Шинкаренко І. М.
Харківський національний економічний університет, Україна
ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ПРОЕКТІВПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ
Останнім часом у методиці навчання іноземної мови багато місця приділяється особистісно орієнтованому підходу. До цього підходу відноситься метод проектів. В основу методу проектів покладена ідея поняття «проект», його спрямованість на результат, який можна побачити, усвідомити, застосувати у практичній діяльності. Щоб досягнути результату, треба навчити студентів самостійно мислити, знаходити і вирішувати проблеми, застосовуючи для цього знання із різних галузей, уміти прогнозувати результати і можливі наслідки усяких варіантів рішення.
Метод проектів виник ще на початку минулого століття, коли педагоги намагалися знайти засоби розвитку активного самостійного мислення студентів для того, щоб вони вміли не тільки запом ’ ятовувати і відтворювати знання, але й використовувати ці знання на практиці. Спочатку цей метод називався проблемним. Р. Штайнер, відомий австрійський педагог, вважав необхідним вчити учнів застосовувати отримані знання, вирішуючи проблеми, які стосуються їх життя. Учень повинен знати, де і як він зможе використати свої знання, якщо не зараз, то у майбутньому. Цьому методу багато уваги приділяли у вітчизняній дидактиці такі вчені, як М. І. Махмутов, та І. Я. Лернер.
Метод проектів передбачає використання широкого спектру проблемних, пошукових методів, методів дослідження, спрямованих на практичний результат, що є важливим для учня.
Враховуючи специфіку викладання іноземної мови, треба пам¢ятати, що оскільки ми навчаємо студентів засобами мовленнєвої діяльності, ми говоримо про комунікативну компетенцію як одну з головних цілей навчання іноземної мови. Комунікативна компетенція може бути сформована лише на засадах лінгвістичної компетенції певного рівня. Але метою навчання є не мовна система, а іншомовна мовленнєва діяльність, при цьому не сама по собі, а як засіб міжкультурної взаємодії. Мова - це елемент культури. Мова - це спосіб формулювання думки. Отже, методичними висновками, які стосуються методу проектів, є такі:
– щоб сформувати у студентів необхідну лінгвістичну компетенцію на певному рівні, потрібна активна усна практика для кожного студента групи;
– щоб сформувати комунікативну компетенцію поза мовним оточенням, замало наситити заняття комунікативними вправами, важливо дати можливість студентам мислити, розв¢язувати якісь проблеми, розмірковувати над імовірними шляхами вирішення цих проблем з тим, щоб студенти акцентували увагу на змісті свого висловлювання, а мова щоб виступала у своїй прямій функції - формування і формулювання думок;
– щоб студенти сприймали мову як засіб міжкультурної взаємодії, необхідно не тільки знайомити їх із країнознавчою тематикою, але й шукати шляхи їх включення у діалог культур, щоб вони на практиці змогли пізнавати особливості функціювання мови у новій для них культурі.
Метод проектів застосовується на етапі творчого використання мовного матеріалу. В основі проекту лежить якась проблема. Щоб її вирішити, студентам потрібно не лише знати мову, але й володіти великим об¢ємом різноманітних предметних знань. Крім цього вони мають набути певного рівня інтелектуальних творчих комунікативних умінь. Студенти повинні навчитись працювати з інформацією, з текстом (виділити головну думку, знайти потрібну інформацію в іншомовному тексті), аналізувати інформацію, узагальнювати, робити висновки, працювати із довідковим матеріалом і таке інше. До творчих умінь відносяться перш за все вміння висувати ідеї, знаходити не один, а декілька варіантів розв¢язання проблеми. До комунікативних умінь треба віднести вміння вести дискусію, прогнозувати, слухати і чути співрозмовника, знаходити компроміс, відстоювати свою точку зору, вміння стисло висловлювати свою думку [2].
Таким чином, для ефективного використання методу проектів потрібна значна підготовча робота, яка, зрозуміло, проводиться у цілісній системі навчання. Така робота повинна проводитись постійно, систематично. Метод проектів може широко використовуватися на будь-якому етапі навчання і при будь-якій моделі навчання. Необхідно брати до уваги обрану для дослідження й розробки проблему, яка потребує певних мовних засобів.
