Головко А., к. е. н. Іваннікова Н. А.
ОКВНЗ «Інститут підприємництва «Стратегія», м. Жовті Води, Україна
ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Одним із пріоритетних питань інвестиційної політики держави в умовах глобалізації є забезпечення умов для спрямування інвестицій у ключові галузі національної економіки, які зможуть забезпечити стійкий економічний розвиток країни та успішну інтеграцію в європейське та світове товариство.
У цьому плані найбільш перспективними є капіталовкладення у виробництво з високими технологіями, а також у такі, що забезпечують структурні зміни в економіці та вирішення соціальних і екологічних питань.
Для закріплення та реалізації цієї зацікавленості необхідний зважений підхід до вибору регіонів та галузей для створення умов щодо залучення іноземних інвестицій. Як підтверджує досвід створення та функціонування спеціальних економічних зон та територій пріоритетного інноваційного розвитку в Україні, найбільший ефект за кількістю та швидкістю залучення інвестицій отримано в регіонах з високим виробничим та науковим потенціалом, із розвинутою ринковою інфраструктурою (фінансовою, комунікаційною та транспортною) та низькими ризиками (політичними, економічними та законодавчими) (приріст прямих іноземних інвестицій на 1 квітня 2011 року до початку року: м. Київ − 193,5 млн. дол. США, АР Крим – 156,3 млн. дол. США, Дніпропетровська обл. − 90,5 млн. дол. США, Луганська обл. − 71,9 млн. дол. США, Київська обл. − 69,8 млн. дол. США) [1].
Оцінка основних міжрегіональних співвідношень показала, що економіка Дніпропетровської області за умов стійкого зростання великою мірою забезпечуватиме підйом економіки України та створюватиме умови для успішної її інтеграції в європейську та світову економічні системи.
Розглянемо інвестиційний потенціал області за такими показниками: природні ресурси, виробничий потенціал, кадровий потенціал, інноваційний потенціал, фінансово-інвестиційний потенціал.
Дніпропетровська область – один з найбільш економічно розвинених регіонів України − має всі потенційні можливості для швидкого залучення іноземного капіталу. Вона характеризується вигідним географічним положенням, багатими природними ресурсами, потужним промисловим та науковим потенціалом, розвинутим сільськогосподарським виробництвом, високим рівнем розвитку транспорту і зв’язку.
На території 31,9 тис. кв. км (5,3% площі України) мешкають, за даними на 1 січня 2012 року, 3320,3 тис. осіб (7,3%). Високий рівень урбанізації (83% жителів проживають у 66 міських поселеннях) визначає найвищу в Україні щільність населення – 104 особи на один квадратний кілометр (середня по Україні – 77).
В адміністративно-територіальному відношенні Дніпропетровська область розподілена на 22 адміністративні райони, має 20 міст, 48 селищ міського типу, 1441 сільський населений пункт [2].
За різноманітністю й обсягами промислових запасів корисних копалин Дніпропетровська область є однією з найбагатших областей України. В області знаходиться близько 50% загальнодержавних запасів корисних копалин. Забезпеченість мінеральними ресурсами більша ніж втричі в порівнянні з загальнодержавним рівнем. В області видобувається 100% марганцевої, 80% залізної руди, видобуваються також вугілля, уран, рідкоземельні метали, каолін та граніти, нафта та газ. За кількістю розвіданих запасів та річним обсягом видобутку Криворізький залізорудний басейн займає перше місце в Україні.
Одним із найбільших у світі є Нікопольський басейн марганцевих руд. В області видобувається 40 видів мінеральної сировини.
Майбутнє області – у розвитку кольорової, золотовидобувної та золотопереробної галузей. Родовища «Сергіївське» та «Балка Золота» мають схожість з аналогічними родовищами Канади, Австралії та Південної Африки.
В області розташоване єдине в Україні родовище талько-магнезитів. Його введення в експлуатацію дасть можливість на 60–70% забезпечити потреби України у вогнетривкій сировині та значно зменшити її імпорт з інших країн.
Область має потужний промисловий потенціал. У регіоні діють понад 700 основних промислових підприємств двадцяти основних видів економічної діяльності, на яких працюють 359,1 тис. осіб. На Дніпропетровщині виробляється 18,8% (більше, ніж 210,6 млрд. грн.) усієї реалізованої промислової продукції України. За цим показником область посідає друге місце по Україні.
У структурі промисловості області переважають галузі важкої індустрії. У 2011 році провідне місце займала чорна металургія − 38,7%, металургія і металообробка – 18,1%, харчова – 16,6%, машинобудування – 11,6%. Із інших галузей значну питому вагу посідають хімічна та нафтохімічна – 6,7%, кокс та нафтопереробка – 5,7%.
