К. т. н. Бондаренко О. О., к. е. н. Бондаренко О. С.
Київський національний університет технологій та дизайну (КНУТД), Україна
КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД ЯК ЗАСІБ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ОСВІТИ
Провідну роль у становленні демократичних цінностей суспільства відіграє освіта. Вона покликана сприяти формуванню свідомого, активного громадянина, здатного жити і працювати у громадянському суспільстві, яке постійно оновлюється і розвивається. В сучасних умовах рівень конкурентоздатності та підготовки майбутніх фахівців залежить від якості освіти.
Основними чинниками, які впливають на якість освіти є: висока професійна підготовка, адаптоване до специфіки навчального процесу навчально-методичне забезпечення, наявність сучасної системи оцінювання рівня викладання навчальних дисциплін та отриманих знань, застосування сучасних освітньо-інноваційнихтехнологій, активне ведення науково-дослідницької роботи та стимулювання самостійної роботи, належний рівень матеріально-технічного забезпечення навчального процесу, відповідність програм дисциплін сучасним вимогам, тісне співробітництво з роботодавцями та провідними фахівцями..
Кожен з перерахованих факторів відіграє значну роль у реалізації стратегії навчального закладу, яка орієнтована на розвиток особистості і може бути досягнута за умови системного і скоригованого управління якістю освіти.
Управління якістю освіти має спрямовуватись на забезпечення якості параметрів навчально-виховного процесу і результатів навчання особистостей, задоволення їх освітніх потреб і сподівань щодо здобуття професійних та загальнолюдських компетентностей. У зв’язку з цим, одним з пріоритетів при впровадженні системи управління якістю освіти у вищих навчальних закладах є використання компетентнісного підходу. Його застосування при підготовці майбутніх фахівців дозволяє побудувати наскрізну модель фахівця, яка формується набором компетенцій, що відповідають інтересам особистості та суспільства.
Компетентнісний підхід передбачає перехід на принципи модульної побудови освітніх програм, які визначають можливості навчального процесу оперативно і динамічно реагувати на запровадження освітньо-інноваційних технологій. Зазначені технології забезпечують раціональну будову навчального процесу, ефективне управління ним шляхом порівняння отриманих результатів із запланованими. Поряд з цим, застосування компетентнісного підходу сприяє переходу студента із розряду споживача навчальної інформації у розряд суб’єкта пізнавальної діяльності, дозволяє йому будувати свою особисту навчальну траєкторію, що стимулює його мотивацію до навчання.
При загальнонауковому підході до класифікації компетенцій їх можна розподілити на чотири групи: пізнавальні, творчі, соціально-психологічні, професійні. Відповідно до вимог Європейської системи акредитації фахівців (EUR-ACE) у сфері техніки і технологій першого і другого циклів підготовки компетенції випускників згруповано у шість розділів. Їх представлено у табл. 1.
Інформація, яка представлена в табл. 1 показує, що при компетентнісному підході підготовка випускника визначається не тріадою «знання-уміння-навички», а його готовністю і здатністю вирішувати різні професійні та життєві проблеми. Це підтверджує, що компетентнісний підхід відрізняється від традиційного своєю інтегрованістю і його запровадження в системі управління якістю освіти потребує змін у структурі та змісті підготовки фахівців, методиці та організації їх навчання.
Зміст підготовки фахівців повинен формуватись у двох вимірах: дисциплінарному і модульному. Дисципліни повинні виконувати роль методологічної бази й орієнтира для проведення модуляризації змісту підготовки, а модуль – основу для вибору технологій навчання. Тому у процесі управління якістю освіти велику увагу слід приділяти побудові компетентнісної моделі фахівця, на основі якої необхідно формувати структуру і зміст підготовки, визначати види навчальної діяльності, показники і засоби діагностики її результатів.