Основні вимоги для користування методом проектів наступні:
– наявність значущої у творчому плані проблеми-завдання, яка потребує інтегрованого знання, дослідницького пошуку для її вирішення. Наприклад, для студентів, що вивчають туризм, це може бути дослідження проблем міжнародного туризму з порівнянням країн, які найчастіше обираються для відвідування, або проблема ризиків під час подорожей до різних країн і таке інше;
– практичне і теоретичне значення можливих результатів, наприклад: виступ на конференції або написання доповіді про стан міжнародного туризму у певному регіоні, чи про тенденції зростання або зниження економічних ризиків у сучасний період;
– самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність студентів під час занять або у вільний від занять час;
– структурування змістовної частини проекту з позначкою результатів на кожному етапі;
– використання дослідницьких засобів: визначення проблеми та завдань, що випливають з неї, дослідження цієї проблеми, висування гіпотези щодо її вирішення, обговорення засобів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підбивання підсумків, коректування, висновки. Під час спільного дослідження можна використовувати такі засоби, як «мозкова атака», «круглий стіл», творчі звіти, захист проекту і таке інше.
Звідси можна визначити наступні етапи розробки і проведення проекту, тобто його структури:
– знайомство із ситуаціями, які дозволяють виявити одну або декілька проблем по тематиці, що обговорюється;
– висування гіпотез щодо вирішення виявленої проблеми (мозковий штурм), обговорення й обгрунтування кожної із гіпотез;
– обговорення засобів перевірки прийнятих гіпотез у невеликих групах (у кожній групі по гіпотезі), обговорення можливих джерел інформації для перевірки висунутої гіпотези, обговорення оформлення результатів;
– робота у групах з метою пошуків фактів, аргументів, що підтверджують або спростовують гіпотезу;
– захист проектів (гіпотез стосовно вирішення проблеми) кожною із груп, яким мають опонувати усі присутні;
– висування нових проблем.
Вибір тематики проектів у різних випадках може бути різним.
У курсі іноземної мови метод проектів можна використовувати під час вивчення програмного матеріалу практично по будь-якій темі. Головне - сформулювати проблему, над якою студенти будуть працювати у процесі роботи над темою програми. Від типу обраного проекту залежить його структура, обрані засоби, джерела інформації, оформлення результатів, форма захисту проекту [4].
Дуже важливим аспектом методу проектів вважається типологія проектів. Розглянемо загальнодидактичну типологію проектів, яка використовується під час роботи над будь-якою проблемою пізнавального плану, де іноземна мова насправді виступає у якості засобу спілкування між партнерами. Перш за все треба визначитися з типологічними ознаками:
1) домінуючий у проекті засіб або вид діяльності: дослідницький, творчий, рольовий-ігровий, практично-орієнтований тощо;
2) предметно-змістовна галузь: монопроект (у рамках однієї галузі знань), міжпредметний проект;
3) характер координації проекту: безпосередній (жорсткий, гнучкий), прихований (неочевидний);
4) характер контактів (серед студентів одного університету): регіональний, міжнародний;
5) кількість учасників проекту;
6) тривалість проекту.
Відповідно до першої ознаки можна накреслити наступні типи проектів:
1) Дослідницькі.
Такі проекти потребують добре обміркованої структури, визначених цілей, обгрунтовування актуальності предмета дослідження, визначення джерел інформації, обміркованих засобів, результатів. У їх виконанні необхідно дотримуватися логіки дослідження (його обсяг не має значення), проект такого типу має структуру, яка приблизно або повністю співпадає зі справжнім науковим дослідженням: аргументація актуальності теми, яка досліджується, визначення проблеми дослідження предмета або об¢єкта, визначення завдань дослідження у послідовності прийнятої логіки, визначення методів, джерел інформації, висування гіпотез щодо результатів, формування висновків, оформлення результатів дослідження, визначення нових проблем для подальшого дослідження. Зрозуміло, що все позначене вище повинно повністю відповідати якісній мовній підготовці студентів, бути розраховано на посильні для них мовні засоби.
2) Творчі.
Слід мати на увазі, що будь-який проект потребує творчого підходу, і в цьому сенсі кожний проект можна назвати творчим. Коли визначається тип проекту, необхідно виділити домінуючий аспект. Творчі проекти передбачають відповідне оформлення результатів. Такі проекти, зазвичай, не мають докладно опрацьованої структури спільної діяльності учасників. Вона тільки зазначається, а потім розвивається, підкорюючись кінцевому результату, інтересам учасників проекту. У цьому випадку важливо домовитися про заплановані результати і те, як вони будуть подані (спільна газета, твір, відеофільм, рольова гра, стаття, репортаж тощо).
3) Рольові-ігрові.
У цих проектах структура лише окреслена і вона залишається відкритою до закінчення проекту. Учасники беруть на себе певні ролі, пов¢язані з проблемою, яка має бути вирішена.
4) Інформаційні.
