К. т. н. Черняк В. І., Котович С. М.

ДВНЗ «Національний гірничий університет», м. Дніпропетровськ, Україна

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ОТРИМАННЯ ТА ПРОДОВЖЕННЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗА КОРДОНОМ ДЛЯ СТУДЕНТІВ І ВИПУСКНИКІВ УКРАЇНСЬКИХ ВНЗ

Якість управлінських кадрів, що здійснюють функції менеджменту у економічній структурі будь-якої держави, знаходиться у прямій залежності від якості вищої освіти, яку вони здобувають. Важливу роль при цьому у багатьох країнах приділяють можливості здобування або продовження вищої освіти студентами у іноземних вищих навчальних закладах, у зв’язку з чим широко розповсюдженими стають практики партнерства із закордонними закладами вищої освіти у сфері академічних обмінів студентами, викладачами та науковцями, можливостей отримання подвійної освіти тощо.

Актуальність даного питання в Україні давно визнана як на державному рівні, так і серед представників українських вищих навчальних закладів. Останні декілька років відзначилися низкою нових законопроектів та ініціатив з боку уряду та відповідних відомств, спрямованих на сприяння академічному обміну між українськими та зарубіжними закладами вищої освіти.

У той самий час, незважаючи на наявність державного фінансування та відповідних законодавчих ініціатив, на шляху українських студентів та молодих науковців до закордонних стажування або повної вищої освіти залишається низка перепон, котрі суттєво погіршують стан міжнародного академічного обміну в Україні на сьогоднішній день.

Так, у процесі отримання грантів на закордонне стажування за державними програмами Міністерства освіти України мають бути виконані декілька обов’язкових умов: по-перше, університет для здійснення стажування має бути обраний лише зі списку, затвердженого Міністерством освіти, по-друге, отримання гранту стає можливим лише після отримання письмової згоди закордонного університету на проведення стажування (або наукового дослідження). Проте у випадку, якщо між українським університетом, в якому навчається кандидат, та закордонним закладом вищої освіти ще не існує партнерських зв’язків у сфері академічного обміну, отримати таку згоду від закордонного ВНЗ студентові буває украй нелегко. У той самий час, саме із таких окремих випадків академічного обміну започатковувалося багато довготривалих та плідних партнерств між університетами різних країн. Як результат, утворюється так зване «замкнене коло»: Міністерство освіти та науки України відмовляється фінансувати наукові проекти та стажування, на проведення яких не отримано згоди зі сторони зарубіжного університету, а самі закордонні заклади вищої освіти украй рідко вступають у швидкий та плідний контакт із окремими студентами, віддаючи перевагу широкому діалогові на тему академічних обмінів та співпраці на рівні керівництва університетів або принаймні представництва кафедр. Однак для активізації таких перемовин необхідні відповідні ініціативи та підтримка з боку керівного апарату університету; нерідко перебіг процесу ускладнюють також питання фінансування подібних проектів. Також, як вже було сказано вище, саме окремі випадки стажування або проведення наукових досліджень українських студентів у закордонних університетах стають приводами до розвитку подальших контактів та співпраці між обома вищими навчальними закладами, проте самотужки окремим студентам та науковцям украй важко отримати згоду від закордонного університету, особливо у випадках, коли даний напрямок освіти або досліджень не є профільним для вітчизняного закладу освіти і він недостатньо зацікавлений у активній підтримці свого студента чи аспіранта.

Виходячи з вищеназваного, можна припустити, що механізм реалізації державного сприяння міжнародним академічним обмінам та стажуванням в Україні поки є недостатньо цілісним та досконалим для досягнення максимальної ефективності законодавчих ініціатив та бюджетних проектів Міністерства освіти та науки України. Вважається доцільним здійснення вдосконалення та поглиблення державної підтримки українському студентству та молодим науковцям, зокрема, участь представників державних відомств у процесі перемовин між студентами та закордонними закладами вищої освіти з метою полегшення, прискорення та підвищення результативності даного процесу шляхом надсилання зарубіжним університетам відповідних рекомендаційних листів або закликів до активних перемовин щодо здійснення академічного обміну чи стажування для відібраних за міністерськими програмами студентів.

Окремою проблемою, що стоїть на заваді ефективній реалізації міжнародному обміну академічним досвідом в Україні, є украй важка, часом надмірно обтяжена формальними вимогами процедура отримання дозволу на виїзд до країни, де розташовується закордонний заклад вищої освіти, у відповідному її представництві в Україні. Приміром, траплялися випадки, коли до студентів, що виграють гранти за різними стипендіальними програмами, у посольствах та консульствах під час подання документів для отримання візи висуваються несподівані вимоги, котрі не стосувалися в минулому жодного кандидата, що виїздив за кордон за аналогічною програмою. Подібні ускладнення призводили до того, що кандидат, який фактично отримав фінансування та згоду від закордонного закладу освіти на навчання або проведення дослідження, не міг здійснити вчасний виїзд до зарубіжного університету через неочікувані зміни у вимогах щодо документів для отримання візи, що призводило до анулювання отриманих стипендії або гранту. Значну складність для студентів та науковців становить також оформлення деяких документів, що потребують перекладу на мову країни, в якій розташовується закордонний університет, оскільки деякі зарубіжні ВНЗ вимагають здійснення перекладів у відповідності до апостилю, що можливо лише у невеликому числі відповідних відомств, до того ж, сплата за надання такої послуги є досить значною і тому часом доступною не для всіх, що, знову-таки, додатково ускладнює процес реалізації академічного обміну.

Можливість продовження чи отримання вищої освіти за кордоном є вагомим фактором, що впливає на ефективність підготовки високоякісних вітчизняних управлінців. Тому для успішної реалізації процесу міжнародних академічних обмінів потрібна низка удосконалень, спрямованих на полегшення проходження необхідних формальних процедур українськими студентами та науковцями, а також їхню підтримку на всіх етапах даного процесу, в чому велика роль покладається також на державні інстанції та відомства.