Жукова Т. С.

Дніпродзержинський державний технічний університет, Україна

ПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ БЕЗЕКВІВАЛЕНТНОЇ ЛЕКСИКИ ТА УКРАЇНСЬКИХ РЕАЛІЙ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ

За останні роки значно виросла кількість робіт які свідчать про зацікавленість і прагнення лінгвістів досліджувати проблеми перекладу безеквівалентноїлексики та українських реалій англійською мовою. Особливою одиницею, здатною відображати національно-культурну своєрідність мови на лексичному рівні, вважають безеквівалентну лексику (далі БЛ).

Актуальність даної теми полягає в тому, що безеквівалентна лексика виступає «інструментом культури». Нині все частіше з’являються невідомі ранішебезеквівалентні слова, які потребують додаткових знань. Необхідно зрозуміти саму ідею БЛ, її розвиток в історії та логіці.

Безеквівалентні лексичні одиниці називають специфічні поняття, притаманні лише певним мовам; саме тому їх значення при втіленні тексту надзвичайно важливе.

Виділення особливостей цього явища в лексичних системах різних мов набуло сьогодні неабиякого значення в дослідженнях багатьох мовознавців (А. В. Волошина, Л. М. Дяченко, Н. Ф. Зайченко, О. В. Коваль-Костинська, О. Л. Паламарчук, Т. А. Космеда, М. П. Кочерган, Л. І. Машуровська, О. І. Кремльова та ін.). БЛналежить до найдавніших шарів лексики, чим зумовлена традиційність її використання в текстах різних стилів і жанрів – від фольклору до сучасних літературних творів.

На сьогодні особливості функціонування національно маркованої лексики в художньому творі ще не достатньо вивчені, особливо в поетичному тексті. Крім того, не достатньо з’ясованою залишається проблема класифікації БЛ сучасної української мови з погляду її семантики та функціонування.

До складу специфічно забарвленої національної лексики входять також слова що позначають різні риси матеріального і духовного життя, адміністративні і політичні форми правління, посади публічних осіб, людські звички, нахили, національні костюми та традиції, їжу та напої, та навіть часовий простір, як результат оточення людини.: Укр: методом транскрипції були перекладені такі національні слова як.: борщ – borsch (українська національна рідка страва, що вариться з овочів); кутя – kutya (обрядова каша з ячмінних або пшеничних зерен); вареники – varenyky (невеликий варений виріб, зліплений з прісного тіста і начинений); козак – сossack(вільна озброєна людина, що жила на півдні України); плахта – plakhta (жіночий одяг типу спідниці).

Вони потрапляють до словникового складу мови за різних обставин: через літературні та наукові роботи, та в різні історичні часи (Soviet, Tory cosmonaut,Bloomsbury, privy purse, приватний гаманець, Запорізька Січ, кошовий, незалежність), а також через засоби масового зв’язку методом транскрипції: Пагода –pagoda (культова буддійська меморіальна споруда у вигляді багатоярусної башти); пікет – picket (невеликий військовий сторожовий загін); табу – taboo(взагалі яка-небудь заборона); оазис – oasis (родюче місце в пустелі або напівпустелі з буйною рослинністю і прісною водою). У науковій літературі міцно утвердився спосіб угрупування БЛ за тематичним принципом (Г. Томахін, С. Влахов та С. Флорін). Враховуючи все вищезазначене, ми склали класифікацію англійських культурно-національних слів. З історико – семантичного погляду методом транскрипції виділяються такі слова як: «чаклун» «чарівник» – sorcerer, aconjurer, a wizard, an enсhanter»; з оповідання Стороженка «Закоханий чорт»: «що воно за біс,- подумав дід, чи не характерник – what the devil is he? «thought mygrand father» is he not a kharakternick».

Під час перекладу описового звороту, за допомогою якого явище, предмет, особа, реалія називаються не прямо а описово. Наприклад: свячений – a consecrateddagger; постоли – ox – hide footwear; полонина – a mountain meadow; староста – the county chief; опришок – a peasant rebel; вип’ємо могоричі – we`ll seal a bargain with a drink; за скриню подбай – start thinking about the dowry; на покуті – in the only corner by an icon; коровай – a wedding bread; оселедець – a long fore lock.

Зацікавившись творчістю Т. Шевченка, відомий американський літературознавець В. В. Брукс опублікував у 1921р. статтю про нього, що не раз передруковувалася у прогресивній пресі, під заголовком «Out of a Kozak they made a valet and out of a valet a genius was born». Як випливає із змісту цієї статті, її автор використав лексему «valet» («a man – servant performing duties chiefly relating to the person of his master») для розкриття семантики української реалії «козачок» («у стародавньому дворянському побуті – хлопчик-слуга»). В англомовній українці зафіксовано і дескриптивне відтворення цієї реалії – «a house servant boy», але в заголовку статті воно було б недоречне.

Ми намагалися інтерпретувати БЛ не як «неперекладну», а як «трансцендентально перекладну» категорію лексики, тобто таку, яка здатна виражати як загальні надчуттєві риси духовного, матеріального чи історичного буття носіїв цільової мови. У цьому і вбачається перспективність вивчення БЛ її «внутрішнього» та «зовнішнього» ототожнення у бінарному зіставленні мов, її значеннєвих та формальних розбіжностей.

Вона має досліджуватися надалі, бо безеквівалентна реальність руйнує однобічну предметність культури, встановлюючи все нові форми сприйняття вихідної мови.