Беліченко С. П.

ОКВНЗ «Інститут підприємництва «Стратегія», м. Жовті Води, Україна

ВИКОРИСТАННЯ ТЕОРІЇ НЕЧІТКИХ МНОЖИН ПРИ УПРАВЛІННІ ДЕРЖАВНИМ ЗАМОВЛЕННЯМ НА ПІДГОТОВКУ ФАХІВЦІВ

Ринок праці знаходиться в стані неперервних змін: змінюються потреби галузей економіки в професійно-кадровій структурі, рівні підготовки спеціалістів,відбувається старіння кадрів, що приймають участь в економічних процесах регіону.

Освітній комплекс, в ідеалі, повинен сприяти формуванню трудового ре­сурсу і рівновазі попиту та пропозиції на ринку праці, орієнтуючись на тен­денції економічного розвитку регіону.

Сьогодні можна виділити такі види дисбалансу ринку праці та ринку ос­вітніх послуг: розрив між попитом та пропозицією кваліфікованих кадрів, пе­ренасичення ринку спеціалістами деяких профілів, молодіжне безробіття, не­профільна зайнятість. Розробка шляхів мінімізації дисбалансу між потребами ринку праці та ринком освітніх послуг є першим кроком на шляху критичного осмислення даної проблеми та пошуку шляхів виходу з ситуації, що склалася.

Щоб зробити систему освіти ефективною необхідно з однієї сторони роз­поділяти бюджетні місця у навчальних закладах згідно вимог ринку праці, а з ін­шої, – що не менш важливо, – корегувати попит на освітні послуги, тобто здійс­нювати вплив на споживачів цих послуг, а саме на школярів. Це довга та кропітка профорієнтаційна робота, яка при правильній постановці найкращим чином вплине на сучасний стан речей.

На розвиток регіонального ринку праці впливає багато факторів: демо­гра­фічні (природній приріст, міграція і т. д.), економічні (зміна структури економіки,формування споживацького рівня, цінова політика, рівень інвес­тиційної ак­тивності та ін.), соціальні, організаційно-технічні, адміністративно-правові. Вра­хування динаміки цих факторів та їх прогнозних значень є задачею не­тривіальною і слабоформалізованою.

Автором запропоновано узагальнену нечітку модель управління держав­ним замовленням на підготовку фахівців з врахуванням вимог ринку праці.

Сьогодні нечітка логіка – найбільш перспективний напрям наукових до­сліджень в області аналізу, прогнозування та моделювання соціально-еконо­мічних явищ та процесів.

Суть задачі полягає в тому, щоб зробити регулювання бюджетними міс­цями в регіональних ВНЗ автоматизованою. Програмна реалізація розглянутого підходу дозволить підвищити гнучкість системи освіти, розширити інформа­ційне поле та точність рекомендацій при плануванні.

Досвід науковців у вивченні питань управління освітою дозволяє сфор­мувати декілька евристичних правил: при збільшенні інвестицій в галузь та ве­ликій кількості працівників пенсійного віку набір абітурієнтів за даним на­прямком слід збільшити і т. д. Ця інформація буде використовуватися при побудові правил системи нечіткого виводу, яка дозволить реалізувати дану модель нечіткого управління. Задача розв’язується для кожної галузі окремо. Недоліком даного підходу є досить тривалий період (2–5 років) виходу учня на ринок праці. А значить задача дослідника полягає в тому, щоб врахувати саме прогнозні потреби ринку праці.

Очевидно, що у якості вхідних лінгвістичних змінних слід викорис­тову­вати очікуваний рівень валового регіонального продукту, чисельність штатнихпрацівників галузі, прогнозне значення темпу приросту інвестицій в галузь, тем­пи розвитку галузі, кількість кадрів пенсійного та перед пенсійного віку, кількість випускників шкіл.

Дослідник може самостійно змінювати вхідні значення цих змінних і та­ким чином розглядати різні сценарії розвитку досліджуваної галузі та значення результуючого показника.

Результуючою змінною доцільно обрати корегуючий коефіцієнт величини державного замовлення фахівців досліджуваної галузі.

У якості терм-множини вихідної лінгвістичної змінної «корегуючий коефі­цієнт» будемо використовувати множину Т={«суттєве скорочення», «невелике скорочення», «без змін», «невелике збільшення», «суттєве збільшення»}. Функ­ція належності має трикутний вигляд. Трикутне число задається трьома параметрами: максимальним, модальним та мінімальним значеннями.

Процес моделювання не відрізняється від класичного: опис вхідних та ви­хідних змінних, фазифікація вхідних змінних, формування бази правил системи нечіткого виводу, нечіткий вивід, дефазифікація.

На основі теорії нечітких множин формується повний спектр можливих сценаріїв розвитку регіону. Отримане таким чином державне замовлення на підготовку фахівців буде мати оптимальну структуру і дозволить враховувати потреби економіки регіону.

Тобто на основі аналізу стану ринку праці та основних показників роз­витку регіону сформулюються базові концепції узгодженого управління проце­сом пі000000000000000000000000дготовки фахівців

Модель має наступні характеристики: гнучкість, інваріантність, інтелек­туальність.

Таким чином можна стверджувати, що використання нечітких моделей може стати дієвим інструментарієм у вирішенні задачі ефективного управління потенційними трудовими ресурсами та зайнятістю молоді.