Бєляков В. І.
Дніпродзержинський державний технічний університет, Україна
МЕТАФОРА ЯК ПРОБЛЕМА ПЕРЕКЛАДАЦЬКОЇ ЕКВІВАЛЕНТНОСТІ В ТЕКСТАХ ХУДОЖНЬОГО СТИЛЮ
Метафора – це троп або механізм мовлення, що перебуває у використанні слова, яке позначає певний клас предметів, явищ і т. ін., дає характеристики або назви об’єкта, що входить до іншого класу, або для найменування іншого класу об'єктів, аналогічного цьому класу в будь-якому відношенні [ 1, с. 27 ].
Багато вчених розглядали явища, які можна назвати структурними метафорами, тобто ті випадки, коли одне поняття структурно-метафорично впорядковується в термінах іншого. Джордж Лакофф дослідив інший тип метафоричного поняття, коли немає структурного впорядкування одного поняття в термінах іншого, але є організація цілої системи понять за зразком деякої іншої системи. Такі випадки називаються орієнтованими метафорами, оскільки більшість таких понять пов’язані з просторовою орієнтацією, з протиставленнями типу «добре вгорі, погане внизу», «щастя вгорі, смуток внизу», «свідоме вгорі, без свідоме внизу» [7, с. 135].
Полярні опозиції «верх-низ», мають фізичну природу, однак побудовані на них орієнтовані метафори можуть варіюватися в різних культурах. Фізична основа подібних метафор: поганий настрій та смуток гнітить людину, і вона опускає голову, а позитивні емоції змушують її радіти та підняти голову; хвороба зломлюєлюдину, а добре здоров’я робить її сильною, а отже людина може сміливо рухатися вперед і т. ін. В основі метафори можуть бути різні фізичні чи соціальні явища[7, с. 139].
Метою цієї статті є вивчення метафор в англомовних текстах художнього стилю. Вивчення літературних джерел показують, що ця проблема досліджувалась в працях таких вчених: Дж. Лакофф, М. Джонсон, Є. Лассон, С. А. Жаботинська, Дж. Серль, П. Ньюмарк та ін.
В романі Артура Голдена «Мемуари гейші» можна знайти багато орієнтованих метафор, особливо таких, як «високий статус вгорі, низький внизу», адже в Японії дуже чітко простежується подібна тенденція поділу суспільства. Навіть вітаються японці по різному в залежності від ситуації. Вони вклоняються один одному і чим вищий статус людини, тим більше поклонів їй роблять та тим вони нижчі. Це робиться саме для того, щоб вшанувати людину, яка займає високе становище.
High status is up, low status is down – Високий статус – вгорі, низький – внизу.
В приведеній нижче метафорі описується, наскільки гейші були гарнішими, вихованішими та незвичайно вдягнутими порівняно з простими японками, отже зрозуміло, чому їх вважали чимось кращим та чаруючим:
«I didn't know that she was a geisha at the time, for she was worlds abovethe creature I'd seen in Senzuru a few weeks earlier» [ 5, c. 17 ].
«Тоді я ще не знала, що вона була гейшею, адже вона була в тисячі разів кращою за ту, яку я одного разу побачила в Сензурую».
В романі можна простежити, в яких умовах жили підлеглі та їх хазяї. В подібних орієнтованих метафорах добре видно статус людей. Підлеглі мали гіршу їжу, одяг, жили окремо:
«There were even separate toilets-an upper one for family and a lower one for servants» [ 5, c. 18 ].
«Тут навіть були окремі туалети: гірші для слуг та кращі для сім’ї».
Далі наведений приклад того, що гейші могли займати вище положення, навіть якщо вони були молодшими за віком:
«Pumpkin was among the most junior of all the girls, and had to climb the other cubbies like a ladder to put her shoes at the top» [ 5, c. 26 ].
«Тиковці, як одній з наймолодших учениць, доводилося ставити своє взуття на верхні полички».
Ще раз автор хоче підкреслити наскільки важливим є соціальний статус людини в Японії. Головна героїня роману розуміє, що між нею та чоловіком, який їй подобається утворилася безодня, і ця безодня зветься соціальний статус:
«…but there was such a gulf in social standing between us» [ 5, c. 56 ].
«…але між нами була величезна безодня, що зветься соціальним статусом». У наступній метафорі дуже добре видно японську культуру та традиції, адже порівнюється найвищий ранг в сумо із положенням, яке в суспільстві займає успішна гейша:
«A yokozuna is the very highest rank in sumo, just like Mameha's position in Gion» [ 5, c. 103 ].
«Йокоцуна – найвищий ранг в сумо, він відповідає тому положенню, яке Мамеха займає в Джіоні».
Foresee able future event sare up (and a head) – Очікування майбутньої події вгорі (попереду).
Зазвичай подібні орієнтовані метафори будуються на тому, що щось гарне, бажане та незвичайне чекає попереду, а труднощі залишаються позаду.
«I no longer faced backward toward the past, but forward toward the future» [ 5, c. 53 ].
«Тепер я більше не заглядала у минуле, а жила майбутнім».
