К. філол. н. Бєляков В. І., Токовенко А.

Дніпродзержинський державний технічний університет, Україна

ЛЕКСИЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ

Невідповідності в структурі різних мов призводять до труднощів, пов'язаних зі збереженням і передачею значень слів при їх перекладі іншою мовою. Слово, як лексична одиниця, є частиною лексичної системи мови. Смислова, або семантична структура слова унікальна для кожної конкретної мови, а тому може не співпадати в лексичних системах іноземної мови та мови перекладу. Тут на перший план виходять так звані лексичні трансформації, які можна визначити як «відхилення від словникових відповідностей» [2, c. 57]. Вибір теми зумовлений тим, що у сучасній лінгвістиці поняття трансформації використовується як важливий засіб досягнення адекватності перекладу. Трансформації допомагають подолати ті чи інші існуючі лексичні труднощі у перекладі. Трансформація полягає у зміні формальних або семантичних компонентів при збереженні інформації.

Дослідження лексичних трансформацій є актуальним та потребує спеціального розгляду. Актуальність даного дослідження полягає у необхідності дати цілісну інтерпретацію поняття трансформацій, виокремити основні її види, розглянути причини, що викликають трансформації і проаналізувати застосування перекладацьких трансформацій, дослідивши, яким чином вони реалізуються у художніх текстах.

Мета дослідження полягає у вивчення функціонування трансформацій при перекладі та аналіз специфічних засобів їх вираження.

Переклад – діяльність, що полягає в передачі змісту тексту на одній мові засобами іншої мови, а також результат такої діяльності. Головна мета перекладу – досягнення адекватності. Адекватний, або як його ще називають, еквівалентний переклад – це такий переклад, який здійснюється на рівні, необхідному і достатньому для передачі незмінного плану змісту при дотриманні відповідного плану вираження, тобто норм мови перекладу. Саме для цього при перекладі використовуються перекладацькі трансформації.

Ми розглянемо, застосування лексичних трансформацій, при перекладі художнього тексту, на матеріалі оповідання Едгара Алана По «Золотий Жук», у перекладі Д. В. Доценка

Найпростішими лексичними трансформаціями є опущення та додавання. Лексичні, трансформації нерідко вимагають внесення додаткових слів чи навпакиопущення деяких елементів. Введення додаткових слів обумовлюється рядом причин: розходженнями в структурі речення і тим, що більш стислі англійські речення вимагають в українській мові більш розгорнутого вираження думки. Відсутність відповідного слова чи відповідного лексико-семантичного варіанта даного слова теж є причиною введення додаткових слів при перекладі [1, с. 76].

In the inmost recesses of this coppice, not far from the eastern or more remote end of this island, Legrand had built himself a small hut [5, с. 51].

У потаємних глибинах миртової хащі, не далеко від сходу, віддаленого від материка краю острова, Легран спорудив собі хатину [4, с. 3].

В даному прикладі використовується трансформація опущення слова small. Для англійської мови характерна максимальна конкретність. Українській мові така тенденція не характерна і перекладач англійський варіант спрощує.

The shrub here often attains the height of fifteen or twenty feet, and forms an almost impenetrable coppice, burthening the air with its fragrance [5, с. 54].

Кущі його досягають нерідко п'ятнадцяти – двадцяти футів і утворюють суцільну гущавину, що наповнює повітря тяжкими пахощами і є майже непрохідними для людини [4, с. 5].

В даному випадку відбулося додавання, виходячи з вимог контексту. У українському реченні відбувається додавання слова «для людини», щоб пояснити читачеві, що кущі ростуть настільки близько один до одного, що навіть людина не зможе пройти крізь них.

До більш складних трансформацій відносять конкретизацію, генералізацію, антонімічний переклад та змістовий розвиток.

Конкретизацією, називається заміна слова або словосполучення вихідної мови, з ширшим предметно-логічним значеним словом і словосполученням мови перекладу, з вужчим значенням. В результаті застосування цієї трансформації створювана відповідність і початкова лексична одиниця опиняються в логічних стосунках включення.

У ряді випадків застосування конкретизації пов'язане з тим, що у мові перекладу відсутнє слово з таким широким значенням. Іноді родова назва на мові перекладу не може бути використана із-за розбіжності конотативних компонентів значення.

