Гольтер І. М.
Дніпродзержинський державний технічний університет, Україна
ЛIНГВIСТИЧНI ТА КУЛЬТУРОЛОГIЧНI ОСОБЛИВОСТI КАЗКИ С. Т. АКСАКОВА «ЯСКРАВО-ЧЕРВОНА КВIТОЧКА»
Дана робота присвячена казці С. Т. Аксакова «Яскраво-червона квіточка» – одного з найкращих зразків авторської літературної казки. Мета даного дослідження – визначити складові етномовного компонента лiтературної казки, розкрити її своєрiднiсть за допомогою аналiзу семантичної структури етномовнихмiкроодиниць. Методологічною базою дослідження є праці М. Люті, К. Обернауера, Р. Бамбергера, В. Анікіна, І. Лупанової та ін.
Актуальнiсть даної теми зумовлена загальною тенденцією сучасних лiнгвiстичних пошуків, спрямованих на розкриття когнітивної семантики художнього тексту, зокрема на виявлення етномовної специфіки структурно-семантичних та функцiонально-прагматичних особливостей казкового жанру.
Нацiональна специфiка знайшла яскраве вираження в етномовному компонентi російської лiтературної казки. Поняття етномовного компоненту казки охоплює загальну композицiйну структуру казки, її ритмомелодику i специфiчнi традицiйнi iнiцiальнi, медiальнi та фiнальнi формули, своєрiднi повтори, зокрема пiсеннi. Цереалiї i нацiонально забарвлена просторiчна та дiалектна лексика та фразеологiя, назви казкових персонажiв та етнонiми, i приказки та прислів’я, i своєрiднiпорiвняння та епiтети, i гiперболiчнiсть, метафоричнiсть та символiчнiсть, i фантастика казкових сюжетiв, мотивiв та художнiх образiв, i її дидактика та прагматика.Етнолексика й етнофразеологiя передає рiзнi поняття матерiального й духовного життя етносу, вiдображаючи специфiку його життєдiяльностi, його генезу, iсторiю, право, адмiнiстративнi й громадськi форми управлiння, ландшафт, побут, звичаї, культуру, мiфологiю, вiрування, менталiтет, поведiнку, виховання та iншiнацiонально своєрiднi явища. Етномовний компонент включає i структурно-конотативнi етнеми iз специфiчним внутрiшньолiнгвальним значенням та етнопрагмеми[2, c. 267].
Все це в повній мірі можна дослідити на прикладі казки Аксакова. В основi поетики «Яскраво-червоної квiточки» лежить квітчаста фантазiя Сходу, але мова, стиль пронизані росiйським духом [1, c. 184]. Таким, наприклад, є початок казки: «в некотором царстве, в некотором государстве». Це авторська, лiтературнаказка, створена на основi народної. Вся мова аксаковського лiтературного тексту по-барочному пишна i барвиста. Текст має всі чiтко позначенi канони росiйськоїнародної казки: обов’язковi зачини абзацiв; закрiпленi характеристики персонажiв, що постiйно повторюються, такi як «девушка, красавица писаная», «дорогаторная».
Особливiстю казки «Яскраво-червона квiточка» є її зв’язок з фольклорним жанром народної казки [1, с. 185]. Iдентифiкацiя цiєi лiтературної казки саме як казкового тексту стає можливим завдяки використанню у нiй низки стилiстичних прийомiв, успадкованих нею вiд народної казки. Тобто, ми можемо вести мову про iнтертекстуальнiсть аксаківської казки.
Лiнгвiстичний аналiз проводиться нами на рiзних рiвнях: фонологiчному, морфологiчному, лексичному, синтаксичному. На фонологiчному рiвнi, незважаючи на те, що всi фонеми мають однакову функцiю i грають однакову роль в органiзацii звукового висловлювання, виявляються i окремi способи та моделi звукового потоку, використання яких веде до створення тих чи iнших стилiстичних ефектiв. Мова йде про інструментовку – сукупнiсть способiв вiдбору i комбiнацii звукiв, якiнадають висловлюванню певний звуковий устрiй, а звiдси – емоцiйне i експресивне забарвлення. В iнструментовцi видiляються три основнi способи органiзацiїзвукового потоку: алiтерацiя; асонанс; звуконаслідування.