Таблиця 1. Вимоги до компетенцій випускників програм першого і другого циклів підготовки фахівців у сфері техніки і технологій (згідно проекту EVR-ACE)
Зміст розділу |
Випускники програм першого циклуповинні мати |
Випускники програм другого циклу повинні мати |
Розділ «особисті навички» (містить вимоги до навичок, необхідних для інженерної діяльності, які мають широкий спектр застосування) |
- здатність ефективно працювати як індивідуально, так і в команді; - вміння використовувати різні методи для ефективної взаємодії з інженерним співтовариством ; - розуміння питань охорони здоров’я, безпеки, юридичних аспектів, впливу інженерних рішень на соціальні аспекти і навколишнє середовище; - дотримування кодексу професійної етики і норм інженерної практики; - обізнаність у сфері проектного менеджменту та бізнесу, знання і розуміння впливу ризиків; - усвідомлення необхідності самостійно навчатися і підвищувати кваліфікацію протягом життя |
- особисті якості, якими мають володіти випускники першого циклу; - здатність ефективно діяти в якості лідера команди, яка може складатися із спеціалістів різних напрямів і кваліфікацій; - вміння ефективно взаємодіяти в національному і міжнародному контекстах |
Розділ «знання і розуміння» (містить вимоги до рівня знань випускників) |
- знання і розуміння наукових і математичних принципів, які покладені в основу їх спеціалізації; - системне розуміння ключових аспектів і концепцій в галузі їх спеціалізації; - конкретні знання, включаючи деякіпередові знання, в галузі спеціалізації; - розуміння міждисциплінарного контексту інженерної науки |
- глибокі знання і розуміння принципів в галузі спеціалізації; - критична обізнаність про передові знання і досягнення в галузі спеціалізації |
Розділ «інженерний аналіз» (передбачаєздатність випускниківвирішувати інженерні задачі, відповідно до їх рівня знань, та задачі, які включають знання з галузей, що виходять за межі їх спеціалізації |
- здатність використовувати знання для постановки формулювання і вирішення інженерних задач на основі визнаних методів; - здатність використовувати знання для аналізу інженерних систем, процесів і методів; - здатність вибирати і застосовувати відповідні аналітичні методи і методи моделювання |
- здатність вирішувати нечіткі задачі, які мають конкуруючі специфікації; - здатність формулювати і вирішувати задачі в новихгалузях своєї спеціалізації; - здатність застосовувати знання для концептуалізації інженерних систем і процесів; - здатність застосовувати інноваційні методи длявирішення інженерних задач |
Розділ «інженерне проектування»(передбачає участь випускників у вико-нанні інженерних проектів відповідно до їх рівня знань, вміння працювати у професійному та непрофесійному середовищі) |
- здатність використовувати інженерні знання для розробки і реалізації проектів, які відповідають заданим вимогам; - розуміння методологій проектування і здатність їх застосовувати |
- здатність використовувати знання для вирішення невідомих задач, можливо із застосуванням знань з інших дисциплін; - здатність використовувати творчий підхід для розробки оригінальних ідей; - здатність приймати рішення в складних інженерних задачах з технічною невизначеністю |
Закінчення табл. 1
Зміст розділу |
Випускники програм першого циклуповинні мати |
Випускники програм другого циклу повинні мати |
Розділ «дослідження»(містить вимоги до вмінь випускників проводити дослідження, використовуючи різні методи, відповідно рівню їх знань) |
- здатність знаходити необхідну літературу і використовувати бази даних та інші джерела інформації; - вміння планувати і проводити експерименти, відтворювати дані і робити висновки; - навички роботи в лабораторіях |
- здатність ідентифікувати, знаходити і отримувати дані; - вміння планувати і проводитианалітичні, імітаційні йекспериментальні досліди, робити висновки; - вміння використовувати нові технології в сфері своєї спеціалізації |
Розділ «інженерна практика» містить вимоги до вміння випускників застосовувати отримані знання в інженерній практиці |
- здатність вибирати і використовувати необхідне обладнання, інструменти і методи; - здатність поєднувати теорію та практику для вирішення задач; - розуміння методик і методів, які застосовуються, та їх обмежень; - обізнаність про нетехнічні наслідки інженерної діяльності |
- здатність інтегрувати знання різних галузей і вирішувати складні задачі; - всебічне розуміння застосованих методик, методів і їх обмежень; - знання нетехнічних обмежень інженерної діяльності |
Компетентнісна модель фахівця має включати дві групи узагальнених компетенцій. Одна з них – це пізнавальні, творчі, соціально-психологічні, особистісні компетенції, які визначають вимоги до соціально-психологічної підготовки випускників, формування у них розуміння математичних, науково-природничих принципів, ключових аспектів і концепцій в області відповідних напрямів підготовки або спеціальностей. Друга група – це професійні компетенції за видами діяльності: аналітично-прогностичні, організаційно-управлінські, виробничо-технологічні (експлуатаційні), дослідницькі, проектні, що визначають вимоги до формування у студентів вмінь інавичків з відповідного виду професійної діяльності.
