К. е. н. Глинська А. Є.

Херсонський національний технічний університет, Україна

ОЦІНКА КУРОРТНО-РЕКРЕАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

Привабливість регіону для туристів та економічний розвиток регіонів Ук­раї­ни та господарюючих суб’єктів курортно-рекреаційної та готельної сфери цілком і повністю залежить від ефективності використання курортно-рекреа­ційного потенціалу регіону та можливості оперативної адаптації бізнес-послуг та органів державної влади до змін вибагливих потреб та вимог туристів.

Україна заробила статус країни з надзвичайно низьким рівнем інвести­ційної привабливості. Проте, всі потенційні та наявні інвестори відмічають високу прибутковість бізнесу та безліч нереалізованих можливостей в Україні. Першочерговим фактором привабливості для туристичного бізнесу є наявність у регіоні певного курортно-ресурсного потенціалу, який можна використати як конкурентну перевагу в процесі реалізації своєї стратегії.

Вдале використання та підтримка курортно-ресурсного потенціалу є стра­тегічним завданням органів державної влади із залученням спеціальних орга­ні­за­цій та регіональних центрів по туризму, обов’язковою кооперацію та спів­працею з місцевим бізнесом на постійній, а не одноразовій основі. Це дозволить організаціям постійно володіти інформацією, відчувати підтримку ззовні та на цій основі формувати ефективну, виважену стратегію розвитку, маркетингову політику. Дозволить досягти відповідності туристської пропозиції курортно-рекреаційним можливостям регіону та туристському попиту.

Саме аналіз курортно-ресурсного потенціалу в залежності від пори року та очікувань клієнтів, а не конкурентів має бути одним із головних завдань організацій на шляху розробки власної стратегії розвитку. Це дозволить зо­середитися на представленні клієнту дійсно ефективної послуги, на яку він очікував приїжджаючи до конкретного регіону.

Однією з головних причин сучасної кризи українських туристичних регіо­нів та низької конкурентоспроможності наданих послуг є відсутність управ­лін­ня орієнтованого на клієнта, нездатність поставити інтереси споживача у центр всієї організаційної та комерційної діяльності.

Визначення конкурентних позицій регіону дозволить оцінити можливості і за­грози розвитку туристичного регіону, визначити сегмент потенційних турис­тів, зробити аналіз туристської інфраструктури, її недоліки та заходи перетво­рення регіону на місце відпочинку великої маси туристів.

Методика проведення аналізу природно-ресурсного потенціалу регіонів України та їх конкурентоспроможності була наступною:

формула (1)

де Крег – показник конкурентоспроможності регіону за курортно-рекреаційним потенціалом; bi – показник вагомості і-го фактора курортно-рекреаційного потенціалу; Кi  – конкурентоспроможність і-го фактору.

формула (2)

де Qрег – абсолютне значення і-го фактора регіону; Qнорм – нормативне (краще в Україні) значення і-го фактора регіону.

Показник вагомості природно-рекреаційних факторів визначається експерт­ним методом на основі вивчення уподобань туристів. В даному випадку ви­в­чалась думка пріоритетних природно-рекреаційних факторів влітку. В ре­зуль­таті дослідження опитувані віддали перевагу кліматичним умовам, наявність таких природних ресурсів як водні ресурси та гірський ландшафт, наявність в регіоні об’єктів історично-культурного значення для здійснення пізнавальних екскурсій.

Аналогічний аналіз можна проводити орієнтуючись на іноземних, а не вітчизняних туристів, людей похилого віку, молодь, туристів з високим рівнем доходу. В даному випадку кінцеві результати будуть відрізнятися внаслідок зміни уподобань клієнтів і на цих даних сформувати туристичний продукт, який цілком відповідає запитам різних сегментів споживачів.

Для оцінки курортно-рекреаційного потенціалу були вивчені такі фактори:

1. Кліматичні умови (за абсолютне значення приймалась середня кіль­кість теплих днів на рік).

2. Забезпеченість регіону природними ресурсами (наявність водних ре­сур­сів, відсоток площі вкритої лісами; відсоток площі регіону, яку займають гори; наявність морських смуг).

3. Екологічний стан регіону (кількість викидів шкідливих речовин в ат­мос­ферне повітря стаціонарними джерелами забруднення).

4. Рівень транспортної інфраструктури. Рівень розвитку автомобільного та залізничного транспорту, можливість подорожувати річкою, здійснювати авіа ­перельоти.

5. Наявність природно-заповідного фонду (абсолютним показником була кількість об’єктів природно-заповідного фонду, до яких належать біосферні заповідники, національні природні парки, заказники загальнодержавного та місцевого значення, пам’ятки природи, заповідні урочища та інші природні об’єкти).

6. Наявність у регіоні об’єктів світового значення. До таких об’єктів можна віднести визначні місця віднесені до спадщини ЮНЕСКО, пам’ятки природи, культури, архітектури, історії.

7. Наявність у регіоні сучасних центрів розваг, розважальних закладів, ексклюзивних місць відпочинку.

8. Можливість формування цікавих туристичних маршрутів.

9. Розвиток сільського туризму.

10.  Кількість п’ятизіркових готельних закладів.

11.  Привабливість регіону з точки зору національних традицій. За абсо­лют­ний показник приймався склад українців в етнічній групі регіону.

12.  Наявність рекреаційних факторів (до них відносяться джерела мі­не­раль­них вод, лікувальні грязі, санаторії з лікувальними технологіями).

За результатами дослідження були отримані такі результати показники (табл. 1).

Таблиця 1. Рейтинг туристичної привабливості областей України

за курортно-рекреаційним потенціалом

Область

Значення показника конкурентоспроможності

Область

Значення показника конкурентоспроможності

АР Крим

0,593

Черкаська

0,361

Закарпатська

0,531

Донецька

0,354

Івано-Франківська

0,455

Вінницька

0,349

Київська

0,446

Хмельницька

0,327

Одеська

0,445

Житомирська

0,308

Херсонська

0,443

Рівненська

0,303

Чернівецька

0,441

Дніпропетровська

0,297

Львівська

0,423

Сумська

0,294

Миколаївська

0,415

Запорізька

0,293

Чернігівська

0,407

Харківська

0,290

Волинська

0,390

Кіровоградська

0,261

Полтавська

0,377

Луганська

0,229

Тернопільська

0,375

Виходячи з наведених даних перші місця займають АР Крим, Закар­пат­сь­ка, Івано-Франківська, Київська, Одеська області. Приведені показники дають можливість проаналізувати наскільки ефективно використовуються існуючий курортно-рекреаційний потенціал як перевага в розробці туристичних пропо­зи­цій клієнту. Орієнтація та акцентування пропозиції на сильних факторах доз­во­лить створити ефективну та конкурентоспроможну туристичну інфраструктуру регіону та прибутковий бізнес.