Письменна О. Б.

ОКВНЗ «Інститут підприємництва «Стратегія», м. Жовті Води, Україна

РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ В УРАНОВІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ

Видобуток уранової сировини на існуючих родовищах в наявний час ха­рактеризується складною екологічною ситуацією, що супроводжується відсут­ністюфінансування. Екологічна криза охопила багато країн світу, в зв’язку з чим, провідні фахівці розглядають можливість виходу із критичної ситуації, що сталася, та шляхи подальшої стабілізації.

Існує цілий ряд пропозицій, для реалізації яких необхідне достатнє фінан­сування. Як зазначено, основою можливості стабілізації, реабілітації (а в бага­тьох випадках реанімації) існуючого положення може бути ресурсозбереження, як основа виживання світової спільноти.

Суттєвий внесок у вирішення проблеми екологізації виробництва, можли­вості сталого розвитку внесли вчені економісти та екологи: В. А. Голян [1], В. О. Гу­сєв [2], Б. М. Данилишин [1], В. М. Задорський [3], Т. В. Іванова [4], Л. Г. Мельник [5], Е. В. Рюміна [6], М. Н. Хвесик [1], М. В. Войнаренко [7] та ін.

Дослідження науковців та теоретичні обґрунтування вирішення проблеми базуються в основному на розгляді можливості сталого розвитку та впро­вадження інноваційних технологій.

Як свідчать дані рис. 1, в останні роки на Україні утилізація токсичних відходів практично зупинилася. Що стосується радіоактивних відходів, розта­шованих в Дніпропетровській, Кіровоградській та Миколаївській областях, то їх кількість з кожним роком збільшується.

Рис. 1. Динаміка використання промислових токсичних відходів

Споживання електроенергії підприємствами, що значно перевищує світові показники, викликало надмірний розвиток енергетики, в тому числі ядерної, щопризвело до накопичення значної кількості радіоактивних відходів [8]. Стан Ук­раїни з відображенням накопичених радіоактивних відходів показано на рис. 2.

Існуюче положення характерне для багатьох країн світу. Як наслідок – ви­никнення парникових ефектів, катаклізмів, забруднення повітря, води та про­дуктів харчування канцерогенними похідними, що негативно впливають на здо­ров’я людства. Це викликає необхідність розробки шляхів виходу із ситуації, що склалася.

Враховуючи специфіку уранодобуваючого регіону, нами було запропо­но­вано ресурсозбереження, як головний шлях реабілітації та створення умов для подальшого розвитку людства.

Рис. 2. Радіоактивні відходи Дніпропетровської, Кіровоградської

та Миколаївської областей

При цьому були розглянуті наступні заходи для вирішення вказаних проблем:

- комплексне та повне використання сировини;

- застосування сучасних підходів до процесів виробництва;

- утилізацію накопичених на території Дніпропетровської та Кірово­град­ської областей забалансових руд, що несуть значне техногенне навантаження;

- обґрунтування природо- та ресурсозберігаючих технологій, технічних засобів, що забезпечують як підвищення заходів з охорони навколишнього середовища, раціональне використання надр і життєдіяльність населення ура­нодобувних регіонів, так і дають економічну, соціальну та екологічну оцінку доцільності розробки уранових родовищ з метою мінімізації негативного впливу на життя людей;

- реабілітацію забруднених ґрунтів та очищення залишкових радіоак­тив­них розчинів колишніх ділянок підземного вилуговування на основі впрова­дження технологій сорбційного та співосаджувального механізмів вилучення ура­ну із вищезазначених розчинів, розташованих у регіонах кращих чорноземів світу.

Слід особливо відзначити необхідність розробки та впровадження техно­логії переробки накопичених відходів, а також нових прогресивних ресурсо- та енергозберігаючих технологій, використання відходів інших виробництв, що розташовані в регіоні видобутку урану для вирішення питань уранових шахт.

Список використаних джерел:

1. Данилишин Б. М. Економіка природокористування: підручник / Б. М. Данилишин, М. А. Хвесик, В. А. Голян. – К.: Кондор, 2010. – 465 с.

2. Гусєв В. О. Парадигма сталого розвитку інноваційного розвитку України / В. О. Гусєв // Економіка та держава. – 2011. – № 9. – С. 154–157.

3. Задорский В. М. К вопросу о «кластеризации» Украины [Електронний ресурс ]. – Режим доступа: http:// www.ucluster.org./blog/2009/11/k-voprosu-o-klasterizacii-ukrainy

4. Іванова Т. В. Екологізація природокористування та політика ресурсозбереження в су­часних умовах / Т. В. Іванова // Економіка та держава. – 2011. – № 4. – С. 123–125.

5. Мельник Л. Г. Экологическая экономика: учебник / Л. Г. Мельник. – Сумы: Уни­вер­ситетская книга, 2001. – 350 с.

6. Рюмина Е. В. Оценка экономического ущерба от экологического ущерба при разра­ботке планов и программ / Е. В. Рюмина // Проведение оценки воздействия на окру­жающую среду в государствах-участниках СНГ и странах Восточной Европы. – М.: Го­су­дарственный центр экологических программ, 2004. – С. 33–40.

7. Войнаренко М. П. Механізми адаптації кластерних моделей до політико-економічних реалій України / М. П. Войнаренко // Матеріали конференції: Світовий та вітчизняний до­свід запровадження нових виробничих систем (кластерів) для забезпечення економіч­ного розвитку територій. – К., 2001. – С. 25–33.

8. Промышленные отходы: инновационные решения и экологизация промышленности / [В. М. Задорський, Н. Н. Новиков, О. Е. Маряскина, В. В. Малый ] // Экономические инновации. – 2001. – № 12. – С. 122–131.