Харченко Т. І.

Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

ПРОБЛЕМА МОТИВАЦІЇ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Розширення міжнародних зв’язків, доступ до світової наукової думки, необхідність пошуку інформації у закордонних джерелах та в мережі Інтернет – це ті чинники, що стимулюють вмотивовану навчальну діяльність студентів щодо вивчення іноземної мови.

Поняття мотивації є надзвичайно актуальним на сучасному етапі вивчення проблем методики навчання іноземних мов. Для того, щоб ефективно керувати мотивацією студентів необхідно знати складові мотивації та її вплив на навчальний процес.

Мотивацію розглядають як систему спонукальних імпульсів, що спрямовують навчальну діяльність. Зокрема, І. А. Зимня визначає мотивацію як «запускний механізм» будь-якої діяльності людини, чи то праці, спілкування чи пізнання. На думку І. А. Зимньої, «живить і підтримує мотивацію відчутний, реальний, поетапний та кінцевий результат. За відсутності успіху мотивація згасає і це негативно по­значається на виконанні навчальної діяльності. Крім потреб, мотивів та цілей, в якості спонукачів поведінки людини розглядають також інтереси, бажання і наміри» [2, c. 5].

Слід зазначити, що протягом періоду навчання ставлення студентів до різних видів мовленнєвої діяльності може змінюватися як у позитивному, так і у негативному напрямку. Одноманітність у стилі викладання, нецікаві навчально-виховні комплекси, переважне виконання некомунікативних вправ послаблює позитивні емоції та перетворює студента на пасивного співучасника навчального процесу, що сприяє зниженню мотивації.

Результати рівня успішності також впливають на вмотивованість навчальної діяльності студентів: чим вище рівень успішності, тим глибше у підсвідомості студента формується позитивна установка до вивчення іноземної мови; чим нижче успішність – тим більш негативне комунікативне ставлення створює психологічні перешкоди та бар’єри в процесі навчання.

Оптимізація організації мовленнєвої діяльності передбачає врахування типів мотивації: зовнішньої та внутрішньої.

Зовнішні мотиви не пов’язані зі змістом навчального матеріалу. До них відносяться як позитивні (власне почуття обов’язку, обов’язки у соціуму, мотив власного благополуччя, необхідність володіння іноземною мовою задля кар’єрного зросту), так і негативні мотиви (відсутність бажання навчатися, усвідомлення власної неуспішності через незнання мови, тощо).

Внутрішні мотиви, навпаки, безпосередньо пов’язані зі змістом навчального матеріалу – цікавість навчального матеріалу, тематика, зміст чи форма подачі.

Ефективність навчання підтримується, головним чином, за рахунок вну­трішніх мотивів, тому важливо виявляти, розвивати і підживлювати внутрішню мотивацію студентів. Для того, щоб викликати істинну мотивацію індивідуальності, необхідно зорієнтуватися у особистих параметрах мотивації кожного студента: його особистий досвід, контекстна сфера діяльності, нахили, емоції та почуття, світ­огляд, статус в колективі, тощо. В такий спосіб мотивація не нав’язується студентові, а використовуються його внутрішні спонукальні ресурси.

Пізнавальний, розвиваючий та виховний аспекти навчальної діяльності утворюють структурну основу комунікативної мотивації. Домінуючим мотивом ви­знають пізнавальну діяльність, що базується на постійному прагненні особистості до пізнання та тісно пов’язана з організаційними та змістовними умовами навчальної діяльності.

Механізм пізнання прослідковується в наступній послідовності: зацікавленість у вивченні іноземної мови сприяє формуванню мотивів до аналізу мовних явищ та до різних за формою і змістом занять з іноземної мови. Це, в свою чергу, розвиває лінгвістичне мислення, можливість використання іноземної мови як засобу спілкування та обміну інформацією, дає можливість отримання знань за допомогою іноземної мови, вивчення культури, історії, розвитку і сучасного стану країни, мова якої вивчається, розширення світогляду. В результаті, формується мотив ставлення до іноземної мови як до необхідного засобу пізнавальної діяльності.

Мотивація студентів залежить від багатьох факторів, таких як власні спонукання, його особисті цілі, уявлення та свідомі потреби учнів, створення передумов, опосередкований вплив учителя та використання усього арсеналу мотивуючих засобів педагога [1].

Мотиваційний аспект має вирішальне значення для активізації всіх психо­логічних процесів – мислення, сприйняття, розуміння і засвоєння іншомовного матеріалу. З метою сприяння пізнанню та інтелектуальній діяльності необхідно враховувати, що свідома зовнішня і внутрішня мотивація надають сенс, тим самим стимулюючі мовленнєво-розумову діяльність, мислення і призводять до бажання дізнатися більше і мислити мовою, що вивчається. В такий спосіб задовольняються потреби особистості і створюються позитивні установки до вивчення іноземної мови. Без урахування вказаних факторів мовленнєві дії студентів відриваються від реальних почуттів, думок, інтересів, тобто втрачають джерело, що живить мовленнєву діяльність.

Список використаних джерел:

1. Мамарасулов У. Г. Мотивация – ключ к успеху в процессе обучения иностранному языку (на примере немецкого языка) [Электронный ресурс] / У. Г. Мамарасулов // Молодойученый. – 2012. – №4. – С. 432-434. – Режим доступа: http://www.moluch.ru/archive/39/4603/

2. Рогова Г. В. Методика обучения иностранным языкам в средней школе/ Г. В. Рогова, Ф. М Рабинович., Т. Е. Сахарова – М.: Просвещение, 1990. – 267 с.