Слід зазначити, що область входить до числа провідних експортерів та займає друге місце за обсягами експорту серед областей України. У 2011 році найбільші обсяги товарів експортувались до Росії – 27,0% (загального обсягу експорту), Китаю – 12,7%, Польщі – 6,1%, Туреччини – 4,7%, Іраку – 4,5%, Чехії – 3,3%. Товарна структура експорту обумовлена промисловим потенціалом області. Основу товарної структури складають чорні метали (36,1% загального обсягу експорту); мінеральні продукти (26,2%); вироби з чорних металів (13,3%); транспортні засоби (9,6%); продукція хімічної промисловості (4,1%).
Значні обсяги товарів імпортуються до області з Росії – 27,1% (загального обсягу імпорту), Китаю – 11,4%, США – 8,7%, Німеччини – 6,2%, Італії – 3,8%, Казахстану – 3,4%. У товарній структурі імпортних надходжень значними є обсяги механічного та електричного обладнання, машин та механізмів (17,7% загального обсягу імпорту); енергетичних матеріалів, нафти та продуктів її перегонки (15,9%); чорних металів (12,6%); полімерних матеріалів, пластмаси та каучуку (10,5%); фармацевтичної продукції (8,2%); руд, шлаків та золи (7,2%); транспортних засобів (3,8%); паперу та картону (3,5%).
За обсягами прямих іноземних інвестицій область впевнено посідає 1 місце серед областей України. Станом на 01.01.2012 року обсяг прямих іноземних інвестицій, залучених в економіку області, склав 8006,2 млн. дол. США і збільшився у 2011 році на 511,1 млн. дол. США (106,8%). Це найкращий показник серед промислових областей України. На одного мешканця області обсяг прямих іноземних інвестицій становить 2407,8 дол. США, що у 2,3 рази більше загальнодержавного показника по Україні (1084,3 дол. США). В економіку області прямі інвестиції залучено з 63 країн світу. Про наявність прямих іноземних інвестицій у 2011 році звітувало 1079 підприємств та організацій 12 міст та 17 сільських районів. Найбільша питома вага іноземних інвестицій спрямована в розвиток промисловості – 74,1%, торгівлю – 9,7%, фінансову діяльність – 6,9%, операції з нерухомим майном – 6,5% та в інші галузі.
Найбільші обсяги прямих інвестицій надійшли з Німеччини – 58%, Кіпру – 28,9%, Віргінських Островів, Британських – 3,0%, Великої Британії – 1,7%, Австрії – 1,6%, Нідерландів – 1,4% [3].
Спостерігається поліпшення ситуації з трудовими ресурсами області. Чисельність наявного населення Дніпропетровської області за станом на 1 січня 2013 р.становила 3307,8 тис. жителів. Упродовж 2012 р. вона скоротилася на 12,5 тис. осіб. За період з 2008–2012 населення області зменшилось на 78,1 тис. мешканців (2,3%). Загальне зменшення чисельності населення сталося виключно за рахунок його природного скорочення. Спостерігається уповільнення темпу природногоскорочення населення з 7 до 5 людини на 1000 осіб за 2008–2011 роки. Порівняно з 2011р. природне скорочення населення поменшало на 9,9%, що пов’язано зізниженням рівня смертності населення з 15,7 особи на 1000 жителів у 2011р. до 15,5 – у 2012р. та підвищенням рівня народжуваності з 10,9 народжених на 1000жителів до 11,2 відповідно. Водночас залишилось суттєвим перевищення кількості померлих над числом живонароджених: на 100 померлих припадало 72 народженідитини. Упродовж 2012 р. кількість прибулих мігрантів зросла проти 2011р. на 5,4% і становила 48,6 тис. осіб, число вибулих – збільшилось на 0,8% і дорівнювало46,7 тис. осіб. Сальдо міграції набуло позитивного значення та становило 1,9 тис. осіб. Переважну частину мігрантів, які переїхали на постійне місце проживаннядо Дніпропетровщини, склали прибулі з областей України – 75,1%, з-за кордону країни – 24,9%. Більшість осіб, що виїхали за межі області, обрали своїм місцем проживання регіони України (93,5%), решта − емігрували до інших держав. За період з 2008 по 2011 роки зменшилась кількість захворювань систем кровообігу на 28,97%, а також паразитарних та інфекційних захворювань на 8,15%.
Очікувана тривалість життя при народженні після 2010 року зросла порівняно з народженими до 2008 року: у чоловіків на 2 роки (з 62 до 64), у жінок – на рік (з 74 до 75) [4].