Here again he made an anxious examination of the paper; turning it in all directions. He said nothing [5, с. 57].

Він знову втупився на папір, повертаючи його то сяк,то так, проте зберігав мовчання [4, с. 8].

Тут ми бачимо, конкретизацію лексичної одиниці made an anxious examination, що має широке значення. В цьому випадку, вживання прийому конкретизації пояснюється прагненням якомога точніше вітворити подробиці, описаних автором. Загальні значення уточнються за допомогою контексту.

Генералізацією називається заміна одиниці вихідної мови, що має вужче значення, одиницею мови перекладу з ширшим значенням, тобто перетворення, зворотне конкретизації. Створювана відповідність виражає родове поняття, що включає початкове видове. Використання слова із загальнішим значенням позбавляє перекладача від необхідності уточнювати. Загальніше позначення може бути переважним і із стилістичних причин.

…a scarabaeus which he believed to be totally new, but in respect to which he wished to have my opinion on the tomorrow [5, с. 60].

…жук, як він вважав був абсолютно новий вид, він сказав, що завтра хоче почути моє судження про нього [4, с. 10].

Слово скарабей – це певний вид жука, який мешкав в Давньому Єгипті і асоціювався з богом сонця. Для українського читача слово «скарабей» – незнайоме. Перекладач використовує стратегію адаптації до культури рецептора, тобто демонструє чужу культуру, максимально наближає її до своєї. Тому, незнайоме слово «скарабей» замінює словом «жук», що має більш широке значення.

Антонімічний переклад – це лексична трансформація, при якій створюється заміна ствердної форми в оригіналі на негативну форму в перекладі або, навпаки, негативної на ствердну супроводжується заміною лексичної одиниці вихідної мови, на одиницю мови перекладу, з протилежним значенням. У англо-українських перекладах ця трансформація застосовується особливо часто, коли в оригіналі негативна форма спожита із словом, що має негативний префікс.

Необхідність в антонімічному перекладі виникає тоді, коли виникає необхідність в комплексній лексико-граматичній заміні певного речення, з метою надання перекладу більшої благозвучності.

Here again he made an anxious examination of the paper; turning it in all directions. He said nothing [5, с. 62].

Він знову втупився на папір, повертаючи її то сяк, проте зберігав мовчання [4, с. 12].

Негативна конструкція в англійському реченні he said nothing змінюється в російській реченні на ствердну конструкцію «проте зберігав мовчання».

Також розглянемо приклад змістового розвитку:

We then hurriedly made for home with the chest; reaching the hut in safety, but after excessive toil, at one o `clock in the morning [5, с. 64].

Потім ми підняли скриню і поспішно рушили в дорогу. Дорога була нелегкою, але до часу ночі ми благополучно прийшли додому [4, с. 14].

Англійське словосполучення excessive toil замінюється українським словосполученням «дорога була нелегкою». Причина замінена наслідком.

На прикладі виконаного перекладу тексту художнього жанру ми розглянули етапи створення перекладачем еквівалентного перекладу. В процесі вибору кінцевого варіанту перекладу широко використовувалися перекладацькі трансформації. Результати порівняльного аналізу тексту оригіналу та кінцевого варіанту тексту перекладу дозволяють зробити висновок, що для досягнення змістової близькості перекладу до тексту оригіналу, потрібно знаходити відповідностібезеквівалентним лексичним одиницям англійської мови за допомогою перекладацьких трансформацій.

Список використаних джерел:

1. Алексеев А. Я. Художественный образ и перевод / А. Я. Алексеев // Вісник. СумДУ. – 2006. – Т. 1. – № 11 (95). – С. 126–130.

2. Антрушина Г. Б. Лексикология английского языка / Г. Б. Антрушина, О. В. Афанасьева, Н. Н. Морозова. – М.: Дрофа, 2000. – 288 c.

3. Арнольд И. В. Лексикология современного английского языка: учеб. для институтов и факультетов иностранных языков / И. В. Арнольд. – М.: Высшая школа, 1986. – 304 c.

4. Доценко Д. В. «Золотий Жук» / Д. В. Доценко. – М., 2002. – 15 с.

5. Едгар Алан По Стихотворения. Новеллы. Повесть о приключениях Артура Гордона Пима. Эссе / Алан  Едгар. – АСТ, 2009. – Т. 1. – 768 с.