К. філол. н. Ктитарова Н. К., Мельничук К. В.

Дніпродзержинський державний технічний університет, Україна

УКРАЇНСЬКИЙ ТА РОСІЙСЬКИЙ МОЛОДІЖНИЙ СЛЕНГ ЯК ЗАСІБ ВІДОБРАЖЕННЯ СВІТОГЛЯДУ МОЛОДОГО ПОКОЛІННЯ

Динамічний характер суспільного життя та відображення його у функціонуванні мови визначають наразі найбільш актуальні напрямки лінгвістичних досліджень. Стрімкий науково-технічний і культурний прогрес приводить до появи великої кількості нових слів, і завдання дослідника полягає в тому, щоб фіксувати мовні зміни, виявляючи намічені тенденції та визначати можливість віднесення цих закономірностей до особливостей розвитку мови. У зв’язку з цим у сучасній лінгвістиці спостерігається послідовне переміщення уваги науковців з дослідження мови як системи на вивчення її реального функціонування в окремих комунікативних сферах, що проявляється в активній розробці питань функціонування соціальних мовних діалектів. Серед останніх особливий інтерес викликають проблеми мови молоді як соціально найбільш перспективного прошарку суспільства, мовна поведінка якого виступаючи модифікованим дзеркалом суспільних змін, багато в чому визначає напрям розвитку інших мовних підсистем.

Більшість дослідників, що вивчають молодіжний сленг (О. М. Береговська, С. В. Вахітов, М. В. Колтунова та ін.), одним з основних засобів світосприйняття молоді називають експресію, «виразно-образотворчі якості мови», які зазвичай супроводжуються емоційністю, конотативною забарвленістю або оцінністю й образністю та стосовно яких експресія виявляється явищем більш загальним. Лексичні способи вираження, що передаються оцінкою, емоцією й експресією, невідокремлювані один від одного, оскільки вони визначають сферу вживання слова, тобто його стилістичну приналежність. У молодіжному соціолекті експресія приводить до нестійкості, постійної мінливості лексичного складу та появи синонімічних рядів і (емоційно-експресивна функція).

Емоційно-експресивна функція молодіжного сленгу займає провідне місце, при цьому номінативна відходить на другий план. Полягає вона в здатностівиражати суб'єктивні аспекти сприйняття дійсності носіями мови та сприяє створенню певного стилістичного ефекту, наприклад, передаючи своє негативне ставлення до події, що сталася, молоді люди говорять: кришка, лажа, попадос, косяк та ін. – укр.; капец, стрем, завал, шняга та ін. – рос., тобто вкладають в лексичну одиницю експресивне значення. Експресивність е найяскравішою характерною особливістю сленгу. Як правило, експресивна лексика дуже швидковтрачає ефект новизни, незвичності та «зношується», а на зміну їй приходять нові варіанти позначень, найменувань. Отже, життя більшості сленгізмів дуже коротке й обмежене.

Відомо, що мова є засобом накопичення соціального досвіду, а емоції – невід'ємною частиною цього досвіду. Одиниці молодіжного сленгу особливо відрізняються емотивністю, яка розвивається на основі емоційного аспекту когнітивно-комунікативної діяльності (комунікативна функція).

При утворенні нових сленгізмів важливе значення мають емоції, що відображають не предмети й явища реального світу, а їх значення для життя людини. Емоції є способом оцінки цього значення. Виражаючи емоції, мовець передає власне ставлення до предмету мови. Вираження емоцій здійснюється за допомогою емотивної лексики, міміки, жестів. Тісний зв'язок емотивності й  оцінності в слові відбувається через те, що емоція й оцінка синхронно беруть участь у актах віддзеркалення та пізнання. Сленгові одиниці відображають характерну схильність молодих людей до гіперболізованих універсальних оцінних засобів. На відміну, наприклад, від професійного жаргону, молодіжний сленг обумовлено емоційно-психологічними потребами молодого покоління, оскільки він виражає не стільки приналежність останніх до певної соціальної групи, скільки їх емоційну надмірність, максималізм.