Слід відмітити також, що зростає доля персоналу, що має освіту через навчальні заклади навчальні заклади I та II, так і III та IV рівнів акредитації.
У Дніпропетровській області зосереджений значний науково-технічний потенціал. Науково-технічні роботи виконують майже 90 організацій та підприємств. Більше 63% з них належать до галузевого сектора науки, шоста частка − до академічного, 14,3% − до сектора освітянської науки, близько 6% − представляють заводську науку. У наукових організаціях області, які об'єднує Придніпровський науковий центр НАН та МОН України, працює майже 12 тис. наукових фахівців, з них майже 8 тис. − фахівці, які виконували науково дослідні та дослідно-конструкторські роботи, з яких 402 – доктори наук та 1458 – кандидати наук. Щороку кількість закінчених наукових та науково-технічних робіт становить понад 3 тис. одиниць. Кожна третя розробка має інноваційну спрямованість, більше двох третин наукових та науково-технічних робіт впроваджено у виробництво. У загальному обсязі більше 60% становлять фундаментальні дослідження з найважливіших питань природничих, суспільних і гуманітарних наук, розробки щодо новітніх технологій в енергетиці, промисловості та в аграрному комплексі. Обсяг виконаних наукових та науково-технічних робіт щороку становить близько 1 млрд. грн. [2].
Стан інноваційної діяльності в Дніпропетровській області характеризується низьким рівнем інноваційної активності промислових підприємств. Так у 2011 році інноваційною діяльністю в промисловості займалося 0,54% загальної кількості промислових підприємств (2009 – 0,49%; 2010 – 0,54%). Також за останні три роки відбувалося незначне зменшення питомої ваги промислових підприємств, що впроваджували нові технологічні процеси (2009 – 56,5%; 2010 – 47,1%; 2011 – 51%). Але спостерігається позитивна динаміка кількості впроваджених маловідходних та ресурсозберігаючих нових технологічних процесів (2009 – 26,1%; 2010 – 21,6%; 2011 – 33,3%), освоєння виробництва інноваційних видів продукції (2009 – 56,5%; 2010 – 51%; 2011 – 66,7%).
Згідно зі статистичними даними в регіоні в 2009 році було випущено інноваційної продукції, що є новою для ринку, на суму 532,4 млн. грн., у 2010 році – 179,7 млн. грн., 2011 – 471,5 млн. грн., а новою для підприємства − у 2009 році на суму 955,9 млн. грн., 2010 – 339,3 млн. грн., 2011 – 668,1 млн. грн.
Найбільша частка інноваційної продукції в регіоні припадала в 2011 році на промислові підприємства. Так у 2011 році 59,9% промислових підприємств регіону одержали прибуток до оподаткування (2009 рік – 57,2%; 2010 – 58,7%), а рентабельність операційної діяльності в промисловості становила в 2009 році -0,1%; 2010 – 7,4%; 2011 – 12,1%.
Основними причинами, що стримують інноваційну діяльність є: відсутність фінансування – 33%, відсутність коштів замовника – 12%, високі кредитні ставки – 10%, труднощі з сировиною – 11%, великі витрати і зростання ціни – 10%, високі економічні ризики реалізації – 8%.
В умовах вимог стійкого розвитку держави та її регіонів провідну роль у забезпеченні революційних перетворень в економіці та стійкого її зростання відіграють саме науково-технічні та технологічні нововведення. Слід відмітити, що протягом останніх трьох років відбувалося значне зростання інвестицій в усіх галузях регіональної економіки, що значною мірою вплинуло на покращення її основних соціально-економічних показників.
Все вище сказане свідчить про наявність економічних характеристик, які можна розглядати як позитивні для створення спеціальних територій підтримки інновацій:
– наявність та рівень освоєння природних багатств;
– наявність в регіоні значного експортного потенціалу;
– вдале географічне та транспортне розташування для зовнішньоекономічної діяльності;
– рівень розвитку транспортної мережі та зв’язку;
– високий рівень науково-технічного потенціалу;
– досвід роботи на міжнародному рівні;
– забезпеченість кваліфікованими кадрами [4].
Список використаних джерел:
1. Державний комітет статистики: Соціально-економічний розвиток України (регіональний розріз) за січень-квітень 2011 року.
2. Дніпропетровська обласна державна адміністрація: соціально-економічний розвиток регіону, паспорт області.
3. Соціально-економічне становище Дніпропетровської області за січень 2013 року [Електронний ресурс ]. – Режим доступу: http://www.dneprstat.gov.ua
4. Статистичний щорічник Дніпропетровської області за 2011 рік.