Завада Д. С.

ДВНЗ «Національний гірничий університет», м. Дніпропетровськ, Україна

ДЕЯКІ ПИТАННЯ МОДЕРНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ВИЩОЇ ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

В Україні сьогодні існує думка, що підготовка фахівців-юристів повинна бути призупинена у зв’язку з їх надзвичайно великою кількістю. Однак, існує й «інша сторона медалі»: правова система України сьогодні на стільки швидко змінюється, що навпаки: виникає потреба у великій кількості юристів, які можуть надавати швидку, різносторонню та висококваліфіковану юридичну допомогу.

Таким чином, існує нагальна потреба у підготовці юристів, але у зв’язку з високим ступенем важливості та значимості цієї професії на сьогодні суспільство потребує саме юристів високоморальних, висококваліфікованих, універсальних. Однією з ознак кваліфікованості юриста як професіонала є його обізнаність із змінами у законодавстві. І, якщо раніше необхідність відслідковування змін законодавства не викликала ніяких сумнівів та труднощів, то сьогодні, враховуючи процес активного розвитку України як держави, процес гармонізації українського законодавства до європейських стандартів, процес удосконалення механізмів захисту прав людини, громадянина, особи, законотворчий процес протікає настільки активно, що багато фахівців-юристів просто не встигають відслідковувати ці зміни або не бачать сенсу у цьому, або ж відчувають труднощі при трактуванні нових нормативних актів.

Актуальність цієї статті полягає у тому, що надзвичайно активний законотворчий процес викликає необхідність формування методики опрацювання цього масиву новоприйнятих нормативних актів. Метою цієї статті є обґрунтування необхідності навчання студентів перших курсів юридичних спеціальностей методикивідслідковування та опрацювання змін у законодавстві України.

За інформацією інтернет-сторінки Верховної Ради України zakon.rada.gov.ua, у 2010 році було прийнято найбільшу за усю історію України кількість нормативних актів – 11 827, у 2011 – 9 539, у 2012 – 10169, за два місяці 2013 – 928 [1]. Отже, юрист повинен аналізувати приблизно 500 нових нормативних актів щомісяця.

При цьому студентам-юристам ще важче, адже вони ще не володіють уявленням про вже існуючу систему нормативних актів України, не можуть здійснити системний аналіз певних змін, тобто, порівняння та співставлення між собою різних нормативних актів, не володіють технікою опрацювання нормативного акту взагалі.

Як спостерігається на практиці, сьогодні більшість студентів купляють паперові кодекси будь-якої редакції, а при цьому за місяць до них вносять по 2–5 важливих змін, студенти ж все одно продовжують вивчати нормативні акти у старій редакції.

Більш прикрою є ситуація, коли навіть викладачі не відслідковують зміни, що відбуваються у законодавстві.

Як наслідок, юристи, які не відслідковують зміни у законодавстві, не можуть здійснити ефективний захист законних прав, свобод та інтересів фізичних і юридичних осіб.

Також варто зазначити, що за кордоном цієї проблеми не існує, адже там спостерігається чітка спеціалізація фахівців-юристів, ще починаючи з навчального процесу. Підготовка ж юристів у вітчизняних вузах передбачає універсальність спеціаліста – студенти вивчають всі галузі права, у зв’язку з чим повинні володіти знаннями з приводу всього масиву нормативно-правових актів України.

Таким чином, для формування висококваліфікованих фахівців-юристів необхідно навчати студентів відслідковувати зміни у законодавстві, а саме:

- регулярно слідкувати за прийняттям нових нормативних актів на сайті zakon.rada.gov.ua, за допомогою правових систем Ліга, НАУ тощо;

- при користуванні паперовими джерелами роздруковувати змінені норми та вклеювати їх до попередніх редакцій нормативного акту;

- порівнювати змінені норми з попередніми редакціями цих норм;

- аналізувати нововведення: оцінювати їх доцільність, наслідки введення таких норм, співставлення нових норм з рештою нормативних актів України, пошук колізій тощо;

- правильно тлумачити такі норми.

З цією метою можливе впровадження спеціальної навчальної дисципліни або ж включення відповідних тем до навчальної дисципліни «Інформаційне забезпечення юриспруденції» чи «Теорія держави та права».

Список використаних джерел:

1. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua