Києвська В. С.
Вінницький національний аграрний університет, Україна
ПЕРСОНАЛ ЯК ВАГОМИЙ АСПЕКТ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА
На сучасному етапі еволюції методів управління і кадрового менеджменту на перший план все чіткіше постає персонал, як найголовніший інструмент здійснення ефективної діяльності підприємства. Персонал підприємства впливає на всі аспекти життєдіяльності організації, а також невід’ємно пов’язаний з її економічною безпекою.
У центрі прогресивних концепцій управління знаходиться персонал, що розглядається як найвища цінність. Виходячи із цього, сучасні системи управління спрямовані на розвиток різноманітних здібностей працівників для того, щоб останні максимально ефективно були задіяні в процесі виробництва. Зростання ролі соціальної складової виробництва обумовлює якісні зміни систем управління організаціями, знаходить своє вираження в нових формах, методах і змісті кадрового менеджменту.
У наш час персоналу організації притаманний високий динамізм розвитку. Він проявляється не тільки в прискоренні процесу оновлення професійних знань, умінь і навичок, але й в неухильному підвищенні ролі професійно важливих і ділових якостей працівників. Освіта, кваліфікація і рівень розвитку професійно важливих якостей виступають сьогодні основними якісними характеристиками персоналу.
Серед вітчизняних і зарубіжних учених-економістів немає єдиного визначення терміну «економічна безпека». Разом з тим, принципових розходжень у підходах до трактування змісту даної економічної категорії не спостерігається.
Найбільш поширеним є визначення економічної безпеки підприємства як стану ефективного використання його ресурсів (ресурсів капіталу, персоналу, інформації і технології, техніки та устаткування, прав) і існуючих ринкових можливостей, що дозволяє запобігати внутрішнім і зовнішнім негативним впливам (загрозам) і забезпечити його тривале виживання і стійкий розвиток на ринку відповідно до обраної місії.
Питання розвитку персоналу як аспект економічної безпеки знайшли своє відображення у роботах таких зарубіжних і вітчизняних вчених, як В. Петті, А. Сміт, Д. Рікардо, Т. Шульц, Г. Беккер, Л. Туроу, М. Благуа, Ю. Топилін, Ф. Волков, М. Солодов, С. Струмилін, П. Саблук, О. Грішньова, І. Каленюк, А. Чухно, О. Бородіна, Н. Голікова та ін.
Розгляд персоналу як системо утворюючого елементу економічної безпеки зумовлено дедалі зростаючою роллю людського фактора в сфері економіки, техніки і технології. Особливе значення цього фактора в системі забезпечення економічної безпеки України викликане багатьма обставинами, але головними з них є: інтелектуальна безпека («відплив умів», руйнування вітчизняної системи відтворення кваліфікованих кадрів), безпека трудових ресурсів (неадекватна оцінка праці, незадовільні умови праці), надійність персоналу у вищих ланках управління (перевага приватного інтересу над національними інтересами, схильність до кримінальних дій), духовно-моральний потенціал (падіння моральності, перевага ідеології виживання).
Необхідність постійного дотримання економічної безпеки зумовлюється об’єктивно наявним для кожного суб’єкта господарювання завданням забезпечення стабільності функціонування та досягнення головних цілей своєї діяльності. Головним рівнем економічної безпеки підприємства є залежність, наскільки ефективно її керівництво і спеціалісти (менеджери) будуть спроможні уникнути можливих загроз і ліквідувати шкідливі наслідки окремих негативних складових зовнішнього і внутрішнього середовища.
Серед систем економічної безпеки підприємства та управління персоналом знаходиться кадрова безпеки як підсистема систем, яка гарантуватиме стабільне та максимально ефективне функціонування підприємства і високий потенціал розвитку в майбутньому.
Кадрова безпека є синтетичною категорією: економічної теорії, теорії управління персоналом, економіки праці, соціології, політології.
Кадрова безпека є уніфікованою категорією, яка виявляється на всіх рівнях від окремо взятого підприємства до національної економіки.
Змістом категорії «кадрова безпека» є характеристика стану економічної системи при якому відбувається ефективне функціонування всіх її функціональних складових, забезпечення захищеності та здатність протистоянь внутрішнім і зовнішнім впливам і загрозам пов’язаних з персоналом, змістовний та структурний аналіз, діагностика та прогнозування впливу діяльності персоналу на внутрішні та зовнішні показники вказаної економічної системи.
Головна мета управління економічною безпекою – забезпечення найефективнішого функціонування, найпродуктивнішої роботи операційної системи таекономічного використання ресурсів, забезпечення певного рівня трудового життя персоналу та якості господарських процесів підприємства, а також постійного стимулювати нарощування наявного потенціалу та його стабільного розвитку.
Система економічної безпеки підприємства традиційно включає такі складові: інтелектуальну і кадрову, інформаційну, техніко-технологічну, фінансову, політико-правову та екологічну, силову.
Категорія «кадрова безпека» являє собою на сьогодні маловивчену науку зі значним потенціалом щодо посилення економічної безпеки підприємства.
Отже, система управління з метою забезпечення безпеки і стабільності повинна приймати програму соціального розвитку, яка являє собою комплексний документ і важливу складову бізнес-діяльності з відображенням у ній усіх складових зростання продуктивності праці, інвестування в людський капітал, формування корпоративної культури. Підприємства повинні: розробляти соціальні технології та мотивувати їхню реалізацію з урахуванням узгодженої взаємодії роботодавців і найманих працівників; брати на себе відповідальність за якість життя працівників, поставити в пряму залежність розміри заробітної плати і результатів роботи, розширювати складову нематеріальної мотивації.