Наступною важливою семантичною характеристикою сленгу є оцінка. Під оцінкою розуміється думка про цінність предмету, тобто про відповідність або невідповідність його якості якимось ціннісним категоріям (добре-погано, бажано-небажано та ін.). Оцінка є однією зі сторін пізнавальної діяльності людини, в якій в тісній єдності виступає об'єктивне та суб'єктивне, раціональне й емоційне, необхідне та випадкове. Конотація – не просто відтінок в лексичному значенні, а досить часто використовуваний компонент його семантичної структури, яка може модифікувати значення слова. Оцінність на лексичному рівні не може розглядатися поза зв'язком з емоційним і експресивним. Поява нових конотативно-забарвлених слів – основний шлях оновлення експресії. Це своєрідна гра, але вона включає мовця оскільки слово знаходить особливу силу емоційної виразності, наприклад, «тролейбус» в мові української молоді – це консервна банка, равлик, черепаха та ін., в російському молодіжному жаргоні – лось, усатик, олень, рогатый, сарай, заец та ін. Від частого вживання деякі оцінні слова перетворюються на мовні штампи, експресія тьмяніє, тому на зміну приходять інші сленгізми.

Хоча функціонування молодіжного сленгу як групового жаргону обмежене сферою комунікації, його корпоративність не носить характеру таємності,закритості. Необхідно визначити, що ти одиниці молодіжного сленгу, які утворені на основі метафоричного та метонімічного переосмислень, пронизані оцінністю. Ставлення молоді до дійсності, а також особливості психологічного сприйняття носіїв сленгу такі, що переважно оцінність носить негативний характер, наприклад: «куратор» – наглядач, спостерігач, «голова» – черепок, «обличчя» – пика, будка та ін. – укр., «семестр» война, «одяг» – барахло, манатки, «рот» чавка, хавало, хлеборезка, варежка, пещера та ін. – рос. Проте молодіжній мові не властива орієнтація на грубість і цинізм. В цілому в семантиці сленгізмів конотативний початок переважає над денотативним, проте присутнє прагнення до відособленості в спілкуванні (світоглядна функція). Так, наприклад, називаючи «голову» горищем, черепком, баштою та ін. – укр., котелком, тыквой, чердаком, баштаном та ін. – рос., молодь виражає невимушеність, неформальність у міжособових стосунках.

Отже, лінгвістична специфіка сленгових одиниць визначається високим рівнем експресивності та конотативності, яскравою емоційністю, виразністю та образністю, а також нестандартністю внутрішньої форми сленгізмів. Таким чином, можна виділити наступні функції молодіжного сленгу:

– пізнавальна, яка допомагає членам певного співтовариства впізнавати один одного за допомогою молодіжного сленгу. Встановлюючи взаєморозуміння, молодь відчуває згуртованість, це дає яскраве переживання єдності. Наприклад, вітаючи один одного, молоді люди можуть вжити: «Салют! Як чалиться?» – укр. або «Хай! Как житуха?» – рос.;

– емоційно-експресивна, що передає суб'єктивне ставлення до дійсності, надає жартівливого відтінку, що створює особливий стиль спілкування. Наприклад, багато вигуків («Відпад!» – укр., «Е-мое!» – рос.,) передають емоційний вміст в процесі комунікації та часто є неоднозначними. Нерідко жаргонізми (бомба, забитися, плющити та ін. – укр., колбасить та ін. – рос. «дуже добре/дуже погано») можуть виражати зовсім протилежні емоції, розпізнати їх семантику допомагає контекст, інтонація, жести мовця тощо;

– номінативна, що слугує засобом вираження думок та емоцій. Даючи свої найменування поняттям і явищам, що мають відповідності в літературній мові, молодь прагне створити щось своє, що відрізняється від загальноприйнятого стандарту. Найбільш значимі для молоді теми, пов'язані з людиною (чувак – укр., чиллер– рос.), його спілкуванням (сейшн – укр., тусня – рос.), фінансові питання (бабоси, ахчі – укр., капуста – рос.) та ін.;

– оцінна, яка дозволяє передати за допомогою універсальних оцінних засобів ставлення мовця до предметів, явищ дійсності, оточуючих. Узагальнено оціннісленгізми, подібно до емоційно-експресивних, розпадаються на лексеми, позитивно забарвлені (просунутий, прикольний – укр., крутой, клевый – рос.) та з негативною конотацією (відстій, гальмо – укр., левый – рос.);

– світоглядна, що уможливлює спілкування в замкнутому середовищі, зі своїм поглядом на життя, ціннісними установками та певною лексикою;

– творча, яка виявляється в тих випадках, коли виникає потреба виразити те, що не передати нейтральною лексикою. У таких випадках створюються своєрідні еквіваленти до одиниць літературної мови, не завжди виразніші й образніші, але необхідні у спілкуванні молоді, наприклад, у відпаді, взути та ін. – укр., на измене, на постой та ін. – рос.