Головко А., к. е. н. Іваннікова Н. А.

ОКВНЗ «Інститут підприємництва «Стратегія», м. Жовті Води, Україна

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Одним із пріоритетних питань інвестиційної політики держави в умовах глобалізації є забезпечення умов для спрямування інвестицій у ключові галузі національної економіки, які зможуть забезпечити стійкий економічний роз­ви­ток країни та успішну інтеграцію в європейське та світове товариство.

У цьому плані найбільш перспективними є капіталовкладення у вироб­ниц­т­­во з високими технологіями, а також у такі, що забезпечують структурні зміни в економіці та вирішення соціальних і екологічних питань.

Для закріплення та реалізації цієї зацікавленості необхідний зважений під­хід до вибору регіонів та галузей для створення умов щодо залучення інозем­них інвестицій. Як підтверджує досвід створення та функціонування спеціаль­них економічних зон та територій пріоритетного інноваційного розвитку в Ук­раї­ні, найбільший ефект за кількістю та швидкістю залучення інвестицій отри­ма­но в ре­гіонах з високим виробничим та науковим потенціалом, із розвинутою ринковою інфраструктурою (фінансовою, комунікаційною та транспортною) та низькими ризиками (політичними, економічними та законодавчими) (приріст прямих іноземних інвестицій на 1 квітня 2011 року до початку року: м. Київ − 193,5 млн. дол. США, АР Крим – 156,3 млн. дол. США, Дніпропетровська обл. − 90,5 млн. дол. США, Луганська обл. − 71,9 млн. дол. США, Київська обл. − 69,8 млн. дол. США) [1].

Оцінка основних міжрегіональних співвідношень показала, що економіка Дніпропетровської області за умов стійкого зростання великою мірою забез­пе­чу­ватиме підйом економіки України та створюватиме умови для успішної її інтеграції в європейську та світову економічні системи.

Розглянемо інвестиційний потенціал області за такими показниками: при­род­ні ресурси, виробничий потенціал, кадровий потенціал, інноваційний потен­ціал, фінансово-інвестиційний потенціал.

Дніпропетровська область – один з найбільш економічно розвинених регіо­нів України − має всі потенційні можливості для швидкого залучення інозем­ного капіталу. Вона характеризується вигідним географічним положенням, багатими природними ресурсами, потужним промисловим та науковим потен­ціа­лом, роз­ви­нутим сільськогосподарським виробництвом, високим рівнем роз­витку транс­порту і зв’язку.

На території 31,9 тис. кв. км (5,3% площі України) мешкають, за даними на 1 січня 2012 року, 3320,3 тис. осіб (7,3%). Високий рівень урбанізації (83% жителів проживають у 66 міських поселеннях) визначає найвищу в Україні щіль­ність населення – 104 особи на один квадратний кілометр (середня по Україні – 77).

В адміністративно-територіальному відношенні Дніпропетровська область розподілена на 22 адміністративні райони, має 20 міст, 48 селищ міського типу, 1441 сільський населений пункт [2].

За різноманітністю й обсягами промислових запасів корисних копалин Дніпропетровська область є однією з найбагатших областей України. В області знаходиться близько 50% загальнодержавних запасів корисних копалин. Забез­пе­ченість мінеральними ресурсами більша ніж втричі в порівнянні з загально­дер­жавним рівнем. В області видобувається 100% марганцевої, 80% залізної ру­ди, видобуваються також вугілля, уран, рідкоземельні метали, каолін та гра­ні­ти, нафта та газ. За кількістю розвіданих запасів та річним обсягом видобутку Криворізький залізорудний басейн займає перше місце в Україні.

Одним із найбільших у світі є Нікопольський басейн марганцевих руд. В області видобувається 40 видів мінеральної сировини.

Майбутнє області – у розвитку кольорової, золотовидобувної та золото­переробної галузей. Родовища «Сергіївське» та «Балка Золота» мають схожість з аналогічними родовищами Канади, Австралії та Південної Африки.

В області розташоване єдине в Україні родовище талько-магнезитів. Його введення в експлуатацію дасть можливість на 60–70% забезпечити потреби України у вогнетривкій сировині та значно зменшити її імпорт з інших країн.

Область має потужний промисловий потенціал. У регіоні діють понад 700 основних промислових підприємств двадцяти основних видів економічної діяльності, на яких працюють 359,1 тис. осіб. На Дніпропетровщині ви­роб­ляєть­ся 18,8% (більше, ніж 210,6 млрд. грн.) усієї реалізованої промислової продукції України. За цим показником область посідає друге місце по Україні.

У структурі промисловості області переважають галузі важкої індустрії. У 2011 році провідне місце займала чорна металургія − 38,7%, металургія і металообробка – 18,1%, харчова – 16,6%, машинобудування – 11,6%. Із інших галузей значну питому вагу посідають хімічна та нафтохімічна – 6,7%, кокс та нафтопереробка – 5,7%.

