Часовських Ю. П.

ОКВНЗ «Інститут підприємництва «Стратегія», м. Жовті Води, Україна

ПРОДУКТИВНО-ТВОРЧІЙ ПОТЕНЦІАЛ КОМУНІКАЦІЙ – ФАКТОР ЕФЕКТИВНОСТІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

Потенціал окремих підприємств й економіки в цілому визначається люд ­ським інтелектом. Відмінність людського інтелекту, як ресурсу полягає у тим, що він має можливість розвитку у процесі його використання. Людський інтелект є визначальним фактором щодо інших ресурсів через доцільність та методи їхнього використання. Розвиток людського інтелекту збільшує фактори виробництва. На розвиток людського інтелекту впливають комунікації. Ступінь використання ресурсів залежить вiд взаємин людей у процесі їхньої взаємодії.

Проблеми розвитку підприємств і економіки в цілому взаємозалежні. Ці проблеми стосуються усіх галузей знань. У їх вирішенні беруть участь фахівці різних сфер науки і техніки. Вирішення проблем потребує взаємин фахівців різних галузей. Те, у який спосіб організація і фахівець визначає для себе об'єкт i зміст процесу взаємодії, те, яка система взаємозв’язків створюється, дозволяє або не дозволяє ефективно вирішувати проблеми. При цьому людина виступає як суб'єкт соцiально-економiчних відносин.

Як суб'єкт соцiально-економiчних відносин і елемент організаційної сис­теми кожний фахівець водночас є суб'єктом органiзацiйних відносин. Ор­ганi­зацiйні відносини – це відносини людей у межах окремої органiзацiї i відносини людей, що приналежні до різних органiзацiй. По-перше тому, що ці відносини регламентуються політикою i правилами органiзацiї, до яких вони належать. По-друге тому, що взаємодія органiзацiй здійснюється відповідно їх функціям, як процеси комунiкацiї. По-третє тому, що органiзацiї які взаємодіють, є еле­ментами загальної органiзацiйної системи вищого порядку, такий як держава або міждержавні організації.

Органiзацiйнi відносини вимагають нормативної, рольової, iнформацiйної визначеності, фіксують стійку структуру зразків поводження людей [1].

Органiзацiйнi відносини між суб'єктами на свідомому рiвнi реалізуються у процесах комунiкацiї. У маркетингу i менеджменті комунiкацiя визначається як процес передачі iнформацiї i її розуміння одним суб'єктом взаємин іншому. [2, с. 337] Сутність потенціалу соцiально-економiчних взаємин, джерело сiнер­гiчного ефекту органiзацiйної системи розкривається визначенням: акт кому­нi­кацiї несе в собі поряд з репродуктивним продуктивно-творчий потенціал. При чому повідомлення повинні бути сприйняті i правильно застосовані [3, с. 103] Визначення вказує на спосіб підвищення ефективності використання людського інтелекту. Ця властивість комунiкацiї дозволяє свідомо підходити до побудови взаємин між суб'єктами, до створення комунікативних зв’язків, до сприйняття i розуміння в максимально можливому ступені потенціалу комунікації і спо­собу його використання, до розуміння природи обмежень ефективності цього процесу. Це визначення надає можливість оцінювання засобів комунiкацiї, які у значній мірі визначають ефективність суб’єктів соцiально-економiчних відно­син. Це підтверджується О. Юлдашевою, яка приходить до висновку, що осно­вою роботи підприємств стають їхні відносини з економічними суб'єктами, чи здатність органiзацiї до встановлення i розвитку ефективних відносин з парт­нерами. Відносини перетворюються на найважливіший ресурс, що є у під­приєм­ства на рiвнi з матеріальними, фінансовими, iнформацiйними [4, с. 36].