Також подібні метафори вживаються для того, щоб показати, що людина має щось на думці, тобто хоче в майбутньому втілити в життя якийсь план:
«Heaven knows what Hatsumomo was up to last night» [ 5, c. 53 ].
«Один Бог знає, що Хацумомо замислила вчора».
Подібних орієнтованих метафор в романі можна знайти багато, коли автор описує, про що мріє його головна героїня, звичайно ж про світле майбутнє:
«I found myself imagining that we'd spent the after noon together and that a long evening lay ahead of us» [ 5, c. 132 ].
«Я почала уявляти, що ми провели цей день разом і попереду у нас довгий вечір».
Good is up, bad is down – Добре в горі, погане внизу.
Добрим знаком для гейші вважалося якщо її запрошують на безліч вечірок. Для гейш створювалися спеціальні графіки запрошень на кожен день і чимбільше в них було записано запрошень, тим популярніша гейша:
«Usually Hatsumomo's schedule didn't fill up completely until the morning before, and calls continued through the evening from teahouses…» [ 5, c. 32 ].
«Зазвичай графік Хатсумомо заповнювався тільки до ранку того дня, на який призначалися запрошення і дзвінки лунали до пізнього вечора…».
Дуже розповсюдженими орієнтованими метафорами є вживання слова «вгорі» та «внизу» по відношенню до раю та пекла:
«This humble person feels confident that both your honored parents have found their places up in paradise» [ 5, c. 51 ].
«Я насмілююся висловити впевненість, що ваші батьки знайшли собі місце на горі, в раю».
Орієнтовані метафори подібного типу зустрічаються у виразах про створення якихось винаходів, про виникнення добрих/поганих ідей чи планів:
«…how grateful I was to her for making up with such a clever plan» [ 5, c. 125 ].
«…яка ж я була вдячна їй за бажання поділитися зі мною чудовим планом, який вона вигадала».
Автор розповідає наскільки важко живеться непопулярним гейшам:
«Іt's an enormous sum when compared with the livelihood of an unpopular geisha, who every day sinks deeper and deeper» [ 5, c. 96 ].
«Це надзвичайна сума у порівнянні з тією, що заробляє не така вже й популярна гейша, яка кожного дня все глибше і глибше поринає у борги».
Звичайно ж людина почуває себе добре, коли вона знаходиться під захистом, особливо під захистом старшої та впливовішої людини:
«She may have been a hateful woman, but as the daughter of this hateful woman, I would be up on a shelf out of Hatsumomo's reach» [ 5, c. 141 ].
«Скоріш за все вона дуже неприємна жінка, але я стала донькою цієї неприємної жінки і опинилася в недосяжності для Хацумомо».
Happy is up, sad is down – Щастя нагорі, а смуток внизу.
Роботою будь-якої гейші було розважати чоловіків, не дати їм засумувати на вечірці, а якщо вони прийшли туди в поганому настрої, зробити так, щоб до кінця вечора чоловіки розвеселилися:
«Considering that Awajiumi had such an important job, it was to every geisha's advantage to rise his spirit» [ 5, c. 15 ].
«Розуміючи важливість роботи Авайї, кожна гейша вважала своїм обов’язком підіймати йому настрій».
У наступній орієнтованій метафорі дуже добре простежується концепція «смуток внизу»:
«But now after Mameha's words I felt myself drop to an ocean of sorrow» [ 5, c. 108 ].
«Після того, як я почула слова Мамехи, океан печалі поглинув мене».
Виснаження, яке виникає через сильну емоціональну перевтому призводить до погіршення самопочуття як в моральному, так і у фізичному плані:
«Her face was drooping with exhaustion, and the weight of all her clothing seemed as if it might pull her right onto the ground» [ 5, c. 120 ].
«Її обличчя виглядало дуже виснаженим, здавалося, що її одяг дуже важкий і він тягне її до землі».
Позитивні емоції дають людині сил жити далі, а отже вони знаходяться вгорі, це щось прекрасне та завжди бажане:
«I felt elated that he had spoken with me for so long» [ 5, c. 133 ].
«В мене був дуже піднесений настрій, адже він так довго розмовляв зі мною».
Conscious is up, unconscious is down – Свідоме вгорі, без свідоме внизу.
Основою подібних орієнтацій них метафор є те, що уві сні людина себе не контролює, а просинаючись ніби знову повертається до життя:
«But it didn't rouseher from her slumber» [ 5, c. 13 ].
«Але моє питання не послабило обіймів її сну».
У наступній метафорі автор показує, що вранці гейша схожа на будь-яку іншу дівчину, але після того, як вона подумає який макіяж зробити та яке кімоно вдягти, вона перетворюється на захоплююче створіння:
«…when a geisha wakes up in the morning she is just like any other woman» [ 5, c. 13 ].
«Рано вранці будь-яка гейша виглядає як звичайна жінка».