Більш повно вимоги узагальнених компетенцій за рівнями підготовки випускників у сфері техніки і технології наведено в табл. 2. Представлена інформація показує, що рівні компетентності випускника визначаються сукупністю відповідних компетенцій. Кожна із компетенцій – це сукупність інституціонально визначених вимог до здатності випускників вирішувати відповідні професійні і життєві проблеми.
Сучасна система підготовки, яка базується на передачі знань і вмінь від викладача до студента, не здатна сформувати у випускника такі компетенції. Несистемні знання і вміння, які отримані від вивчення великої кількості дисциплін, стають не затребуваними. У цьому напряму важливим є узагальнені вміння і навички, що проявляються у здатності випускників діяти в реальних професійних і життєвих ситуаціях за умови усвідомлення відповідальності за результати діяльності.
Таблиця 2. Перелік узагальнених компетенцій і основних вимог
до випускників першого і другого циклів підготовки
Компетенції |
Вимоги до компетенцій бакалаврів |
Вимоги до компетенцій магістрів |
Пізнавальні |
Ґрунтовні знання з дисциплін, розуміння внутрішніх зв'язків і зв'язків із суміжними дисциплінами. Здатність критично оцінювати вивчений матеріал і використовувати знання для вирішення задач. Здатність самостійно набувати знання із інформаційних джерел. Знання і розуміння науково-природничих, математичних принципів відповідного напряму. Розуміння ключових аспектів і концепцій розвитку напряму. |
Глибокі знання і розуміння принципів, покладених в основу розвитку спеціальності. Здатність самостійно вибирати джерела інформації, набувати необхідні знання для вирішення практичних завдань, в тому числі нестандартних. Критична обізнаність з сучасними досягненнями своєї спеціальності. |
Творчі |
Здатність до самостійного пошуку причинно-наслідкових зв'язків вивчених дисциплін. Здатність застосовувати нові підходи до вирішення відомих проблем. Здатність творчо застосовувати отримані знання для вирішення виробничих задач. |
Здатність виявляти можливості застосування закономірностей вивчених дисциплін для вирішення нестандартних ситуацій. Здатність вирішувати нестандартні задачі, у тому числі і сумісні з галуззю отриманих знань. Здатність виявляти протиріччя у вивченій сфері, формулювати нові задачі і проблеми. |
Соціально-психологічні |
Здатність дотримуватись норм поведінки, діючих у суспільстві. Здатність розуміти цілісність і взаємозалежність світу і знаходити своє місце в ньому. Здатність самостійно вибирати шляхи і засоби для досягнення своєї мети. |
Готовність дотримуватись встановлених норм поведінки у суспільстві, давати об'єктивну оцінку процесам, що протікають в ньому. Здатність формувати свою життєву позицію, уміти її відстоювати. Спроможність приймати рішення, розуміння впливу прийнятих рішень на суспільство і екологію. |
Проектні |
Знання методів інженерного проектування й уміння їх застосовувати для вирішення стандартних завдань. Здатність здійснювати проектування деталей і вузлів згідно з технічним завданням при застосуванні автоматизованого проектування. Здатність розробляти проектну і технічну документацію, здійснювати контроль на відповідність розроблених проектів умовам технічних завдань, діючим нормативним вимогам і стандартам. |
Глибокі знання методологій інженерного проектування, здатність їх застосовувати для вирішення інженерних задач Здатність здійснювати підготовку технічних завдань для проектування Здатність здійснювати розробку ескізних, технічних і робочих проектів. Здатність використовувати творчий потенціал для створення нових оригінальних методів проектування Готовність до прийняття рішень при розробці задач з недостатньою технічною визначеністю. |
