Панасюк І. М.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара , Україна

ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ У СТУДЕНТІВ УКРАЇНСЬКИХ ВУЗІВ

В сучасному світі жорсткої конкуренції вузи повинні готувати фахівців, які володіють професійною компетенцією. Майбутнім спеціалістам в будь-якій галузі, саме в процесі навчання, необхідно здобути знання, вміння та навички, які допоможуть створити єдиний образ успішного, конкурентноспроможного працівника, оскільки роботодавці вимагають, щоб їхні робітники мали не лише кваліфікацію, яка асоціюється з вмінням здійснювати операції матеріального характеру, а й компетентність, яку розглядають, як сукупність навичок, притаманних кожній людині, а саме: поведінка у суспільстві, здатність не лише до індивідуальної, а й до ко­мандної роботи, ініціативність та ризикованість.

Далі розглянемо більш докладно поняття професійної компетенції, яку вивчають та досліджують багато науковців. В. М. Полонський пропонує наступне визначення цього терміну, він говорить, що професійна компетенція – це сукупність певних знань, вмінь та навичок, які людина повинна знати і мати досвід використовувати їх на практиці. В свою чергу С. Я.Батишев наголошує, що професійна компетенція – це інтегральна характеристика ділових і особистих якостей спеціаліста, які відображають рівень його знань, вмінь, досвіду, всього, що необхідно для здійснення мети даного роду діяльності, а також його моральну позицію. Н. В. Єршова визначає поняття компетенція, як узагальнені і глибоко сформовані якості особистості, її здатність найбільш універсально використовувати і застосовувати отримані знання та навички. Тобто можна зробити висновок, що компетентний спеціаліст повинен не лише прагнути здобувати теоретичні знання, а й формувати чітке визначення цілей професійно-особистісного розвитку.

Але потрібно зазначити, що існує гостра проблема невідповідності вимог ринку праці до кваліфікованих спеціалістів та підготовки таких спеціалістів у вузах України. По-перше, розглянемо проблему забезпечення студентів необхідною фаховою літературою, вона або взагалі відсутня, або не є актуальною, оскільки була видана в середині минулого сторіччя. Звичайно створюються методичні посібники, але не вистачає фундаментальних підручників, які відповідали б сучасним вимогам. В більшості випадків студенти під час навчання повинні самостійно знаходити необхідну інформацію для написання курсових та дипломних робіт, а також для підготовки до семінарських занять, це, безумовно, вчить їх користуватися інтернетресурсами та каталогами бібліотек, але процес підготовки перетворюється в більш тривалий процес пошуку, а не аналізу інформації. По-друге, у вузах не використовують інтерактивні методи навчання в необхідному об'ємі, через брак коштів вони є скоріше виключенням, ніж правилом. По-третє, програми обміну студентами з іноземними вузами не працюють на повну силу, на шляху навіть самих здібних студентів з'являється стільки бюрократичних перешкод, що більшість з них відмовляються від ідеї навчання в іншій країні. Ще однією проблемою є той факт, що лише невелика кількість українських вузів займається необхідною практичною підготовкою студентів, а саме проходження практики на профільних підприємствах, під час якої студенти можуть продемонструвати свої здібності, отримати нові знання, оволодіти практичними навичками і, можливо, в майбутньому отримати роботу. Безперечно, всі ці фактори негативно впливають на підготовку кваліфікованого, компетентного спеціаліста, здатного працювати у різних умовах, з різними людьми та гідно виконувати свої обов'язки.

Щоб підвищити професійну підготовку випускників українських вузів, по­трібно саме в процесі навчання залучати студентів до науково-дослідної діяльності, яка сприяє формуванню готовності майбутніх спеціалістів до творчої реалізацї в реальних умовах отриманих у вузі знань, вмінь та навичок, оволодіти тонкощами наукового пошуку, та отримати досвід в сфері проведення досліджень, результати яких можна використовувати на практиці.

Тобто на основі вище зазначених фактів можна зробити висновок, що ціллю освіти є не лише передача студентові знань, вмінь та навичок в окремій сфері, а й розширення його кругозору, формування професійної компетенції, якої прагнуть всі: і викладачі, і студенти, і майбутні роботодавці, незважаючи на перепони. Тому питання компетенції залишається актуальним в сучасній системі освіти.

Список використаних джерел:

1. Анищенко В. А. Проектирование образовательной системы «коледж-вуз» в условиях учебного комплекса: монография / В. А. Анищенко. – М.: Дом педагогики, 2006. – 257 с.

2. Полонський В. М. Словарь по образованию и педагогике / В. М. Полон­ський. – М.: Высш. шк., 2004. – 512 с.

3. Энциклопедия профессионального образования/ под ред. С. Я. Батышева. – В 3 т. – Т.2. – М.: Наука, 1998-1999.– 440 с.