Колінко Н. О.
Національний університет «Львівська політехніка», Україна
СТРУКТУРА УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА МАКРОРІВНІ ТА МІКРОРІВНІ
Активний розвиток будь-якої галузі, залежить від сприйняття її керівників до нововведень. Проте в останні роки рівень інноваційної активності керівників підприємств та організацій дещо знизився, що зумовлено практичною відсутністю в Україні умов для ефективного здійснення інноваційної діяльності. Перед керівниками постають перешкоди фінансового, політичного, правового характеру на шляху реалізації інновацій.
Основною умовою досягнення довготривалих, позитивних темпів економічного зростання, як економіки країни загалом, так регіону зокрема, є активна інноваційна діяльність, яка супроводжується ефективним інноваційним керівництвом. Інноваційний розвиток підприємства у регіонах є особливо актуальним питанням, адекватне вирішення якого є запорукою економічного зростання України. Однак, проблеми в управлінні інноваційною діяльністю гальмують інноваційні перетворення у регіонах України.
Дослідженню різноманітних аспектів розвитку інноваційної діяльності та розробленню рекомендацій для активізації інноваційної діяльності займались такі науковці, як В. Александрова, В. Геєць, Н. Гладинець, М. Жураковська, В. Зяньков, С. Ілляшенко, С. Ковальчук, В. Козик, О. Кузьмін, П. Перерва, В. Стадник, Т. Тарасенко, С. Чижов, Н. Чухрай та інші. Зокрема, науковці наголошують на недостатній підтримці інноваційної діяльності з боку держави загалом, так і регіону зокрема, та відсутності ефективного управління на рівні підприємства.
Структура управління інноваційної діяльності повинна розкривати суттєві взаємозв’язки як на макрорівнях (державне управління) так і на мікрорівнях (організаційне управління) рис. 1.
Рис. 1. Структура управління інноваційної діяльності
на макрорівні та мікрорівні
Таким чином, макрорівень управління визначає поле інноваційної діяльності, окреслюючи його межі. Мікрорівень конкретизує варіанти дій окремих суб’єктів підприємницької діяльності у пошуку шляхів розвитку ринкових можливостей, які спираються на безупинну, послідовну розробку і виведення на ринок різного роду новацій з метою забезпечення тривалого виживання і стійкого розвитку в конкурентному середовищі.
Усі суб’єкти інноваційної діяльності, як на державному так і на регіональному рівні, зокрема: Верховна Рада України, органи місцевого самоврядування, Кабінет Міністрів України, регіональні наукові центри НАН та міністерства, регіональні центри інноваційного розвитку Державного агентства України з інвестицій та розвитку та мережа фінансово-кредитних установ Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, повинні активно співпрацювати з підприємництвом області, створюючи сприятливе інноваційне середовище для створення, пошуку, впровадження інновацій.
Отже, пропонується розробити і запровадити у практику такий ряд заходів, які будуть спрямовані на активізацію інноваційної діяльності підприємств:
1. Заходи макрорівня: удосконалення нормативно-правової бази у регулюванні інноваційної діяльності; зниження податкового тиску на інноваційну діяльність; надання кредитів на пільгових умовах для здійснення інноваційної діяльності; забезпечення державного страхування та відшкодування можливих ризиків від інноваційної діяльності; сприяння розвитку інноваційної інфраструктури; координація дій фінансових установ та підприємств для фінансування інноваційної діяльності; залучення іноземних інвестицій у інноваційне виробництво; формування національної науково-технологічної програми розвитку іноваційної діяльності; формування інноваційних установ як посередника між науковцями та виробниками; створення інформаційної бази інноваційної діяльності.
2. Заходи мікрорівня: проведення власних наукових досліджень; кадрове забезпечення запровадження інновацій; проведення оцінки технологічного та технічного стану підприємства; удосконалення виробничо-технологічних ліній.