Мархева О. Є.
Криворізький педагогічний інститут ДВНЗ КНУ, Україна
ПРОФЕСІЙНІ КВАЛІФІКАЦІЇ ВЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ: СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ
В умовах стандартизації освіти України перед системою професійної підготовки вчителів іноземних мов, а саме ланкою вищої освіти, стоїть мета створити умови для професійного розвитку особистості шляхом формування в неї під час навчання у вищому педагогічному закладі освіти професійних компетентностей і готовності до вдосконалення цих компетентностей впродовж подальшого професійного життя. Запланований результат освітньої діяльності виражається, таким чином, у термінахкомпетентностей і потребує, у зв’язку з цим належного оформлення, яке здійснюється в наш час у вигляді освітніх та професійних кваліфікацій, які мають бути присуджені майбутнім учителям іноземних мов.
Тож, метою нашої статті є визначення сутності поняття професійних кваліфікацій учителів іноземних мов. Існують різні підходи до розуміння поняття «кваліфікація». Так, в енциклопедії освіти вона визначається як: 1) оцінка, визначення якості чогось; 2) ступінь придатності; рівень підготовки особи до певної роботи (професії); 3) спеціальність, професія, фах [1, с. 381]. За В. Луговим, кваліфікація – це стандартизований набір компетентностей, яку у широкому розумінні, можна розглядати як міру (критерій) особистісного розвитку [2, с. 1–15].
Важливою є тенденція до закріплення базових понять, до яких, на нашу думку, і слід відносити поняття кваліфікація, у нормативних документах з питань освіти. Так, науковці В. Курило, Я. Сухий, О. Шевчук у проекті Закону «Про систему професійних кваліфікацій» № 9625 від 20.12.11 пропонують розглядати кваліфікацію як офіційний результат оцінювання й визнання, який отримано, коли компетентний орган встановив, що особа досягла результатів навчання за заданими стандартами і поділяють кваліфікації на освітні (на основі освітніх стандартів) та професійні (на основі професійних стандартів) [3, с. 1].
Ми поділяємо думку цих науковців про те, що професійна кваліфікація – це кваліфікація, яка надається з урахуванням професійних стандартів, що діють у сфері праці, та відображує здатність особи виконувати завдання і обов’язки професійної діяльності певного виду та складності [3, с. 2]. Під професійним стандартом ми будемо вслід за вищезгаданими науковцями розуміти затверджені в установленому порядку вимоги до кваліфікації працівників, їх компетентностей, що визначаються роботодавцями і слугують основою для формування професійних кваліфікацій. Виходячи з цього під професійною кваліфікацією вчителів іноземних мов будемо розуміти набір професійних компетентностей, що відображує здатність вчителів іноземних мов виконувати завдання професійно-педагогічної діяльності.
Система професійних кваліфікацій є складовою національної системи кваліфікацій України, яка складається з таких майже неузгоджених елементів як Національний класифікатор України: класифікатор професій; класифікатор видів економічної діяльності; Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників Міністерства праці та соціальної політики (галузеві випуски); посадові інструкції галузевих міністерств і відомств; Перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними рівнями, тощо [4, с. 124]. Така велика кількість різних документів свідчить про неузгодженість системи професійних кваліфікацій в Україні, її недосконалість, про необхідність наукових розвідок у цьому напрямку і нагальну потребу створення національної системи кваліфікацій, яка, ураховуючи стратегічні інтеграційні наміри нашої країни, має бути сумісною з Рамкою кваліфікацій європейського простору вищої освіти (далі – ЄПВО) та Європейською рамкою кваліфікацій для навчання впродовж життя на основі компетентнісного підходу. Це зумовлено також і завданнями Болонського процесу: прагненням європейської спільноти досягти трансєвропейської зрозумілості і співставленості кваліфікацій. Крім того розроблення національної системи кваліфікацій забезпечить більш високий рівень кореляції між окремими кваліфікаціями в Україні та посилить їх зв’язок з Міжнародною стандартною класифікацією професій (ISCO) і Міжнародною стандартною класифікацією освіти (ISCED) [4].
Європейська рамка кваліфікацій ЄПВО складається з чотирьох кваліфікаційних рівнів, що описують три послідовні цикли вищої совіти. Кожен з цих рівнів характеризує результати професійної підготовки на певному етапі: кваліфікації, що характеризують завершення скороченого циклу вищої освіти (в рамках першого циклу); кваліфікації, що характеризують завершення першого циклу; кваліфікації, що характеризують завершення другого циклу та кваліфікації, що характеризують завершення третього циклу. Європейські експерти пропонують використовувати для презентації результатів навчання дескриптори, що є описом того, що повинен знати, розуміти і/або вміти той, хто навчається після завершення навчальної програми. Система дескрипторів є інваріантною, тобто вона не є прив’язаною до певного освітнього контексту, що полегшує співставлення різних систем сертифікації.
У Болонському процесі для опису кваліфікаційних рівнів використовуються Дублінські дескриптори. На думку експертів, Дублінські дескриптори є можливим консенсусом у галузі оцінки результатів навчання на кожному рівні або ступені навчання і можуть бути використані в національних системах вищої освіти з більшим ступенем деталізації. Так, у Європейській рамці кваліфікацій для навчання впродовж життя дескрипторами виступають знання, навички і компетентності, що поступово ускладнюються від базових загальних знань і умінь та компетентностей у здійсненні роботи під прямим наглядом у структурованому контексті на першому рівні, до знань в найбільш передових галузях роботи або навчання, найбільш передових і спеціалізованих умінь та компетентності у демонстрації сталого авторитету, інновацій, професійної інтеграції на восьмому [5, с. 18–20].
Підсумовуючи зазначимо, що професійні кваліфікації вчителів іноземних мов є складовими галузевої рамки кваліфікацій, яка в свою чергу співвідноситься з національною рамкою кваліфікацій. Кожна кваліфікація характеризується певним набором дескрипторів, до складу яких входять знання, уміння і компетентності, що описують і визначають результати навчання. Слід відмітити, що в Україні питання розробки переліку професійних кваліфікацій учителів іноземних мов ще не є вирішеним і потребує подальших наукових досліджень.
Список використаних джерел:
1. Енциклопедія освіти / Акад. пед. Наук України; голов. ред. В. Г. Кремень. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.
2. Луговий В. І. Європейські кваліфікаційні метарамки, стан розроблення та основні завдання щодо впровадження Національної рамки кваліфікацій: концептуальний і нормативний аспекти [Електронний ресурс] / В. Луговий. – Режим доступу: http://www.naps.gov.ua
3. Проект закону України про систему професійних кваліфікацій від 20.12.2011, № 9625 / О. Б. Шевчук, Я. М. Сухий, В. С. Курило [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http://www.w1.c1.rada.gov.ua/pls/.../webproc34?
4. Біла книга національної освіти України / Акад. пед. наук України; за ред. В. Г. Кременя. – К., 2009.
5. Основи стандартизації інформаційно-комунікаційних компетентностей в системі освіти України: метод. рекомендації / [В. Ю. Биков, О. В. Білоус, Ю. М. Богачков та ін.]; за заг. ред. В. Ю Бикова, О. М. Спіріна, О. В. Овчарук. – К.: Атіка, 2010. – 88 с.