Відносини, що є проявом інтелектуального ресурсу, не можуть бути по­ставлені в один ряд з матеріальними й іншими ресурсами, тому що, вони визначають їхню кiлькiсть i якість, способи їхнього використання. Дане виз­начення комунiкацiї дозволяє виявити основу трансформації умов взаємодії суб’єктів – сiнергiчний ефект, що виникає за рахунок використання продук­тивно-творчого потенціалу комунiкацiї. Сучасні органiзацiї не просто стають більш гнучкими, вони перетворюються у вiртуальнi системи мереж, у суму контактів мiж постачальниками, фахівцями, споживачами i суспільством у ці­лому. Такий напрямок розвитку економічних систем обумовлено характером взаємин суб’єктів у прагненні використання потенціалу комунiкацiй [5, с. 152].

У суспiльствi, що побудоване на принципах комунікації, де комунікації це найважливіший чинник, людина стає головним суб'єктом у виробленні та перетворенні iнформацiї [6]. Філософський зв'язок людина – відносини – iн­формацiя – ефективність позначає тенденції розвитку економічних систем і зна­чення концепції маркетинг-менеджменту як основи для визначення та реалізації інтересів суб'єктів економічних відносин.

Процес комунікації забезпечується передачею iнформацiї. Характеристики суб’єктів соціально-економічних відносин визначають ступінь впливу один на одного в процесі сприйняття i використання iнформацiї. Вивчення iнфор­ма­цiйної взаємодії як об'єкта філософського дослідження привела Н. А. Кузнє­цова, Н. Л. Мусхелишвили i Ю. А. Шрейдера до формування принципів iнфор­мацiйного забезпечення взаємин суб’єктів. Це принцип тезаурусу, що означає необхiднiсть в апріорній iнформацiї, достатньої для дешифрування i засвоєння отриманого повідомлення. Апріорна iнформацiя припускає знання i викорис­тання учасниками процесу комунiкацiї однакових кодів, мов, понять. Наступ­ний принцип iнформацiйного обміну – це принцип фасцінації або приваб­ливості повідомлення. Привабливість повідомлення визначають мотиви i мета одержувача, форми повідомлення i т. д. I, нарешті, принцип маєвтики чи родопомочі, вiдповiдно до якого в процесі iнформацiйної взаємодії адресат може одержати більше iнформацiї, чим повідомляв відправник. Проблема розу­міння розглядається як когнітивна проблема. Згідно принципу маєвтики iнфор­ма­цiйне повідомлення діє як стимулятор формування особистого знання адре­са­та, що провокує в ньому творчу уяву [7, с. 84].

Доречною є ілюстрація продуктивно-творчого характеру комунiкацiй та принципів iнформацiйного обміну словами Сенеки про те, що освічена людина може довідатися за день більше, ніж неосвічена людина за усе своє життя.

Сказане вище дозволяє стверджувати, що можливості ефективного ви­корис­тання потенціалу організації окремими людьми з обмеженою кількістю зв’яз­ків та невеликими групами обмежені. Можливість одержання синергiчного ефекту за рахунок використання продуктивно-творчого потенціалу взаємин в умовах ізольованості обмежена. Це збігається з висновками Ф. Котлера, кот­рий в огляді кращої практики забезпечення маркетингової переваги визначає як погану практику застосування iєрархiй, як добру – застосування мереж, як чудову – роботу командою. Слабкими він вважає вертикально iнтегрованi структури, нормальними плоскі органiзацiї з мінімальною кількістю рівнів та стратегiчнi альянси [8, с. 391].

Структура і зміст інформації повинні відповідати принципам тезаурусу, маєвтики, фасцінації. Аналітики маркетингових комунiкацiй вказують на три характеристики джерел маркетингової iнформацiї, що беруть участь у соцiаль­но-економiчних відносинах. Це довіра, привабливість i влада [9, с. 235].

