Кузло Н. М.

Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне, Україна

ЗНАННЯ ПРО АНГЛОМОВНИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ ДИСКУРС ЯК ЗМІСТ ІНШОМОВНОЇ ЛІНГВІСТИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ СТУДЕНТІВ БУДІВЕЛЬНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

На мовному рівні можна говорити про інженерний дискурс, який в контексті методик викладання іноземних мов досліджувався А. Б. Авдєєвою, Т. В. Васильєвою, Г. М. Левіною, О. В. Ковтун, Консепціон Орною-Монтесінос, Флорентіною Барбулеску, Н. Волмарн.

Вчені розглядають інженерний дискурс у різних аспектах: жанри, процес навчання оволодіння інженерним дискурсом, зв'язок інженерного дискурсу із інже­нерною діяльністю, його джерела формування, взаємозв’язок інженерного та гуманістичного дискурсів, типи викладу інженерного дискурсу. Проте, в будь-якому разі він орієнтований на прийняття та порівняння технічних рішень відповідно до специфіки професійної діяльності. Особливість професійного діяльності інженера-будівельника полягає у вирішенні професійних задач в сфері будівництва. Проаналізувавши ряд навчальних видань для студентів будівельних спеціальностей, ми виявили, що формування англомовної лінгвістичної компетенції здійснюється шляхом формування мовних знань про процеси, об’єкти, суб’єкти будівництва без врахування специфіки інженерного дискурсу та навчання студентів вербалізувати, розуміти та тлумачити найтиповіші наочні зображення стосовно вирішення професійних задач у сфері будівництва (схеми, графіки, креслення). Крім того, при­діляється увага лише характеристикам процесів, об’єктів, суб’єктів, що є доцільним на першому курсі навчання з метою ознайомлення студентів із основними поняттями будівельної галузі, а не на подальших курсах навчання, на яких мають здобуватися мовні знання не лише у контексті вивчення основних ознак та властивостей складників будівельного процесу, а шляхів пошуку і оптимізації варіантів рішень проблем та питань, які пов’язані із ними. В результаті відсутності даного контексту засвоєння знань, студенти засвоюють знання про системні закономірності фун­кціонування системи мови, продукування та оперування мовними формами, але недостатньо розвивається їх критичне мислення та аналітико-синтетична діяльність.

Знання про будівельний дискурс включають знання про структуру будівельного дискурсу із врахуванням найтиповіших мовленнєвих актів, знання про здійснення англомовної вербалізації, розуміння, пояснення схем, графіків в процесі його оволодіння, знання про пошук та оптимізацію варіантів рішень найтиповіших питань та проблем в процесі його здійснення.

Загалом, будівельний дискурс має такі особливості як і інженерний дискурс. Проте більш чіткіше виділяється вузька спеціалізація комунікативних намірів стосовно будівництва, відрізняється використання найтиповіших мовленнєвих актів саме для будівельної галузі та лексико-граматичне оформлення будівельного дискурсу.

Будівельний дискурс як і будь-який інший складається із пропозитивної частини та суб’єктивних компонентів, вербальної та невербальної частини. Враховуючи специфіку діяльності інженера-будівельника, саме будівельний дискурс як різновид інженерного передбачає пояснення і обговорення схем, таблиць та іншої графічної інформації.

Будівельний дискурс має будуватися згідно архітектоніки, особливостей інженерного дискурсу та інженерної комунікації, але разом з тими має свої специфічні риси.:

1. Теми ситуацій спілкування будівельного дискурсу мають визначатися за професійними задачами інженера-будівельника та етапами розробки проекту.

2. До тематичних рубрик будівельного дискурсу мають надаватися пам’ятки щодо тлумачення та розуміння графічної інформації відповідно до тієї чи іншої теми і граматичний коментар-пояснення щодо вживання граматичних конструкцій та лексичних одиниць за тією чи іншою професійною задачею.

3. Деякі завдання до діалогів будівельного дискурсу мають бути спрямовані на засвоєння знань щодо вибору відповідних мовленнєвих актів згідно комунікативної інтенції мовця, професійно-орієнтованої ситуації та професійної задачі інженера-будівельника. Знання про будівельний дискурс здобуваються на рівні не лише мовленнєвих навичок та вмінь відповідно до видів МД, так як вони засвоюються в усному і писемному мовленні, а й паралінгвістичних навичок читання схем та креслень, оскільки включають аналіз графічної інформації. На основі наступного прикладу проаналізуємо частину будівельного дискурсу із лінгвістичної точки зору та розроблені нами завдання з метою визначення особливостей знань про нього. Ми визначили, що знання про будівельний дискурс, які здобуваються на дискурсив­ному рівні включають знання про структуру (вербальна, невербальна частина) залежно від ситуації спілкування, знання про найтиповіші граматичні структури та лексичні одиниці у різних професійно-орієнтованих ситуаціях за допомогою яких вербалізуються взаємодії у будівельному дискурсі, на дискурсивно-прагматичному рівні – знання про найтиповіші мовленнєві акти відповідно до професійно-орієнтованої ситуації та тематики дискурсу. В рамках розвитку комунікативної методики викладання іноземних мов і з метою дотримання принципу автентичності матеріалів навчання, на нашу думку, вправи мають розроблятися на основі автентичних текстів та уривків будівельного дискурсу із спеціалізованих будівельних форумів стосовно особливостей етапів проектування та відповідних до цих характеристик графічних зображень.