К. т. н. Бас К. М., Бас Т. П.

ДВНЗ «Національний гірничий університет», м. Дніпропетровськ, Україна; Національна металургійна академія України, м. Дніпропетровськ

ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ТВОРЧИХ І ВИНАХІДНИЦЬКИХ НАВИЧОК ПРИ ПІДГОТОВЦІ СУЧАСНИХ КЕРІВНИКІВ ВИРОБНИЦТВ

Сучасні потреби суспільства у фахівцях, здатних конкурувати на ринку праці, передбачають необхідність вдосконалення системи освіти у вищих навчальних закладах. Нашій країні потрібні професіонали, які здатні швидко адаптуватись до сьогоденних соціально-економічних потреб, що дуже швидко змінюються. Вузи повинні бути націлені на випуск спеціалістів з раціональною, ретельно продуманою та професійно орієнтованою фундаментальною підготовкою, яка давала б змогу оперативно опановувати нові технології управління виробництвом. Сучасний менеджер повинен володіти не тільки спеціальними, професіональними знаннями, а і навичками творчого мислення при розв’язуванні технічних задач, умінням використовувати нове в науці та техніці.

На підставі викладеного, набуває важливе значення формування творчих, нестандартних і винахідницьких навичок при підготовці сучасних керівників виробництв.

Початки творчих здібностей, логічного мислення повинні формуватися з дитинства, в дошкільних та середніх навчальних закладах. Але все очевиднішим стає те, що за останні 10 років в традиційній школі, особливо у старших класах, скорочення часів на засвоєння наукоємних дисциплін призвело до передавання знань, умінь і навичок від покоління до покоління, і вчитель не встигає за темпами їх нарощування. Сучасна школа недостатньо розвиває здібності, необхідні її випускникам для того, щоб самостійно самовизначитися у глобалізованому та надзвичайно динамічно змінному світі, приймати обґрунтовані рішення щодо свого майбутнього, бути активними, конкурентоспроможними і мобільними суб’єктами на ринку праці. Головними недоліками традиційної системи освіти є породжені нею невміння і небажання дітей активно вчитися, не сформованість ціннісного ставлення до власного розвитку, освіти та соціуму в цілому [1–5]. Тому професорсько-викладацькому складу ВНЗ приходиться починати спочатку розвиток творчого, логічного мислення у першокурсників, прививати їм творчі і винахідницькі навички.

Створюючи на лекції проблемні ситуації, викладач залучає слухачів до творчого розмірковування, що викликає інтерес до предмета, який вивчається, сприяє формуванню знань і вмінь з цього предмета. Загальновідоме велике значення самостійної роботи студентів з матеріалом, який вивчається. Саме самостійна робота студентів сприяє розвитку у них логічного мислення, творчого підходу при розв’язуванні різноманітних задач. При організації самостійної роботи студентів треба залучати якомога ширше комп’ютерні технології. Адже сучасні комп’ютерні технології навчання здатні забезпечити передачу знань від викладача до студента багато ефективніше ніж традиційні методи, підвищують інтерес до предмета, полегшуючи його засвоєння.

Важливе місце у розвитку творчого мислення, формуванні дослідницьких навичок у студентів займає їх участь у різних формах науково-дослідницької роботи, в тому числі:

· участь студентів у виконанні розділів наукових тем на кафедрі;

· виконання науково-дослідницької роботи під керівництвом викладача;

· підготовка докладів і виступ з ними на семінарах;

· підготовка докладів і виступ з ними на студентських науково-технічних конференціях;

· підготовка студентами разом з викладачами до друку наукових статей;

· участь в студентських олімпіадах і конкурсах.

Досвід показує, що залучати студентів до науково-дослідницької роботи треба вже з перших курсів. Теми студентських науково-дослідницьких робіт повинні носити прикладний характер, щоб студенти мали можливість бачити застосування предметів природничо-наукового циклу до вирішення практичних технічних задач. Студенти в змозі скласти математичну модель реальної динамічної системи у вигляді диференціальних рівнянь і розв’язати її аналітичним або чисельним методом, розробивши програму чи використовуючи відомі комп’ютерні математичні системи (MathCad, Mathematika, MathLab та інші). Проаналізувавши отримані розв’язки, студент зможе зробити висновки про працездатність реальної системи. Таке дослідження дозволяє студенту отримати певні навички науково-дослідницької діяльності та викличе у нього моральне задоволення і впевненість у змозі самостійно вирішувати практичні задачі. Надалі такі студенти, що використовують накопичений творчий досвід, будуть впевнено виконувати курсові роботи і проекти і використовувати дослідницькі навички при виконанні дипломного проекту.

Таким чином, сучасна технічна освіта, окрім надання знань, має прищепити молодій людині здатність самостійно засвоювати знання, оволодівати потрібною інформацією та творчо осмислювати її. Тобто освіта покликана навчити майбутніх керівників, на основі отриманих знань критично і творчо мислити, бо це є одним із головних факторів підвищення їх професіоналізму і ефективності виробництва та використання інноваційних технологій в ньому.

Список використаних джерел:

1. Аузіна М. О. Інноваційні процеси в освіті : навч. посіб. / М. О. Аузіна, А. М. Возна. – Львів : ЛБІ НБУ, 2003 – 130 с.

2. Андрюханова В. М. Сучасні підходи щодо вирішення проблеми підготовки вчителя до інноваційної діяльності / В. М. Андрюханова // Управління школою. – 2004. – № 34. – С. 7.

3. Джерело педагогічної майстерності. Інноваційний освітній простір Харківщини : науково-методичний журнал. – Х.: ХОНМІБО, 2007. – Вип. №1(38). – 132 с.

4. Грабовська Т. І. Інноваційний розвиток освіти: особливості, тенденції, перспективи / Т. І. Грабовська, М. І. Талапканич, В. В. Химинець. – Ужгород, 2006. – 232 с.

5. Химинець В. В. Психолого-педагогічні аспекти інноваційних технологій / В. В. Химинець, Я. М. Сивохоп, В. В. Петрус. – Ужгород, 2006. – 148 с.