Такі проекти націлені на збирання інформації про певний об¢єкт або явище, на обговорення цієї інформації, її аналіз і узагальнення зібраних фактів. Для цих проектів потрібна структура, яка дуже добре продумана. Вона може бути означена у такий спосіб: мета проекту – предмет інформаційного пошуку; джерела інформації – ЗМІ, електронні бази даних, інтерв¢ю, анкетування; засоби обробки інформації – аналіз, узагальнення, порівняння з відомими фактами; аргументовані підсумки; результати інформаційного пошуку – стаття, реферат, доповідь, відеофільм.
5) Практично-орієнтовані.
У проектах такого типу з самого початку визначається, яких результатів повинні досягнути учасники. А результати мають бути орієнтовані на інтереси учасників. Такий проект також потребує добре продуманої структури. Тут особливо важливою є належна організація координаційної роботи з поетапних роздумів, корекції спільних та індивідуальних зусіль з організації презентації результатів і вірогідних засобів їх упровадження в практику [1].
Відповідно до другої ознаки можна виділити:
1) Монопроекти.
Такі проекти стосуються одного предмета. При цьому вибирають найбільш складні розділи або теми програми курсу іноземної мови. Це можуть бути країнознавчі теми, соціальна проблематика та інші. Певна річ, робота над монопроектами передбачає застосування знань із інших галузей для вирішення тієї чи іншої проблеми. Такі проекти теж потребують ретельної структуризації по заняттям. Часто робота над монопроектом має своє продовження у вигляді індивідуальних або групових проектів.
2) Міжпредметні проекти.
Вони часто виконуються у позаурочний час. Такі проекти можуть бути як невеличкими, так і досить об¢ємними.
За характером координації проекти можуть бути:
1) з відкритою, неприхованою координацією, у яких той, хто координує проект, бере у ньому участь, організуючи, якщо треба, деякі етапи проекту;
2) з прихованою координацією. Проект такого типу здебільшого відноситься до телекомунікаційних проектів. Координатор не виявляє своєї функції ні у мережах Інтернету, ні у діяльності груп учасників. Він є одним із учасників проекту.
За характером контактів проекти можуть бути такими:
1) внутрішні (регіональні, у рамках однієї країни);
2) міжнародні (учасники проекту є представниками різних країн).
Стосовно кількості учасників проекти можуть бути наступними:
1) особисті (між двома партнерами, наприклад, з різних вишів);
2) парні (між парами учасників);
3) групові.
Що стосується тривалості, то проекти можуть бути короткочасними, середньої тривалості, або довготривалими.
Певна річ, у практиці доводиться мати справу зі змішаними типами проектів, у яких є ознаки дослідницьких і творчих проектів. Кожний тип проектів має той чи інший вид координації, терміни виконання, етапи, кількість учасників. Це треба мати на увазі, готуючись до проекту.
Таким чином, у процесі викладання іноземної мови метод проектів може використовуватися як засіб підсумкової роботи, а також для виконання самостійних проектів при роботі над країнознавчими темами. Під час роботи над проектом створюються нові відносини між студентами і викладачем. Викладач уже не є єдиним джерелом інформації для студентів. І підсумки своєї роботи вони показують скоріш своїм товаришам, аніж викладачеві. Робота над проектом дає змогу студентам виявити організаційні здібності, приховані таланти [3]. Використовуючи проектну діяльність на заняттях з іноземної мови, учні можуть виступати у ролі авторів, творців, вони використовують свій творчий потенціал, поширюють свій світогляд, і водночас підвищують рівень своїх знань іноземної мови. Багато вчителів та викладачів іноземної мови висловлюють таку думку, що цей метод набагато перевершує традиційні методи навчання. Значними перевагами методу проектів є підвищення мотивації тих, хто вивчає іноземну мову, наочна інтеграція знань, засвоєних у процесі навчання, та простір для творчої діяльності. Цей метод викликає у студентів активну зацікавленість і дозволяє їм зміцнювати та поглиблювати свої знання.
Список використаних джерел:
1. Гальскова Н. Д. Современная методика обучения иностранным языкам / Н. Д. Гальскова. – М.: АРКТИ, 2003. – 193 с.
2. Зимняя И. А. Проектная методика обучения английскому языку / И. А. Зимняя, Т. Е. Сахарова // Иностранные языки в школе. – 1991. – №3.– С. 9-15.
3. Новые педагогические и информационные технологии / под ред. Е. С. Полат. – М.: Изд. центр «Академия», 2002. – 272 с.
4. Современные гимназии: взгляд теоретика и практика / под ред. Е. С. Полат. – М.: ВЛАДОС, 2000. – 170 с.