К. філол. н. Ктитарова Н. К., Ларченко Т. С.

Дніпродзержинський державний технічний університет, Україна

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ УКРАЇНСЬКИХ УНІВЕРБАЛІЗАЦІЙНИХ ТА ДЕРИВАЦІЙНИХ КОМПОЗИТІВ РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ

Новий рівень інформаційної культури, в тому числі й засобів масової комунікації, зокрема преси, вимагає від спеціалістів уміння пошуку інформації в стислий термін і з мінімальними зусиллями. Словоскладання займає одне з провідних місць в цьому процесі, так як потреба передачі нових понять в максимально стислій формі постійно збільшується. Вивчення складних слів у перекладацькому аспекті допоможе встановити актуальні способи й тактики перекладу композитів з української мови російською.

Для виявлення і визначення структури перекладацьких моделей складних слів універбалізаційного та дериваційного типу задаються їх потенційно можливі моделі з основами деяких повнозначних частин мови (іменника, прикметника, дієслова, прислівника, числівника, дієприкметника), прийменників, сполучників і часток, які не є значущими частинами мови за загально прийнятою класифікацією, але приймають активну участь у словотворчому процесі.

Розглянемо спочатку послідовність процесу перекладу російською мовою українського слова ширвжиток (ширужиток) – укр., який є універбалізаційнимкомпозитом словосполучення товари широкого вжитку (ужитку) – укр.

Для того, щоб здійснити переклад зазначеного композиту українською мовою, спочатку перекладаємо вихідне словосполучення товари широкого вжитку(ужитку) – укр. – товары широкого потребления – рос. Оскільки словотвірна модель українського композиту та його російського перекладу не відрізняються, російський композит утворюємо за цією ж схемою: беремо частину основи від прикметника широкого – рос., частину основи від іменника потребления – рос., іменник товары – рос. видаляємо. Отримуємо композит ширпотреб – рос. – ширужиток – укр.

А тепер розглянемо послідовність процесу перекладу російською мовою українського слова червоноармієць, який є дериваційним композитом словосполучення Червона армія – укр.

У даному випадку деривація супроводжується еліпсом, тобто втратою кількісної еквівалентності компонентів вихідного словосполучення й композитної лексеми, що виникла на його базі. План вираження композиту формується шляхом співчленування коренів перших слів з коренями других, до якого додєтьсяформант -ник-або -вач- – укр. Структурним компонентом, що з'єднує конструкти, є інтерфікс.

Для того, щоб здійснити переклад зазначеного композиту українською мовою, спочатку перекладаємо вихідне словосполучення Червона армія – укр. –Красная армия – рос. Оскільки словотвірна модель українського композиту та його російського перекладу не відрізняються, російський композит утворюємо так: беремо основу від російського прикметника Красная, додаємо інтефікс -о- – рос. (+інт), основу від іменника армия– рос. та приєднуємо суфікс -ец-(+суф). У результаті отримуємо дериваційний композит красноармеец – рос.

 Переклад здійснено семантичним еквівалентом, тобто збережено структуру композиту, основа її збігається за значеннями в оригіналі і в перекладі. Трансформація відбулася на лексичному рівні. Було застосовано метод наближеного перекладу, який дозволив передати семантику оригіналу без спотворень. Труднощів під час перекладу не виникало, оскільки українська та російська мови є генетично близькими.

Подібні словотвірні моделі досить часто реалізуються у мові сучасної преси. Наприклад: рос.: главред → главный редактор – укр. → головний редактор →головред; рос.: райком → районный кометет – укр. → районний комітет → райком; рос.: юннат → юнный натуралист – укр. → юний натураліст → юнат.

За цією схемою перекладаються наступні дериваційні композити, наприклад: укр.: першовідкривач → перше відкриття – рос. → первое открытие →первооткрыватель; укр.: червонодеревник → червоне дерево – рос. → красное дерево → краснодеревщик; укр.: першочеговий → перша черга – рос. → перваяочередь → первоочередной.

 У зазначених випадках універбалізація здійснюється від вихідного субстантивного словосполучення і ускладнена абревіацією. А у значених випадках деривації трансформація відбувалася на лексичному рівні.

 Було застосовано метод наближеного перекладу, який дозволив без спотворень передати семантику оригіналу. У перекладі збережено структуру композиту, основи композитів за своєю семантикою в оригіналі і в перекладі не відрізняються, тому що українська та російська мови пройшли однаковий шлях свого історичного розвитку, мають однакову фонетичну систему, граматичну будову, а тому являється близькоспорідненими мовами.

Аналіз передачі українських універбалізаційних і дериваційних складних слів засобами російської мови дозволив визначити наступні способи їх перекладу: а) переклад еквівалентною синтаксичною конструкцією; б) переклад з вилученням однієї з основ українського композиту; в) переклад за аналогією; г) переклад структурно-семантичним еквівалентом; д) переклад із заміною однієї з основ українського композиту.

Таким чином, для досягнення адекватності перекладу українських композитів російською мовою, бажано перенести в цільовий текст поєднання структурних компонентів, що при перекладі з української мови російською не становить труднощів з огляду на подібність етномовної специфіки оригіналу та перекладу, а також на відповідність символічного значення кольорів в українській та російській мовах. Тому в більшості випадків при перекладі українських композитів російською мовою їх структура залишається незмінною, семантика основ оригіналів у перекладах зберігається. Зазвичай перекладацька трансформація відбувається на рівні лексики, найчастіше застосовується метод наближеного перекладу, який дозволяє передати семантику оригіналу без спотворень. Таким чином, адекватність відтворення словесних образів зумовлено, насамперед, сполучуваністю лексем, близькістю асоціацій у мовах оригіналу та перекладу.