К. пед. н. Коробчук Л. І., к. е. н. Коробчук Т. І.

Луцький національний технічний університет, Україна

ДО ПРОБЛЕМ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ ФАХІВЦІВ ТЕХНІЧНОГО ПРОФІЛЮ

В сучасних соціально-економічних умовах суспільство потребує фахівців високої екологічної культури, котрі здатні забезпечити вихід із складної екологічної ситуації, що склалася в Україні. У зв’язку з цим особливо актуальною у вищій освіті є проблема формування особистості фахівця технічного профілю з високим рівнем екологічної культури як головного носія і виробника технічних знань.

Загальні проблеми проектування екологічної освіти в технічному вузі представлені в роботах О. Плахотнік, В. Прозорової, Н. Пустовіт. Проблеми формування екологічної культури засобами інформаційних технологій розглядалися Г. Білявським, Г. Будагянцем, С. Красильниковим, С. Васеніною. При цьому екологічна культура розглядалася вченими в контексті загальної культури особистості, а її формування здійснювалося у ході вивчення традиційних курсів екології, екології людини, промислової екології, безпеки життєдіяльності. Водночас саме для майбутніх фахівців технічного профілю високий рівень сформованості екологічної культури забезпечує ефективне здійснення професійної діяльності.

У гуманітарних і технічних навчальних закладах вищої школи є значні відмінності в підготовці майбутніх фахівців, тому необхідно, на наш погляд, розглянути специфіку технічного вузу. У вищих технічних навчальних закладах готують студентів з посиленим вивченням основ наук з конкретної спеціальності, а також стану розвитку техніки свого профілю і умінням її експлуатувати або конструювати.

Особливістю вищої технічної школи в порівнянні з вищою школою гуманітарного спрямування є те, що конкретні галузі науки, і особливо техніка, стрімко розвиваються, тоді як теоретичні основи гуманітарних наук розвиваються повільніше. Відомо, що обсяг наукової інформації практично з усіх галузей науки (а особливо з прикладних наук) і техніки подвоюється за кожні 5–10 років.

Стрімкий розвиток конкретних наук і техніки значно ускладнює підготовку фахівців технічних спеціальностей, тому що випускники технічних ВНЗ завжди повинні бути підготовлені відповідно до новітніх науково-технічних досягнень.

Високий професіоналізм майбутнього спеціаліста технічного профілю може бути досягнутий за умов: науково-обґрунтованого і неперервного оновлення змісту навчання; використання сучасних інноваційних технологій навчання, побудованих на основі останніх досягнень психології та педагогіки; високорозвинутої сучасної матеріальної бази.

Проектування процесу навчання, як відомо, починається з визначення його цілей. Однією із найважливіших цілей професійної освіти фахівців технічних спеціальностей є формування екологічної культури, руйнування стереотипів мислення і стилю професійної діяльності, що склалися в минулому досвіді, і можуть вступати в суперечність з новими науковими підходами й соціальними вимогами до сучасного фахівця.

Основними особливостями екологічної освіти в технічному університеті є: визнання екологічного менеджменту фундаментальним компонентом освітньої моделі (на відміну від додаткового компоненту в існуючій схемі); сприйняття його крізь призму політехнічної освіти, тобто на користь озброєння фахівців еколого-технічнимсвітоглядом на взаємодію з природою; розуміння того, що екологічний менеджмент є невід’ємною частиною навчального плану на всіх рівнях і обов’язковою для всіх студентів незалежно від їх основної спеціальності і спеціалізації.

Система професійної технічної освіти повинна бути побудована таким чином, щоб в ракурсі певних етичних установок допомогти студентові технічного профілю сформувати навички поведінки і навчити передбачати наслідки своєї професійної діяльності для людини та біосфери. При цьому поведінка і діяльність виступають індикатором, який показує практичну реалізацію світогляду. І світогляд, і діяльність, так само, як і сама особистість та її культура, є складними інтегральними утвореннями, формування яких передбачає і внутрішню перебудову, і розвиток особистості.

У цьому сенсі важливе значення має ідея контекстного підходу в викладанні дисциплін гуманітарного циклу. Його реалізація уможливлює, по-перше, встановлення міждисциплінарних зв’язків, що сприяють формуванню цілісного уявлення про навколишній світ. По-друге, підтверджується значення екологічної культури в структурі культури особистості студента як компонента професійної культури. По-третє, реалізується можливість насичення спеціальних дисциплін екологічним змістом без порушення логіки викладу самої дисципліни.

У процесі впровадження контекстного підходу у формування екологічної культури студентів технічного профілю ми керувалися думкою про те, що досвід активного навчання в усіх ланках професійної освіти уможливлює розв’язання низки завдань, які складно досягти в традиційному навчанні. А саме: формувати не тільки пізнавальні, але й професійні мотиви і інтереси щодо збереження навколишнього природного середовища; виховувати системне екологічне мислення спеціаліста, що включає цілісне розуміння не тільки природи і суспільства, але й свого місця у світі; давати цілісне уявлення щодо професійної діяльності та її наслідків для природного довкілля; вчити колективної мисленнєвої і практичної роботи, формувати соціальні уміння й навички взаємодії і спілкування, індивідуального і спільного прийняття рішень, що є надзвичайно важливим екологічній діяльності; виховувати відповідальне ставлення до професійної діяльності загалом та до її екологічно-професійної складової зокрема, соціальних цінностей, установкам професійного колективу; опановувати методи моделювання, зокрема, інженерного, екологічного і соціального проектування.