Розглянемо тi моделi iнструментовки, якi зустрiчаються у казцi:
Алiтерацiя – собирается купец по торговым делам за тридевять земель, в тридесятое царство, в тридесятое государство; жить тебе доченька поживать, растидо старости; видел он дочерей своих; старшую и среднюю, что они веселы-веселехоньки; встал он с кровати высокой, во платье нарядился; листья в саду шелестят, а чудище страшное шевелится, шепчет шепотом; от зарева светлее становится.
Асонанс – ушки на макушке; деревья перед ней расступаются, а кусты да раздвигаются; дивуется чуду-чудному, диву-дивному; заговорил он голосом громовым, господин честной, зверь лесной;
На морфологічному рiвнi зустрiчаються такi особливостi казки:
-використання однокорiнних слiв, якi повторюються – звал-позвал, диво дивное, чудо чудное, думал-подумал, сытый-пресытый, печатью припечатать, сыскать-отыскать;
-використання форми, яка не потребує плюсквамперфект – подумал было, да понял; пошел он было, да остановился;
-використання старовинних форм – словеса;
-використання коротких прикметників у функції, яка не властива означенню – на сыру землю.
На синтаксичному рівні має місце широке використання складних речень: У честного купца от страха зуб на зуб не приходил, он оглянулся кругом и видит, что со всех сторон, из-за каждого дерева и кустика, из воды, из земли лезет к нему сила нечистая и несметная, все страшилища безобразные. Так и пал купец на сыру землю, горючими слезами обливается, а и взглянет он на зверя лесного, на чудо морское, а и вспомнит он своих дочерей, хороших, пригожих, а и пуще того завопит истошным голосом: больно страшен был лесной зверь, чудо морское.
Наявнiсть ускладнених речень: Не плачь, не тоскуй, государь мой батюшка родимый; житие мое будет богатое, привольное (речення ускладненезвертанням та однорiдними членами). Подивилась она такому чуду чудному, диву дивному, порадовалась своему цветочку аленькому, заветному, и пошла назад в палаты свои дворцовые (Речення ускладнене однорідними членами).
Інверсія: – словеса огненные; гуляют по садам зеленым; палаты высокие; веселья новые отменим, голос страшный, дикий и звучный.
Наявність великої кількості звертань: батюшка мой любимый; говори со мной мой верный раб; господин мой добрый, ласковый, друг мой сердечный.
Багато речень з прямою мовою: «Дочки мои милые, дочки мои хорошие, дочки мои пригожие, еду я по своим делам купеческим за тридевять земель, в тридевятое царство, в тридесятое государство, и много ли, мало ли времени ездить буду – не знаю, и приказываю я вам жить без меня честно и смирно, и когда вы без меня будете жить честно и смирно, то привезу вам таких гостинцев, каких вы сами пожелаете, и даю вам срок думать три дня, и тогда вы мне скажете, каких гостинцев вам хочется». «Все хорошо, а есть нечего». «Ой, если бы мне дочек хотя б во сне увидеть!». «Вот аленький цветочек, какого нет красивей на белом свете, что о нем просила меня дочка меньшая, любимая». «Где же ты, мой добрый пан, мой верный друг? Что же ты меня не встречаешь? Я вернулась раньше срока назначенного на целый час с минутою». « Ты встань, пробудись, мой друг сердечный, я люблю тебя как жениха желанного…»
На лексичному рiвнi:
-наявність синонімів: дочери милые, красивые, хорошие, пригожие; стал собираться во путь во дороженьку, доживать век во плену, во неволе; руки злодейские, разбойничьи; неразумный я, глупый;
-наявність просторіччя: неким, тувалет, руки разбойничьи, веселехоньки, повскакали, досыта потешалися, коли; супротивным; поворотить;
-наявність архаїзмів та історизмів: дочери мои любезные; тувалет; схоронен; девичья краса не старится; повымерло; кармазинным; несказанный; кофей; дивуется; честной купец; замучить товарища; запись заручная; яства заморские такие гостинцы; взвеличать; супротивным; батюшки родимого;
-наявнiсть порiвнянь: цветы растут распрекрасные, словно всякими красками расписаны; птицы летают невиданные, словно по бархату зеленому; свет, как от месяца, полного, как от солнышка; мягок, будто шелковый; темно, ровно в сумерки; запах, ровно струя бежит; принял тебя, как дорогого гостя;
-наявність групи слів-реалій.