Коли людина випиває забагато алкоголю, вона вже не може контролювати себе, тобто її дії стають неконтрольованими. І навпаки, коли алкоголь припиняє діяти на організм, людина знову стає людиною:
«Uchida had fallen into another drinking spell as a result. For a few days Mameha visited to cheer him up» [ 5, c. 116 ].
«Як наслідок, Ючіда опинився у черговому запої. Протягом декількох днів Мамеха відвідувала його, щоб якось підбадьорити».
«…he sat and talked with me a long while, drinking glasses of water to sober up» [ 5, c. 159 ].
«…він довго сидів та розмовляв зі мною, випиваючи стакан води за стаканом для того, щоб стати тверезим».
Health and life are up, sickness and death are down – Здоров’я та життя – вгорі, а смерть – внизу.
Головна героїня роману описує Маму, яка вже була не молодою жінкою:
«She wasn’t in a top shape... I couldn't help feeling, the more I looked at her, that she was like a tree that has begun to lose its leaves» [ 5, c. 19 ].
«Вона не молодо виглядала…дивлячись на неї, я не могла звільнитися від думки, що переді мною дерево, яке скидає пожовкле листя».
У наступній метафорі чітко видно, що хвороба підкошує людину, тобто це орієнтована метафора із концепцією «хвороба – внизу»:
«…but by this time she has fallen ill from the terrible cold and dies soon afterward» [ 5, c. 137 ].
«…але цього разу вона захворіла на простуду та через деякий час померла».
Forcesoverus – Силинад нами.
В Японії дуже велику увагу приділяють гороскопам та часописам. Японці – віруючі люди, вони вірять у Богів та у долю. Вони впевнені, що на людей діє велика кількість сил, яким людина просто не може протистояти:
« it's perfectly clear that we're affected every day by forces over which we have no more control than the poor beetle has over our gigantic foot as it descends upon it» [ 5, c. 64 ].
«Без сумніву, кожен день на нас впливають сили, протистояти яким ми просто не можемо, як комаха не може нічого вдіяти, якщо людина наступить на неї».
В наступній метафорі можна простежити, як виникають емоції та настрій у людини, з якими вона просто не може впоратися. Іноді це вище людських сил. Адже згідно з філософією японців, доля посилає людям труднощі та стреси саме для того, щоб вона змінилася на краще та працювала над собою. Але змінити ситуацію зазвичай можна лише протягом часу, а не відразу:
«I felt completely over whelmed in my first six months of training» [ 5, c. 77 ].
«Перші пів року занять я відчувала себе пригніченою».
Сили, які впливають на нас можуть бути не тільки нематеріальними, як почуття, настрій…Людина також нічого не може вдіяти з війною, пересічна людина не може зупинити її чи змінити її хід. Отже така людина буде жити в таких умовах, які диктують люди з більш високим положенням та сама війна:
«As the darkness continued to settle over Japan…» [ 5, c. 172 ].
«Темрява продовжувала нависати над Японією…».
Метафора – це образний засіб, який часто використовується в мові та мовленні. Метафору можну зустріти в художній, публіцистичній та навіть науковій літературі. Вона дає можливість людям розкрити себе, всю повноту та неповторність власних думок. Також метафора привертає увагу читача і змушує його замислитися та самому здогадатися, що ж хотів сказати автор.
В романі було знайдено та проаналізовано велику кількість орієнтованих метафор. Дуже багато з них пов’язані зі статусом людини, адже це дуже характерно для Японії. Вживаючи орієнтовані метафори, автору вдається яскраво передати культуру цієї країни, філософію, вподобання та вірування японців. Артур Голденяскраво описав почуття головної героїні, але не говорячи про них прямо, для того, щоб залучити читача до роздумів. Автор допомагає поринути в історію з головою, проникнутися духом японської культури та зрозуміти героїв роману, в цьому йому допомагає могутня сила метафори.
Переклад метафори – це дуже кропіткий процес, який вимагає від перекладача певних умінь, навичок та досвіду. Слід пам’ятати, що метафори роблять мову цікавішою та жвавішою, а перекладати такі вирази хоча й іноді важко, але дуже цікаво.
Список використаних джерел:
1. Вовк В. Н. Языковая метафора в художественной речи / В. Н. Вовк. – К., 1986. – 137 с.
2. Голден А. Мемуары гейши / А. Голден; пер. с англ. О. Ребрик. – М.: АСТ; Астрель. – Владимир: ВКТ, 2010. – 412 с.
3. Жаботинская С. А. Концептуальная метафора: процедура анализа для множественных данных / С. А. Жаботинская // зб. статей за мат. VII Міжнар. конф. з актуальних проблем металінгвістики. – Черкаси: Ант, 2011. – С. 3–6.
4. Лассон Э. О формах существования концептуальных метафор как индикаторах силы и бессилия общества / Э. Лассон // Политическая лингвистика. – Екатеринбург. – 2010. – № 1(31) – С. 24–33.
5. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.multikulti.ru/English/info/English_ info_113.html
6. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.filologia.su/metafora
7. Lakoff G., Johnson M. Metaphors we live by / G. Lakoff, M. Johnson. – Chicago: University of Chicago Press, 1980. – 614 p.