Дiяльнiсть у процесі соцiально-економiчних відносин визначається взаєм­ним впливом суб’єктів, тобто владою. Влада пов'язується з обміном інформа­цією. Фахівець з менеджменту Ч.Бернард визначив владу як iнформацiйний зв'язок [10, с.173]. Теорія менеджменту визначає поняття влади як здатність однієї людини впливати на поводження іншої людини. Утворюючи соцiаль­но-економiчну систему суб'єкти відносин впливають на поводження один од­ного, тобто створюють владну систему. Питання відносин суб’єктів у такий спосіб зводиться до розподілу ступеня впливу по відношенню друг до друга. Розрізняють владу загрози, владу заохочення, законну владу, владу експерта, референтну владу i iнформацiйну владу [11, с. 378–379] Влада реалізується в процесі органiзацiйних відносин шляхом iнформацiйної взаємодії. Наприклад, влада експерта існує за умов потреби в знаннях експерта і поінформованості, що експерт володіє відповідним знанням. Взаємини суб’єктів залежать вiд мо­тивації, яка визначається змістом повідомлень у процесі комунікації. Це зо­крема пояснюється теорією чекань, що пояснює, яка iнформацiя впливає на рішення iндивiда щодо дій [12, с. 267].

Взаємини суб’єктів соцiально-економiчних систем характеризуються сту­пе­нем пiдпорядкованостi. У випадку рівноправних відносин ефективність взає­мин залежить від зацiкавленостi сторін, у випадку підпорядкування одного суб'єкта іншому взаємини описуються теорією прийняття повноважень запро­понованої фахівцем з управління Ч. Бернардом. Повноваження визначене як iнформацiя, на основі якої учасник органiзацiї направляє свої дії i визначає, що він буде або не буде робити в межах завдань органiзацiї. Якщо підлеглий не приймає повноважень вiд керівника, то передача повноважень не відбувається. [13, с. 311]. Це вiдповiдає висновку про те, що суть діалектичної взаємодії суб'єкта й об'єкта влади полягає в тому, що їх відносини, як i відносини двох будь-яких взаємодіючих компонентів, не належать однієї з взаємодіючих сто­рін. Вони характеризуються двостороннє спрямованим процесом [14].

Поняття влади при розгляді взаємин суб’єктів зв'язано з поняттям волі, з оцінкою значення волі для суб’єктів i їхніх взаємин. Значення волі суб’єктів соцiально-економiчних відносин визначається як вирішальне для розвитку й існування соцiально-економiчних систем. Обмеження добровільності, стають загрозою для всієї системи взаємин [15, с. 120]. Воля суб’єктів соцiально-еконо­мiчних відносин припускає вибір, що ґрунтується на змiстi iнформацiйного по­відомлення при достатньої до нього довірі після оцінки його достовірності. Довіра визначає можливість використання повідомлення.

На поводження суб'єкта соцiально-економiчних відносин iнформацiя впли­ває в ступені, який залежить вiд ступеня довіри, тобто віри. Віра визначається як особливий стан психіки, що приводить до повного i беззастережного прий­няття людиною iнформацiї.

Відносини мiж суб'єктами складаються в залежності вiд ступеня довіри один одному, вiд власної оцінки можливого поводження інших суб’єктів. Дові­ра у величезній частини відноситься до емоційної, тобто погано раціона­лі­зуємій сфери людської психіки [16, с. 79, 90]

Довіра як морально-психологічний стан суб'єкта відносин здобуває особ­ливу значимість у процесі розвитку, ускладнення соцiально-економiчної сис­теми. Оцінка довіри з погляду ефективності економічних відносин полягає у наступному: довіра в усе більшому ступені впливає на динаміку економічних відносин. Економічна вага фактору довіри зростає. Зміцнення довіри мiж парт­нерами сприяє зниженню сукупних економічних витрат [17, с. 31].

Оцінка фактора довіри присутня в роботах вітчизняних i закордонних фахiвцiв маркетинг-менеджменту. Системи маркетингових каналів розгля­да­ють­ся як соцiальнi мережі [18, с. 214]. У соціальних мережах застосовуються соціальні інструменти, якими є особистiснi характеристики й iмiдж контак­туючих осіб, створення атмосфери довіри i зобов'язання, особисті контакти, органiзацiйна культура i т. д. Без соціального iнструментарiю ефективність маркетингової дiяльностi визнається невиправдано обмеженої [19, с. 34]. Добрі відносини з зовнішнім середовищем i сприятлива суспільна думка є умовою досягнення максимуму реалiзацiї комерційних цілей [20, с. 49].

Умовами ефективності iнформацiйних систем на основі продуктивно-твор­чого потенціалу комунiкацiй є: дотримання принципів тезауруса, фасцінації i маєвтики; забезпечення волі вибору та довіри.

