Качуровський С. В.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

ПРОЕКТУВАННЯ ТА СТАНДАРТИЗАЦІЯ СКЛАДСЬКОГО ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ АПК

Ціллю проектування складського процесу на підприємстві АПК є форму­вання інформаційної моделі, що виконує вимоги виробництва у відповідності до характеристик технологічного процесу.

Послідовність моделювання складського технологічного процесу підпо­ряд­ковується тій же логіці, що й моделювання будь якої логістичної системи.Формується ціль створення складу, тобто визначаються функції складу, що ґрун­туються на створенні складу на даній ділянці ланцюгу товароруху. Визна­чають­ся вимоги, яким має відповідати складський процес. Розробляються моделі складського технологічного процесу. Виконуються розрахунки, що дозволяють обрати варіант, який забезпечить виконання встановлених задач при мінімаль­них витратах технічних, фінансових та трудових ресурсів. Розробляються внут­рішні нормативні документи, що перетворюють обрані моделі в правила, за якими буде працювати склад, та весь персонал складу.

Правильно організований технологічний процес роботи складу повинен забезпечувати: чітке і своєчасне проведення кількісного і якісного приймання товарів; ефективне використання засобів механізації навантажувально-розван­та­жувальних транспортно-складських робіт; раціональне складування товарів, що забезпечує максимальне використання складських об'ємів і площ, а також збереження товарів і інших матеріальних цінностей; раціональну організацію складських операцій з вибору товарів із місць зберігання, комплектуванню і підготовці їх до відвантаження; чітку роботу експедиції і організацію центра­лізованої доставки товарів споживачам; послідовне і ритмічне виконання склад­ських операцій, що сприяє планомірному завантаженню працівників складу, і створення сприятливих умов праці.

До основних показників, за допомогою яких можна оцінити раціональ­ність технологічного процесу на складі, відносять: швидкість складського про­цесу, збереження споживчих властивостей товарів економічність затрат. На рів­ні складу ці показники виражаються в параметрах утримання переробки одиниці вантажів. Проте оптимізувати цей показник можна лише у рамках оп­тимізації усієї системи руху товару, оскільки з точки зору логістики ефектив­ність технологічного процесу у будь-якій ланці логістичного ланцюга визна­чається рівнем сукупних витрат на просування матеріального потоку по усьому ланцюгу.

Умовою виконання вимог і досягнення показників є дотримання принципів організації матеріальних потоків на складі: пропорційність; паралельність; безперервність; ритмічність; прямоточність; потоковість.

Пропорціональність процесу означає, що усі його частини, операції, пов'я­зані між собою, мають бути пропорційними, тобто відповідати одна одній по продуктивності, пропускній спроможності або швидкості. Порушення цього принципу створює умови для виникнення вузьких місць, зупинок і перебоїв в роботі.Відповідно до цього принципу плануються пропорційні витрати праці в одиницю часу на різних ділянках.

Паралельність технологічного процесу на складі вказує на одночасне виконання окремих операцій на всіх стадіях процесу. Розділення і кооперація праці робітників складу, розставляння устаткування, робляться у відповідності з основними стадіями технологічного процесу. Паралельне виконання робіт сприяє скороченню циклу робіт, підвищенню рівня завантаження робітників і ефективності їх праці. Принцип паралельності організації процесу реалізуєть­ся в більшій мірі на великих складах з інтенсивними потоками товарів.

Усунення або скорочення всякого роду перерв в технологічному процесі називається безперервністю технологічного процесу. Безперервність складсь­ко­го процесу забезпечується організаційними заходами, наприклад змінною робо­тою експедиції.

При ритмічності потоки можуть бути рівномірними і наростаючими. Рит­мічність є передумовою постійності у витратах енергії, часу, праці впродовж робочого дня. Вона зумовлює належний режим праці і відпочинку працівників, а також завантаження механізмів. Відсутність ритмічності часто залежить не лише від роботи самого складу, але і від зовнішніх чинників: нерівномірності доставки вантажів, транспортних засобів.

Прямоточність означає максимальне випрямлення технологічних маршру­тів руху товарів як в горизонтальному, так і у вертикальному напрямах. Прямо­точ­ність забезпечує скорочення трудових витрат.

Потоковість – взаємозв'язок усіх операцій технологічного циклу і підпо­ряд­кування їх єдиному розрахунковому ритму. Виконання кожної попередньої операції є одночасно підготовкою до наступної. Розміщення робочих місць (зон), устаткування і необхідних інструментів робиться відповідно до послідов­ності технологічного процесу, спрямованістю і швидкістю переміщення мате­ріального потоку.

Передача предметів праці з однієї операції на іншу здійснюється з міні­мальними перервами за допомогою спеціальних транспортних засобів. Потоко­ві методи на складах пов'язані із застосуванням конвеєрних систем. Вони виключають циклічність рухів і зустрічних потоків, характерні для одиничних методів організації процесу.

Вище перераховані вимоги, яким повинен відповідати технологічний про­цес будь-якого складу. Іншим джерелом вимог до складів є пов'язані із складом служби компанії. Проектуючи складський процес, необхідно встано­вити, чого чекають від складу служби постачання і збуту, служба транспорту, а також, можливо, інші, тісно пов'язані із складом служби сільськогоспо­дарсь­кого підприємства. Ці вимоги мають бути враховані при проектуванні склад­ського технологічного процесу.