Марценовський В. О.

ОКВНЗ «Інститут підприємництва «Стратегія», м. Жовті Води, Україна

ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ІНТЕРНЕТ ДЛЯ ЗБОРУ ПЕРВИННОЇ ІНФОРМАЦІЇ В МАРКЕТИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ

Розвиток сучасного суспільства нерозривно пов’язаний з розвитком інфор­маційних технологій. Не є виключенням і сфера маркетингу та маркетингових досліджень. Щорічно зростають витрати на інтернет-маркетинг, а також попит на відповідних фахівців. Окремі методи маркетингових досліджень, які раніше потребували особистої присутності сьогодні з успіхом використовують Інтер­нет-технології (наприклад, фокус-групи).

В той же час останні дослідження вітчизняних та закордонних вчених доводять, що Інтернет як засіб комунікації має свої особливості. Зокрема це анонімність при опитуванні та прагнення до нетипової поведінки (бути тим, ким я не є насправді). Отже, можна зробити припущення, що дані характе­ристики можуть вплинути на кінцевий результат дослідження. Для перевірки даного припущення було здійснено порівняння результатів двох досліджень методом опитування – одне шляхом особистого інтерв'ю, а інше за допомогою Інтернет. Деякі результати досліджень та їх порівняння наводяться нижче.

Обидва дослідження були сфокусовані на вивченні ринку спортивно-оз­доровчих послуг у м. Жовті Води. В якості методів збору даних були обрані ін­дивідуальне інтерв’ю з використанням опитувального листа, а також електрон­не опитування з використанням засобів Інтернет та соціальних мереж. Реалізаціяпершого дослідження методом індивідуального інтерв’ю зайняла 3 дні, а елект­ронне опитування тривало 6 днів. Опитування проводилось у м. Жовті Води у природному середовищі. Масштаб обох досліджень був статистичним. За­галь­ний обсяг реалізованої вибірки у дослідженні методом індивідуального опитування склав 50 чоловік, а методом електронного опитування – 92 людини. Цікавим також є той факт, що рівень відгуку респондентів був вищим у ви­падку особистого опитування (90%) в порівнянні з Інтернет-опитуванням (57,5%).

В першу чергу варто звернути увагу на той факт, що при ідентичності вибірок з точки зору їх структури та ключових характеристик відповіді рес­пондентів на питання «Чи займаєтесь Ви спортом?» у проведених дослідженнях досить сильно різняться.

Рис. 1. Порівняння результатів відповідей респондентів

на питання про зайняття спортом у двох дослідженнях

На думку авторів, а також залучених експертів, якими виступали власники та адміністратори фітнес-клубів міста, непогодженість результатів опитування пояснити можна розривом у часі при проведенні двох досліджень. За твер­дженням експертів у рівні попиту на спортивно-оздоровчі послуги існує дуже чітка сезонність. А саме існують три «хвилі» збільшення попиту і кількості відвідувачів фітнес-центрів та оздоровчих клубів:

- після новорічних свят (коли відвідувачі вирішують «почати нове життя»);

- березень-травень (коли люди вирішують «підготуватись до літнього се­зону»);

- вересень-жовтень (відразу після сезону відпусток «намагання знизити розчарування»).

Дослідження шляхом особистого опитування проводилось у лютому 2011 р., а опитування за допомогою засобів Інтернет було здійснено у квітні 2011 р. Та­ким чином, друге опитування припало на період сезонного збільшення попиту на даний вид послуг.

Як можна бачити у випадку Інтернет-опитування більша кількість опи­таних вказала, що займається спортом частіше ніж у випадку особистого опиту­вання, що проводилось в місті. Але в той же час частота занять спортом майже співпадає в обох дослідженнях (варіанти відповідей було згруповано у дві категорії) – табл. 1.

Таблиця 1. Порівняння відповідей на питання про частоту занять спортом (%)

Також тенденції сезонності позначились і на причинах того, чому рес­пон­денти не займаються спортом. Детальне порівняння окремих причин на­ведено нижче.

Рис. 2. Розподіл причин того, чому респонденти не займаються спортом

Найбільш суттєвими причинами відмови респондентів від занять у тре­нажерних залах та фітнес-центрах є відсутність коштів та відсутність часу. Цікавим також є той факт, що в обох опитувальних листах в якості варіантів відповідей було запропоновано «Лінь», але жоден з респондентів в обох опитуваннях його не обрав.

Рис. 3. Розподіл джерел, з яких отримали інформацію

щодо діяльності фітнес-центрів міста

Крім того, варто звернути увагу, що розподіл джерел, з яких респонденти отримали інформацію про діяльність тренажерних залів та фітнес-центрів у міс­ті, також є ідентичним за результатами обох досліджень, що можна бачити на рис. 3.

Отже, з наведеного вище можна зробити висновок про те, що порівняння результатів дослідження, проведених різними методами показало відсутність суттєвих відмінностей в результатах досліджень проведених як методом інди­відуального опитування і методом опитування з використанням засобів Інтер­нет. Тобто можна стверджувати, що за умови належного проектування дослі­джен­ня методика збору даних значним чином не впливає на отримані результати.