1. Лексика, що називає побутові реалії:
а) житло, майно: в кладовой каменной; воину персидскому; терема девичьи – дом не дом, чертог не чертог, а дворец королевский или царский; широкий двор, в ворота широкие, растворенные; лестница из мрамора зеленого, из малахита медного, с перилами позолоченными; золотой кувшин;
б) одяг убори: из серебряной парчи; соболя сибирского;
в) їжа та напої: яства стоят сахарные, и вина заморские, и питья медвяные; чай и кофей; закуска сахарная.
г) грошові знаки, одиниці міри: сажень;
д) звернення: дочери мои милые, дочери мои хорошие, дочери мои пригожие; государь ты мой, батюшка родимый; ой ты гой еси, господин честной, зверь лесной, чудо морское; госпожа моя распрекрасная.
2. Лексика, що називає етнографічні і міфологічні реалії:
а) етнічні і соціальні спільності і їх представники: слугами верными; разбойники басурманские, турецкие да индийские; прислуга и челядь дворовая; свита великая;
б) божества, казкові істоти: служат ей слуги невидимые; на колесницах без коней; страшилище.
3. Лексика, що називає реалії світу і природи:
а) тварини: зайцу косому;
б) рослини: лесу дремучему, непролазному, непроходному;сады диковинные, плодовитые, и цветы цветут красоты неописанной; плоды спелые, румяные;
в) ландшафт, пейзаж: в садах царских, королевских и султановых; на пригорочке зеленом цветет цветок цвету алого красоты невиданной и неслыханной, что ни в сказке сказать, ни пером написать; пригорок муравчатый;
4. Лексика, що відображає асоціативні реалії:
а) фольклорні, історичні і літературно- книжковi алюзii: в некотором царстве, в некотором государстве; по своим торговым делам за море, за тридевять земель, в тридевятое царство, в тридесятое государство; красоты невиданной и неслыханной; саблею наголо булатною.
Метафори, уособлення – глаза разбежались; дорога пошла; вырос стол; деревья, кусты и цвет замахали своими верхушками; плоды, груши, персики и наливные яблочки сами в рот лезли.
Таким чином, дослідивши матеріал казки «Яскраво-червона квіточка» можемо визначити її мовну специфіку:
1. Мова казки наближена до народної.
2. Проповiдницький тон, прихований у змісті.
3. Наявність прямої мови.
4. Наявнiсть ритмiчних повторiв та iх симетрiї.
5. Введення роз’яснювальних доповнень, вставки вiд одного до двух-трьох десяткiв слів.
6. Автор використовує яскравi порівняння, оригiнальнi метафори, простонародну лексику, епітети.
7. Синтакис казки теж цікавий і досить складний. Тут зустрічається багато звертань, складних речень, що наближають до побудови народної казки, чому сприяєзастосування дiєслiвних присудкiв типу: -думав-придумав; -був-побув; -жити-поживати; -шла-пiшла;
Все це робить казку С. Т. Аксакова «Яскраво-червона квiточка» iдейно багатогранною i глибокою, а її змiст привабленним для маленьких читачiв.
Список використаних джерел:
1. Арзамасцева И. Н. Детская литература / И. Н. Арзамасцева, С. А. Николаева. – М.: Academia, 2000. – С. 182–186.
2. Аксенова Г. Н. Язык, культура и бытийная картина мира / Г. Н. Аксенова // Язык и культура: библиографический аспект проблемы. – Уфа: РИО Госкомиздата БАССР, 1990. – С. 26–35.