття позиції лідером ринку (галузі).

В свою чергу, це зумовлює наявність такої методики оцінки рівня еко­номічної безпеки підприємства (ЕБП), яка б надавала можливість визначати його конкурентну позицію в тому чи іншому ринково-рейтинговому аспекті. Але типові складові ЕБП не мають чіткого взаємозв’язку оціночних показників ЕБП з конкурентною позицією підприємства і це означає, що існує доцільність вирішення такої наукової задачі.

При оцінці рівня економічної безпеки підприємства було запропоновано визначати його ринкову складову, яка відображає міру відповідності внутріш­ніх можливостей розвитку підприємства зовнішнім, які складаються в ринко­во­му середовищі. Про ослаблення ринкової безпеки відбувається: зменшення част­ки ринку, займаної підприємством; ослаблення конкурентних позицій і здат­ності протидіяти конкурентному тиску; зниження адаптаційних можливостей під­приємства до змін на ринку, відставання від вимог ринку і так далі.

Інтегральну оцінку всього комплексу чинників порівнюють з таблицею ух­валення рішень і роблять висновок про рівень безпеки ринкової позиції під­приємства.

Таблиця 2. Рівні ринкової безпеки конкурентній позиції підприємства

Фактично, на відміну від розглянутих існуючих методів оцінки, наведений підхід дозволяє отримати не тільки загальну рекомендацію, що відповідає роз­рахованому значенню рівня ЕБП, а й виявити конкретні загрози, що можуть дестабілізувати ситуацію на підприємстві.