Беліченко С. П.
ОКВНЗ «Інститут підприємництва «Стратегія», м. Жовті Води, Україна
ВИКОРИСТАННЯ ТЕОРІЇ НЕЧІТКИХ МНОЖИН ПРИ УПРАВЛІННІ ДЕРЖАВНИМ ЗАМОВЛЕННЯМ НА ПІДГОТОВКУ ФАХІВЦІВ
Ринок праці знаходиться в стані неперервних змін: змінюються потреби галузей економіки в професійно-кадровій структурі, рівні підготовки спеціалістів,відбувається старіння кадрів, що приймають участь в економічних процесах регіону.
Освітній комплекс, в ідеалі, повинен сприяти формуванню трудового ресурсу і рівновазі попиту та пропозиції на ринку праці, орієнтуючись на тенденції економічного розвитку регіону.
Сьогодні можна виділити такі види дисбалансу ринку праці та ринку освітніх послуг: розрив між попитом та пропозицією кваліфікованих кадрів, перенасичення ринку спеціалістами деяких профілів, молодіжне безробіття, непрофільна зайнятість. Розробка шляхів мінімізації дисбалансу між потребами ринку праці та ринком освітніх послуг є першим кроком на шляху критичного осмислення даної проблеми та пошуку шляхів виходу з ситуації, що склалася.
Щоб зробити систему освіти ефективною необхідно з однієї сторони розподіляти бюджетні місця у навчальних закладах згідно вимог ринку праці, а з іншої, – що не менш важливо, – корегувати попит на освітні послуги, тобто здійснювати вплив на споживачів цих послуг, а саме на школярів. Це довга та кропітка профорієнтаційна робота, яка при правильній постановці найкращим чином вплине на сучасний стан речей.
На розвиток регіонального ринку праці впливає багато факторів: демографічні (природній приріст, міграція і т. д.), економічні (зміна структури економіки,формування споживацького рівня, цінова політика, рівень інвестиційної активності та ін.), соціальні, організаційно-технічні, адміністративно-правові. Врахування динаміки цих факторів та їх прогнозних значень є задачею нетривіальною і слабоформалізованою.
Автором запропоновано узагальнену нечітку модель управління державним замовленням на підготовку фахівців з врахуванням вимог ринку праці.
Сьогодні нечітка логіка – найбільш перспективний напрям наукових досліджень в області аналізу, прогнозування та моделювання соціально-економічних явищ та процесів.
Суть задачі полягає в тому, щоб зробити регулювання бюджетними місцями в регіональних ВНЗ автоматизованою. Програмна реалізація розглянутого підходу дозволить підвищити гнучкість системи освіти, розширити інформаційне поле та точність рекомендацій при плануванні.
Досвід науковців у вивченні питань управління освітою дозволяє сформувати декілька евристичних правил: при збільшенні інвестицій в галузь та великій кількості працівників пенсійного віку набір абітурієнтів за даним напрямком слід збільшити і т. д. Ця інформація буде використовуватися при побудові правил системи нечіткого виводу, яка дозволить реалізувати дану модель нечіткого управління. Задача розв’язується для кожної галузі окремо. Недоліком даного підходу є досить тривалий період (2–5 років) виходу учня на ринок праці. А значить задача дослідника полягає в тому, щоб врахувати саме прогнозні потреби ринку праці.
Очевидно, що у якості вхідних лінгвістичних змінних слід використовувати очікуваний рівень валового регіонального продукту, чисельність штатнихпрацівників галузі, прогнозне значення темпу приросту інвестицій в галузь, темпи розвитку галузі, кількість кадрів пенсійного та перед пенсійного віку, кількість випускників шкіл.
Дослідник може самостійно змінювати вхідні значення цих змінних і таким чином розглядати різні сценарії розвитку досліджуваної галузі та значення результуючого показника.
Результуючою змінною доцільно обрати корегуючий коефіцієнт величини державного замовлення фахівців досліджуваної галузі.
У якості терм-множини вихідної лінгвістичної змінної «корегуючий коефіцієнт» будемо використовувати множину Т={«суттєве скорочення», «невелике скорочення», «без змін», «невелике збільшення», «суттєве збільшення»}. Функція належності має трикутний вигляд. Трикутне число задається трьома параметрами: максимальним, модальним та мінімальним значеннями.
Процес моделювання не відрізняється від класичного: опис вхідних та вихідних змінних, фазифікація вхідних змінних, формування бази правил системи нечіткого виводу, нечіткий вивід, дефазифікація.
На основі теорії нечітких множин формується повний спектр можливих сценаріїв розвитку регіону. Отримане таким чином державне замовлення на підготовку фахівців буде мати оптимальну структуру і дозволить враховувати потреби економіки регіону.
Тобто на основі аналізу стану ринку праці та основних показників розвитку регіону сформулюються базові концепції узгодженого управління процесом пі000000000000000000000000дготовки фахівців
Модель має наступні характеристики: гнучкість, інваріантність, інтелектуальність.
Таким чином можна стверджувати, що використання нечітких моделей може стати дієвим інструментарієм у вирішенні задачі ефективного управління потенційними трудовими ресурсами та зайнятістю молоді.