Список використаних джерел:

1. Багинский В. В. Организационные отношения: структура и функции (социально-фи­лософский анализ): дис. ... канд. филос. наук / В. В. Багинский // АМ Украины; Институт Философии. – К., 1993. – 128 с.

2. Schermerhorn Jr. John R. Management for productivity. New York: Jhon Wiley & sons, Inc. 1984.

3. Воронин А. А. Техника как коммуникационная стратегия / А. А. Воронин // Вопросы фи­ло­софии. – 1997. – N 5. – C. 96–105.

4. Юлдашева О. Маркетинг взаимодействия: философия и методология межфирменных ком­­­муникаций / О. Юлдашева // Маркетинг. – 1999. – N 3. – С. 32–39.

5. Гурков И. Теория организаций / И. Гурков, Б. З. Мильнер // Вопросы экономики, 1998. N 11. – C. 152–154.

6. Джинчарадзе Н. Г. Iнформацiйна культура особи: формування та тенденцiї розвитку (со­цiально-фiлософський аналiз): дис. ... докт. филос. наук / Н. Г. Джинчарадзе // Київський ун-т iм. Т. Шевченка. – К., 1997. – 425 с.

7. Кузнецов Н. А. Информационное взаимо­дейст­вие как объект научного исследования (перспективы информатики) / Н. А. Кузнецов, Н. Л. Мусхелишвили, Ю. А. Шрейдер // Вопросы филосо­фии. – 1999. – N1. – С. 77–87.

8. Kotler P. Winning Through Value-Oriented Marketing, Senior Managers' Seminar, Marke­ting Institute of Singapore. 28 January 1994.

9. Crosier Keith Marketing Communicatios // Marketing Theory and Practice / edited by Mi­chael J. Baker. – 3d ed. – London.: MACMILLAN PRESS LTD, 1995. – P. 216–249.

10. Дункан Джек У. Основополагающие идеи в менеджменте. Уроки основополжников ме ­не ­джмента и управленческой практики : пер. с англ. / Джек У.  Дункан . – М.: Дело, 1996. – 272 с.

11. Donnelly, James H. Fundamentals of management / James H. Donnelly, Jr., James L. Gibson, John M. Ivancevich. – 9th ed. Chicago, Richard D. Irwin, Inc.

12. Hughes R. L. Leadership: Enhancing the lessons of experience / R. L. Hughes, R. C. Ginnett, G. J. Curphy. – Homewood, Illinois: Richard D. Irwin, Inc., 1993.

13. Мескон М. Х. Основы менеджмента: пер. с англ. / М. Х. Мескон, М. Альберт, Ф. Хе ­доури ; общ. ред. и вст. ст. Л. М. Евенко. – М.: Дело, 1992. – 702 с.

14. Байрачная Л. К. Власть: содержание, структура, функции (социально-философский анализ): дис. ... канд. филос. наук / Л. К. Байрачная // Харьковский политехнический институт . – Х ., 1992 . – 179 с.

15. Мильнер Б. З. Теория организаций (Курс лекций) / Б. З. Мильнер. – М.: ИНФРА-М, 1998 . – 336 с.

16. Зинченко В. П. Психология доверия / В. П. Зинченко // Вопросы философии .– 1998. – № 7 . – C. 76 –93 .

17. Мильнер Б. Фактор доверия при проведении экономических реформ / Б. Мильнер // Вопросы экономики. – 1998. – № 4. – C. 27 –38.

18. Ennis Sean Channel Management // Marketing Theory and Practice / Edited by Michael J. Baker. – 3d ed. – L.: MACMILLAN PRESS LTD, 1995. – P. 198–215.

19. Юлдашева О. Маркетинг взаимодействия: философия и методология межфирменных коммуникаций / О. Юлдашева // Маркетинг. – 1999. – № 3. – C. 32 –39.

20. Яновский А. «Паблик рилейшнлз» как средство обеспечения экономического благопо ­лучия предприятия /  А. Яновский // Маркетинг . – 1998. – № 2. – C. 48 –56.