Продовження табл. 2
Компетенції |
Вимоги до компетенцій бакалаврів |
Вимоги до компетенцій магістрів |
Дослідницькі |
Здатність використовувати різні джерела інформації для отримання необхідних даних. Уміти планувати і проводити нескладні експерименти, відтворювати дані та робити висновки. Мати практичні навики роботи в лабораторіях. |
Здатність ідентифікувати, знаходити і отримувати необхідні дані. Уміти планувати і проводити аналітичні, імітаційні й експериментальні досліди, оцінювати результати і робити висновки. Здатність оцінювати можливість використання найсучасніших технологій у своїй спеціальності. |
Аналітично-прогностичні |
Здатність вирішувати типові нескладні інженерні задачі. Здатність здійснювати аналіз інженерних систем, процесів і застосованих методів для їх розробки. Здатність вибирати і застосовувати аналітичні методи для моделювання типових процесів і інженерних задач. |
Здатність вирішувати нетипові, нечітко визначені задачі своєї галузі Здатність концептуально розробляти інженерні системи, моделі і процеси. Здатність застосовувати інноваційні методи для вирішення інженерних задач. Здатність фіксувати і захищати об'єкти інтелектуальної власності. |
Організаційно-управлінські |
Здатність розробляти оперативні плани роботи первинних виробничих підрозділів. Здатність складати оперативну технічну та звітну документацію. Здатність організувати роботу малих виробничих колективів. Здатність організувати і проводити заходи для підготовки технічних систем і процесів, обладнання і машин до проведення сертифікації. Здатність здійснювати підготовку вихідних даних, проводити розрахунки для вибору і обґрунтування організаційно-технічних рішень щодо створення, реорганізації виробничих дільниць. Здатність організувати безпечні умови праці у виробничих підрозділах, попереджати негативні впливи на навколишнє середовище від виробничої діяльності. |
Здатність організувати роботу виконавців, приймати рішення для визначення порядку виконання робіт при мінімальних витратах ресурсів. Здатність організувати маркетингові дослідження, розробляти бізнес-плани. Здатність організувати роботу щодо здійснення контролю за якістю виготовлення, монтажем, випробуванням випущеної продукції. Уміння проводити профілактику травматизму, попереджувати про недотримання вимог з охорони навколишнього середовища. Здатність управляти впровадженням нових технологій освоєння нових видів продукції. Уміння адаптувати сучасні системи управління якістю до умов виробництва. Здатність організувати тренінги для співробітників, давати висновки на проекти стандартів, раціоналізаторські пропозиції. |
Виробничо-експлуатацій-ні(бакалавр) Виробничо-технологічні (магістр) |
Здатність організувати і проводити монтаж, наладку, здачу в експлуатацію обладнання і програмних засобів. Здатність проводити технічний огляд, визначати технічний стан і здійснювати ремонт обладнання і засобів автоматизації. |
Здатність розробляти технологічні процеси на виготовлення деталей і вузлів і технічні нормативи витрат матеріальних ресурсів на їх виготовлення, підібрати технологічну оснастку. Здатність установлювати причини браку на виробництві та розробляти |
Закінчення табл. 2
Компетенції |
Вимоги до компетенцій бакалаврів |
Вимоги до компетенцій магістрів |