Слід зазначити, що область входить до числа провідних експортерів та займає друге місце за обсягами експорту серед областей України. У 2011 році найбільші обсяги товарів експортувались до Росії – 27,0% (загального обсягу експорту), Китаю – 12,7%, Польщі – 6,1%, Туреччини – 4,7%, Іраку – 4,5%, Че­хії – 3,3%. Товарна структура експорту обумовлена промисловим потенціалом області. Основу товарної структури складають чорні метали (36,1% загального обсягу експорту); мінеральні продукти (26,2%); вироби з чорних металів (13,3%); транспортні засоби (9,6%); продукція хімічної промисловості (4,1%).

Значні обсяги товарів імпортуються до області з Росії – 27,1% (загального обсягу імпорту), Китаю – 11,4%, США – 8,7%, Німеччини – 6,2%, Італії – 3,8%, Казахстану – 3,4%. У товарній структурі імпортних надходжень значними є обсяги механічного та електричного обладнання, машин та механізмів (17,7% загального обсягу імпорту); енергетичних матеріалів, нафти та продуктів її перегонки (15,9%); чорних металів (12,6%); полімерних матеріалів, пластмаси та каучуку (10,5%); фармацевтичної продукції (8,2%); руд, шлаків та золи (7,2%); транспортних засобів (3,8%); паперу та картону (3,5%).

За обсягами прямих іноземних інвестицій область впевнено посідає 1 місце серед областей України. Станом на 01.01.2012 року обсяг прямих іноземних інвестицій, залучених в економіку області, склав 8006,2 млн. дол. США і збіль­шився у 2011 році на 511,1 млн. дол. США (106,8%). Це найкращий показник серед промислових областей України. На одного мешканця області обсяг пря­мих іноземних інвестицій становить 2407,8 дол. США, що у 2,3 рази більше за­галь­нодержавного показника по Україні (1084,3 дол. США). В еко­но­мі­ку облас­ті прямі інвестиції залучено з 63 країн світу. Про наявність прямих іноземних ін­вес­тицій у 2011 році звітувало 1079 підприємств та організацій 12 міст та 17 сільсь­ких районів. Найбільша питома вага іноземних інвестицій спрямована в розвиток промисловості – 74,1%, торгівлю – 9,7%, фінансову діяльність – 6,9%, операції з нерухомим майном – 6,5% та в інші галузі.

Найбільші обсяги прямих інвестицій надійшли з Німеччини – 58%, Кіпру – 28,9%, Віргінських Островів, Британських – 3,0%, Великої Британії – 1,7%, Австрії – 1,6%, Нідерландів – 1,4% [3].

Спостерігається поліпшення ситуації з трудовими ресурсами області. Чи­сель­ність наявного населення Дніпропетровської області за станом на 1 січня 2013 р.становила 3307,8 тис. жителів. Упродовж 2012 р. вона скоротилася на 12,5 тис. осіб. За період з 2008–2012 населення області зменшилось на 78,1 тис. меш­канців (2,3%). Загальне зменшення чисельності населення сталося виключно за рахунок його природного скорочення. Спостерігається уповільнення темпу при­родногоскорочення населення з 7 до 5 людини на 1000 осіб за 2008–2011 роки. Порівняно з 2011р. природне скорочення населення поменшало на 9,9%, що пов’я­зано зізниженням рівня смертності населення з 15,7 особи на 1000 жи­те­лів у 2011р. до 15,5 – у 2012р. та підвищенням рівня народжуваності з 10,9 на­роджених на 1000жителів до 11,2 відповідно. Водночас залишилось суттєвим перевищення кількості померлих над числом живонароджених: на 100 померлих припадало 72 народженідитини. Упродовж 2012 р. кількість прибулих мі­гран­тів зросла проти 2011р. на 5,4% і становила 48,6 тис. осіб, число вибулих – збіль­ши­лось на 0,8% і дорівнювало46,7 тис. осіб. Сальдо міграції набуло пози­тив­ного значення та становило 1,9 тис. осіб. Переважну частину мігрантів, які переїхали на постійне місце проживаннядо Дніпропетровщини, склали прибулі з областей України – 75,1%, з-за кордону країни – 24,9%. Більшість осіб, що виїхали за межі області, обрали своїм місцем проживання регіони України (93,5%), решта − емігрували до інших держав. За період з 2008 по 2011 роки зменшилась кількість захворювань систем кровообігу на 28,97%, а також пара­зи­тарних та інфекційних захворювань на 8,15%.

Очікувана тривалість життя при народженні після 2010 року зросла по­рівняно з народженими до 2008 року: у чоловіків на 2 роки (з 62 до 64), у жі­нок – на рік (з 74 до 75) [4].

