Юрченко О.

Дніпродзержинський державний технічний університет, Україна

СХІДНІ РЕАЛІЇ У ТВОРЧОСТІ С. МОЕМА І ЇХ ПЕРЕКЛАД

Стаття присвячена вивченню слів-реалій, які використовуються Сомерсетом Моемом у творах, пов'язаних із країнами Далекого Сходу й Південно-Східної Азії (Китай, Малайя, острови Південних морів і ін.) і проблемам їх перекладу. Мета дослідження – проаналізувати основні прийоми, які використовувалися із цією метою перекладачами (транскрипція й транслітерація, пояснення, гипонімічний переклад, опущення реалії й ін.), і їхня доцільність у тих або інших конкретних випадках.

У якості ілюстративного матеріалу були використані роман «The Painted Veil» і оповідання зі збірника «Rain» (c коментарями Е. Тігонен) і їх російські переклади. Переклади роману (у російських версіях – «Разрисованный занавес» і «Узорный покров» відповідно) були здійснений М. Лоріє й І. Красовской. Переклади оповідань зі збірника «Rain» зроблені наступними авторами: «The Three Fat Women of Antibes» – «Три товстухи на Антибах» – А. Миколаївська; «TheLotus Eater» – «Хто покуштував нірвани», «Rain» – «Дощ» – І. Гурова; «The Lion's Skin» – «У левиній шкірі» – Д. Вознякевич; «A Man with a Conscience» – «Людина, у якої була совість» – О. Холмская; «The Outstation» – «На окраїні імперії», «Jane» – «Джейн» – Н. Галь; «The Fall of Edward Barnard» – «Падіння ЕдвардаБарнарда» – Р. Облонська; «The Verger» – «Церковний служитель» – Н. Лосєва; «Red» – «Рудий» – Е. Бучацька.

У результаті дослідження були виявлено 175 прикладів слів-реалій англійською мовою, які відносяться до різних категорій, серед яких можна виявити досить велику різноманітність. Зокрема, серед них ми знаходимо назви екзотичних рослин (cassia, atta, pandanus), представників тваринного світу (mynah bird), лексичні одиниці, пов'язані з побутом (kava, tapa, baju, cris), засоби сухопутного й водного транспорту (rickschaw, junk, prahu), специфічні професії, головним чином, пов'язані з обслуговуванням європейців (amah, coolie), релігійні поняття (Tao), етноніми (Manchurs, Savmoans)… Не маючи можливості в рамках даної статті докладно проаналізувати всі виявлені нами лексичні одиниці, обмежимося розглядом деяких, на наш погляд, найбільш показових випадків їх репрезентації в російському тексті.

Найчастотнішим прийомом введення реалії у текст перекладу можна вважати прийом транскрипції (точніше, перекладацької або – по термінології А. А. Реформатського – практичної транскрипції [1, с. 381].

Причому, у тих випадках, коли ступінь «екзотичності» відповідної одиниці для англійського й російського читача приблизно однакова (тобто мова йде про предмет, хоча й специфічному для відповідної культури, але в цілому зрозумілому і тому й іншому), перекладачі, як і автор, обмежуються її відтворенням без яких-небудь додаткових пояснень. Прикладом можуть служити наступні фрагменти з роману «The Painted Veil»:

Kitty’s chair headed the procession and Walter followed her; then in a sraggling line came the coolies that bore their bedding, stores, and equipment [2, с. 142].

Возглавлял шествие паланкин Кити, за ней следовал Уолтер; последними шли кули, сгибаясь под тяжестью постелей, съестных припасов и прочей клади(переклад М. Лоріе) [3, с. 152].

Носилки Кити были первыми, за ней следовал Уолтер, затем беспорядочной группой шли кули, которые несли их вещи, постельные принадлежностии съестное (переклад І. Красовської) [4, с. 80].

Особливої уваги, звичайно, заслуговують випадки трансформування або опущення реалії – як по суб’єктивних (і тому чи навряд доцільним), так і по об'єктивних (хоча, можливо, також не безумовним) причинам. Для ілюстрації першого («суб'єктивного») підходу, на наш погляд, можна зіставити передачу наступного уривка М. Лоріє й І. Красовської:

She got out of her rickshaw in the Victoria Road and walked up the steep, narrow lane till shecame to the shop [2, с. 235].

Она отпустила рикшу на Виктория-роуд и по узкой крутой улочке поднялась к лавке (переклад М. Лоріе) [3, с. 332].

Она пустилась в свое рискованное путешествие на Виктория роуд, и шла по крутому узкому переулку, пока не достигла лавки (переклад І. Красовської). [4, с. 148].

 У цьому випадку перекладач по незрозумілих причинах вилучив переклад реалії рикша. Такого роду елімінація виглядає особливо дивно, якщо згадати наведений вище приклад з лексемою coolie, яку та ж перекладачка зберегла, хоча обидві одиниці по ступеню їх популярності російської читацької аудиторії, на наш погляд, є приблизно однаковими (мабуть, рикша зараз є навіть більш знайомим словом).

Таким чином, аналіз російських перекладів добутків С. Моема, пов’язаних з Далеким Сходом і Південно-Східною Азією показує досить велику різноманітність засобів, застосовуваних перекладачами для передачі відображених у них реалій і становить великий інтерес як для теорії, так і для практики художнього перекладу.

Список використаних джерел:

1. Реформатский А. А. Введение в языкознание / Реформатский А. А. – М.: Аспект Пресс, 1996. – 536 с.

2. Maugham Somerset W. The Painted Veil / Somerset W. Maugham. – К.: Знания, 2006. – 287 с.

3. Моэм Сомерсет. Узорный покров / Сомерсет Моэм. – М.: АСТ, 2007. – 540 с.

4. Моэм Сомерсет. Разрисованный занавес / Сомерсет Моэм. – М.: Менеджер, 2000. – 304 с.