Здатність організувати технічне оснащення робочих місць, забезпечити контроль за дотриманням виробничої дисципліни, якості випуску продукції. Здатність створити безпечні умови праці, дотримання екологічної безпеки. |
пропозиції щодо їх попередження й усунення. Здатність здійснювати експертну оцінку технологічності виготовлення та екологічної ефективності технологічного процесу. Уміння здійснювати вибір систем екологічної безпеки виробництва. |
|
Особистісні |
Здатність ефективно працювати як індивідуально, так і у складі команди. Здатність до самовизначення, самореалізації та самовдосконалення. Усвідомлення необхідності дотримання норм здорового способу життя. Здатність долати складні виробничі і життєві ситуації. Усвідомлення необхідності самостійно навчатися, підвищувати свою кваліфікацію протягом усього життя. |
Здатність ефективно працювати індивідуально в якості лідера та учасника команди, яка може складатись із спеціалістів різних напрямів і кваліфікацій. Здатність до самореалізації, самовдосконалення тасамовизнання. Здатність оцінювати і долати складні виробничі і життєві ситуації. Усвідомлення необхідності самостійно навчатися, підвищувати кваліфікацію протягом життя. Усвідомлення необхідності дотримання норм здорового способу життя. |
Одним із найсуттєвіших моментів у розвитку майбутніх фахівців є правильне визначення значимих компетенцій. Компетенції майбутнього фахівця можна виділити у три групи. Їх характеристика представлена в табл. 3.
Таблиця 3. Групи компетенцій майбутнього фахівця
Назва групи компетенцій |
Результат наявності компетенцій |
1. Вихідні компетенції |
Компетенції, якими характеризується працівник на даний момент. Компетентність дає можливість людині відповідати вимогам конкретної посади та обіймати цю посаду на даний момент |
2. Компетенції, наявність яких потенційно впливає на майбутні перспективи працівника в компанії |
Компетенції, необхідні будь-якому працівникові компанії для забезпечення відповідності корпоративним нормам та цінностям і для формування успішної кар’єри в даній компанії |
3. Компетенції, які забезпечуютьпрацівникові можливості обіймати широкий спектр посад в компанії |
Компетенції, які необхідні працівникові для успішного виконання функціональних обов’язків, що характеризують різні посади |
Таким чином, управління якістю освіти на основі застосування компетентнісного підходу шляхом формування компетентнісних моделей фахівців дозволить визначити вимоги сучасного ринку праці до рівня знань, вмінь, навичок майбутніх фахівців, які забезпечать їх конкурентоздатність та розвиток людського потенціалу країни.
Список використаних джерел:
1. Берека В. Є. Магістерська підготовка майбутніх менеджерів освіти: монографія / В. Є. Берека; за ред. А. Й. Сиротенка. – Хмельницький: ХГПА, 2008. – 357 с
2. Головань М. С. Компетенція і компетентність: досвід теорії, теорія досвіду / М. С. Головань // Вища освіта України. – 2008. – № 3. – с. 23-30.
3. Гулай О. І. Компетентнісний підхід як основа нової парадигми освіти / О. І. Гулай // Педагогічні науки. – 2009. – № 4. – С. 45-51.
4. Романенко Н. А. Підготовка майбутніх менеджерів освіти до професійної діяльності в умовах інноваційного середовища: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти» / Н. А. Романенко. – 2010. – 21 с.
5. Єльникова Г. В. Про впровадження компетентнісного підходу у навчальний процес вищого навчального закладу [Електронний ресурс] / Г. В. Єльникова // Теорія та методика управління освітою. – Режим доступу: http://tme.umo.edu.ua.