Слід відмітити також, що зростає доля персоналу, що має освіту через нав­чальні заклади навчальні заклади I та II, так і III та IV рівнів акредитації.

У Дніпропетровській області зосереджений значний науково-технічний по­тен­­ціал. Науково-технічні роботи виконують майже 90 організацій та під­при­ємств. Більше 63% з них належать до галузевого сектора науки, шоста частка − до ака­де­мічного, 14,3% − до сектора освітянської науки, близько 6% − представляють заводську науку. У наукових організаціях області, які об'єднує Придні­пров­сь­кий науковий центр НАН та МОН України, працює майже 12 тис. наукових фахівців, з них майже 8 тис. − фахівці, які виконували науково дослідні та до­слідно-конструкторські роботи, з яких 402 – доктори наук та 1458 – кандидати наук. Щороку кількість закінчених наукових та науково-технічних робіт ста­но­вить понад 3 тис. одиниць. Кожна третя розробка має інноваційну спрямо­ва­ність, більше двох третин наукових та науково-технічних робіт впроваджено у виробництво. У загальному обсязі більше 60% становлять фундаментальні до­слі­дження з найважливіших питань природничих, суспільних і гуманітарних наук, розробки щодо новітніх технологій в енергетиці, промисловості та в аг­рарному комплексі. Обсяг виконаних наукових та науково-технічних робіт щороку становить близько 1 млрд. грн. [2].

Стан інноваційної діяльності в Дніпропетровській області характе­ри­зується низьким рівнем інноваційної активності промислових підприємств. Так у 2011 році інноваційною діяльністю в промисловості займалося 0,54% за­галь­ної кількості промислових підприємств (2009 – 0,49%; 2010 – 0,54%). Також за останні три роки відбувалося незначне зменшення питомої ваги промислових підприємств, що впроваджували нові технологічні процеси (2009 – 56,5%; 2010 – 47,1%; 2011 – 51%). Але спостерігається позитивна динаміка кількості впроваджених маловідходних та ресурсозберігаючих нових технологічних про­це­сів (2009 – 26,1%; 2010 – 21,6%; 2011 – 33,3%), освоєння виробництва ін­новаційних видів продукції (2009 – 56,5%; 2010 – 51%; 2011 – 66,7%).

Згідно зі статистичними даними в регіоні в 2009 році було випущено ін­но­ва­ційної продукції, що є новою для ринку, на суму 532,4 млн. грн., у 2010 ро­ці – 179,7 млн. грн., 2011 – 471,5 млн. грн., а новою для підприємства − у 2009 ро­ці на суму 955,9 млн. грн., 2010 – 339,3 млн. грн., 2011 – 668,1 млн. грн.

Найбільша частка інноваційної продукції в регіоні припадала в 2011 році на промислові підприємства. Так у 2011 році 59,9% промислових підприємств регіону одержали прибуток до оподаткування (2009 рік – 57,2%; 2010 – 58,7%), а рентабельність операційної діяльності в промисловості становила в 2009 році -0,1%; 2010 – 7,4%; 2011 – 12,1%.

Основними причинами, що стримують інноваційну діяльність є: відсут­ність фінансування – 33%, відсутність коштів замовника – 12%, високі кредитні ставки – 10%, труднощі з сировиною – 11%, великі витрати і зростання ціни – 10%, високі економічні ризики реалізації – 8%.

В умовах вимог стійкого розвитку держави та її регіонів провідну роль у забезпеченні революційних перетворень в економіці та стійкого її зростання відіграють саме науково-технічні та технологічні нововведення. Слід відмітити, що протягом останніх трьох років відбувалося значне зростання інвестицій в усіх галузях регіональної економіки, що значною мірою вплинуло на по­кращення її основних соціально-економічних показників.

Все вище сказане свідчить про наявність економічних характеристик, які можна розглядати як позитивні для створення спеціальних територій підтримки інновацій:

– наявність та рівень освоєння природних багатств;

– наявність в регіоні значного експортного потенціалу;

– вдале географічне та транспортне розташування для зовнішньоеко­но­міч­ної діяльності;

– рівень розвитку транспортної мережі та зв’язку;

– високий рівень науково-технічного потенціалу;

– досвід роботи на міжнародному рівні;

– забезпеченість кваліфікованими кадрами [4].

Список використаних джерел:

1. Державний комітет статистики: Соціально-економічний розвиток України (регіо­наль­ний розріз) за січень-квітень 2011 року.

2. Дніпропетровська обласна державна адміністрація: соціально-економічний розвиток ре­гіону, паспорт області.

3. Соціально-економічне становище Дніпропетровської області за січень 2013 року [Елек­тронний ресурс ]. – Режим доступу: http://www.dneprstat.gov.ua

4. Статистичний щорічник Дніпропетровської області за 2011 рік.