Каліберда Н. В.
Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара , Україна
СТАЛІ КОНСТРУКЦІЇ ВИРАЖЕННЯ МАЙБУТНЬОЇ ДІЇ
Категорія темпоральності виражає відношення дії до моменту мовлення.
У темпоральній системі дієслова особливе місце посідає категорія футуральності. Воно визначається специфічним значенням майбутнього часу. Якщо минулий і теперішній часи виражають реальні факти, то майбутнє не виражає ніяких фактів взагалі. Майбутнє – це сфера можливого передбачуваного, планового, бажаного і т. д..
До експліковної футуральності відноситься вираження майбутньої дії, яке традиційно кваліфікується як об’єктивне, або немодальне майбутнє. Цей тип футуральності є складовою частиною граматичної категорії часу. Під експлікованою футуральністю ми розуміємо вираження наступності дії як головної мети висловлювання. Мовець засобами її реалізації показує, що дія відбувається або не відбувається в момент, що настає стосовно встановленого ним моменту. Аналіз фактичного матеріалу дозволив класифікувати засоби реалізації експлікованоїфутуральності наступним чином:
1) Граматичні засоби:
а) конструкція shall/will + інфінітив. Приклади:
«We will rebuild, we will recover, and the United States of America will emerge stronger than before,» he told a joint session of Congress. [«The USA Today». Wednesday. August, 18, 2012].
Karzai : 'Good news' that Obama will reach out to Taliban. [«The USA Today». Wednesday. August, 18, 2012].
Ця конструкція становить ядро граматико-лексичного мікрополя майбутнього часу, оскільки в її складі є сема наступності як один із головних компонентів її значення, завдяки якому вона може виступати як елементом опозиції часу із зазначенням майбутнього. Ця конструкція майбутнього часу вживається переважно у газетному тексті (її частка становить близько 80 %).
b) трансформовані форми теперішнього/майбутнього часу, де сема наступності з’являється тільки в синтагматиці, тобто коли цей елемент вступає в зв’язки з іншими мовними елементами. Наприклад:The train leaves at 6 tomorrow and call at Paris on the way.
2) Лексико-граматичний засіб. Конструкція to be going+інфінітив:
The Prince of Wales is going to visit Buckingham Palace. [«The USA Today». Monday. December, 19, 2012].
Існує ще один засіб вираження футуральності. Цей вид має назву – імплікована футаральність. До імплікованої футуральності відносяться ті випадки, коли реалізується футуральнасемантика деяких структур і граматичних конструкцій. Цей тип футуральності належить до граматичної категорії футуральності. Імлікована футуральність за своїм характером відрізняється від емплікованої. Під імпліклваною футуральністю ми розуміємо реалізацію футуральності як додаткової характеристики дії. Головна мета висловлювання у таких випадках полягає не у виявленні наступної дії якогось моменту, а у виявленні бажаності або можливості дії, прохання,намір тощо.
Як показав аналіз фактичного матеріалу, імплікована футуральність реалізується:
1) лексичними моделями; The plane reaches London at 6.45.Sally is seeing her dentist this week.
2) інфінітивом в певних синтаксичних функціях;
3) умовним способом;I do not know if he will accept. If you learn this song, you will go on my concert. If I see killer, I will tell to the police.
4) наказовим способом;наприклад: Book these seats for today, said Mr. Clamins. Let’s not argue about it.
5) Конструкцією to be going + інфінітив:
He's going to get you at the moment.[«The USA Today». Friday. July, 10, 2012].
Також майбутня дія може виражатися за допомогою такої конструкції : WOULD + дієслово. Наприклад:
I sometimes think about how much better it would be for them if they lived here in the USA. [«The USA Today». Tuesday. July, 21, 2012].
У даному випадку відбувається зближення майбутньої дії з умовністю.
Умовні пропозиції цього типу висловлюють нереальність або зовсім малу ймовірність здійснення умови, що відноситься до теперішнього або майбутнього часу.
Також як показав аналіз фактичного матеріалу конструкція WOULD + дієслово може передавати не тільки звичайну майбутню дію, але й бути зумовленою правилом узгодженням часів. Приклад:
Thome said. «Manny was saying how special that would be for us to both go back together. [«The USA Today». Friday. September, 03, 2012].
Можна зробити висновок, якщо в головному реченні дієслово-присудок висловлює минулу дію, а дія підрядного додаткового речення є майбутнім з точки зору дії головного, то в підрядному реченні вживається Future in the Past. Тобто Future in the Past висловлює майбутню дію.
Як показали результати досліджень, найбільш частотним засобом реалізації експлікованої футуральності є конструкція shall/will+інфінітив для вираження реального майбутнього часу іshould/would+інфінітив для вираження відносного майбутнього часу. Головне граматичне завдання цих двох конструкцій – наступність дії стосовно певного моменту.
На семантичному рівні різниця між типами футуральності полягає у ступені вираженості сем наступності і гіпотетичності, які є семантичними компонентами значення футуральності. Для експлікованої футуральності домінуючою є сема наступності, яка вказує, що дія відбудеться після якогось моменту. Сема ж гіпотетичності, в експлікованій футуральності є побічною, оскільки наступність завжди якоюсь мірою передбачає гіпотетичність. У випадках реалізації імплікованої футуральності на перше місце висувається сема гіпотетичності, яка виражає можливість, припущення. Сема наступності реалізується в цих випадках як додаткова.