К. філол. н. Бідненко Н.П.

Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля, Україна

НОВІТНІ ТЕНДЕНЦІЇ СУЧАСНОГО ТЕРМІНОТВОРЕННЯ

Розвиток сучасних інформаційних технологій викликав сьогодні появу нових термінів, які неодмінно потребують ретельного словникового тлумачення. Ново­явлені терміни формують значний шар лексиці, що має назву «неологізми». Такі слова як СМС повідомлення, мобільний зв'язок, Інтернет простір, Інтранет, смартфон, інтернет-хмара та багато інших гармонійно ввійшли у сучасне мовлен­ня, позначаючи нові поняття.

Поява нових принципів термінотворення пояснюється переорієнтацією су­часної лінгвістики та необхідністю її використання для практичних цілей у різних галузях людського життя. Серед новітніх термінотворчих тенденцій розрізняють термінологізацію, транстермінологізацію, запозичення та конверсію. Слід також зазначити, що деякі терміни змінили своє семантичне значення, що говорить про полісемію термінів, а в деяких випадках про її розпад.

Термінологізація на даний час є найпродуктивнішим способом творення термінів. Термінологізацією називається процес, коли загально вживане слово на основі метафоризації або метонімізації стає науковим або технічним терміном, наприклад: Google wallettargeted tweeterOpenMAMARed Hat Summit, Harlem Sheik technology. Учені наголошують, що значна частина термінів-неологізмів побудована на основі семантичних змін y словах, що постійно використовуються носіями мови [3; 7; 8].

Інша тенденція у процесі термінотворення – транс термінологізація. Транс­термінологізація у сучасній лінгвістиці розглядається як перехід термінів з однієї терміносистеми в іншу або як використання термінів однієї терміносистеми в іншій: computer virus, heart attack.

Сучасні дослідники зазначають, що не має чіткої межі між загально­вжива­ними словами, що позначають поняття, які належать до науково-технічного прог­ре­су та термінами [1; 2; 4; 8]. Серед нових термінів найлегше виділити вузько­спеціаль­ні терміни, що не використовуються у літературної мові, тому вони зали­шаються виокремленими. Більш того, мова спеціалістів часто має усну форму, тому водночас з’являється процес вторинної термінологізації або транс терміно­логізації, що свідчить про тенденцію економити сучасний мовний матеріал.

Процес запозичення складає іншу тенденцію сучасного термінотворення. Серед запозичених термінів розрізняють повні запозичення, коли використовується як зовнішня, так і внутрішня форми слова, та часткові запозичення, коли морфо­логічна або фонетична структура слова деформується щодо норм цільової мови, наприклад, кіберпростір, сканер, браузер.Новий термін може бути представлений декількома словам, наприклад, запозиченим і оригінальним словом: легкі ізотопи, молоді нейрони.

До найпродуктивніших засобів творення термінів належіть конверсія, яка роз­глядається сучасними лінгвістами як морфолого-синтаксичний спосіб терміно­творення, коли слово однієї частини мови використовується в іншій, отримуючи його парадигму і синтаксичні функції. Деякі вчені називають такий спосіб терміно­творення безафіксною деривацією. Слід зазначити, що конверсія характерна саме для англійської мови.

Розрізняють іменники конвертовані у дієслова (вербалізація), дієслова кон­вертовані в іменники (субстантивація), прикметники конвертовані у дієслова та іменники (ад’єктивація), числівники конвертовані у прикметники і т.п.: the needy – нужденні, front-page – перша сторінка.

З появою новітніх способів термінотворення виникають нові завдання перед лексикографами та термінологами:

- розпізнати та ідентифікувати новоутворенні терміни;

- надати новоутвореним термінам точне і адекватне тлумачення;

- лексикалізувати нові терміни з метою їх правильного використання у мові.

Список використаних джерел:

1.  Білозерська Л. П. Термінологія та переклад: навч. посіб. / Л. П. Біло­зерська. – К., 2010. – 232 c.

2. Глоба О. В. Принципи утворення навчальних словотворчих терміно­логіч­них словників (на матеріалі англ. економ. термінолексики): Автореф. дис…канд. філол. наук: 10.02.04 / Одес. нац. ун-т ім. І. Мечникова. – О., 2002. – 20 с.

3. Журавлева Т. А. Особенности терминологической номинации: моно­графия / Т. А. Журавлева. – Донецк: АООТ Торговый Дом «Донбасс», 1998. – 112 c.

4. Коваленко А. Я. Загальний курс науково-технічного перекладу / А. Я. Ко­ва­ленко. – К.: Фірма ІНКОС, 2002. – 320 с.

5. Суперанская А. В. Общая терминология. Вопросы теории / А. В. Су­пе­ран­ская, Н. В. Подольская, Н. В. Васильева. – М.: Наука, 1989. – 246 с.

6. Циткина Ф. А. Терминология и перевод (к основам сопоставительного тер­ми­новедения): монография / Ф. А. Циткина. – Львов, 1988. 160 с.

7. Vasuchenko G. Business English Terminology Semantic Name-Giving / G. Va­suchenko // Вісник Дніпропетровського університету економіки та права імені Альфреда Нобеля. – 2011. – №1 (1). – Р. 164-169.

8. Terminology: theory, methods, and applications/ M.Teresa Cabre; edited by Juan C. Sager; translated by Janet Ann De Cesaris.