К. філол. н. Бідненко Н.П.
Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля, Україна
НОВІТНІ ТЕНДЕНЦІЇ СУЧАСНОГО ТЕРМІНОТВОРЕННЯ
Розвиток сучасних інформаційних технологій викликав сьогодні появу нових термінів, які неодмінно потребують ретельного словникового тлумачення. Новоявлені терміни формують значний шар лексиці, що має назву «неологізми». Такі слова як СМС повідомлення, мобільний зв'язок, Інтернет простір, Інтранет, смартфон, інтернет-хмара та багато інших гармонійно ввійшли у сучасне мовлення, позначаючи нові поняття.
Поява нових принципів термінотворення пояснюється переорієнтацією сучасної лінгвістики та необхідністю її використання для практичних цілей у різних галузях людського життя. Серед новітніх термінотворчих тенденцій розрізняють термінологізацію, транстермінологізацію, запозичення та конверсію. Слід також зазначити, що деякі терміни змінили своє семантичне значення, що говорить про полісемію термінів, а в деяких випадках про її розпад.
Термінологізація на даний час є найпродуктивнішим способом творення термінів. Термінологізацією називається процес, коли загально вживане слово на основі метафоризації або метонімізації стає науковим або технічним терміном, наприклад: Google wallet, targeted tweeter, OpenMAMA, Red Hat Summit, Harlem Sheik technology. Учені наголошують, що значна частина термінів-неологізмів побудована на основі семантичних змін y словах, що постійно використовуються носіями мови [3; 7; 8].
Інша тенденція у процесі термінотворення – транс термінологізація. Транстермінологізація у сучасній лінгвістиці розглядається як перехід термінів з однієї терміносистеми в іншу або як використання термінів однієї терміносистеми в іншій: computer virus, heart attack.
Сучасні дослідники зазначають, що не має чіткої межі між загальновживаними словами, що позначають поняття, які належать до науково-технічного прогресу та термінами [1; 2; 4; 8]. Серед нових термінів найлегше виділити вузькоспеціальні терміни, що не використовуються у літературної мові, тому вони залишаються виокремленими. Більш того, мова спеціалістів часто має усну форму, тому водночас з’являється процес вторинної термінологізації або транс термінологізації, що свідчить про тенденцію економити сучасний мовний матеріал.
Процес запозичення складає іншу тенденцію сучасного термінотворення. Серед запозичених термінів розрізняють повні запозичення, коли використовується як зовнішня, так і внутрішня форми слова, та часткові запозичення, коли морфологічна або фонетична структура слова деформується щодо норм цільової мови, наприклад, кіберпростір, сканер, браузер.Новий термін може бути представлений декількома словам, наприклад, запозиченим і оригінальним словом: легкі ізотопи, молоді нейрони.
До найпродуктивніших засобів творення термінів належіть конверсія, яка розглядається сучасними лінгвістами як морфолого-синтаксичний спосіб термінотворення, коли слово однієї частини мови використовується в іншій, отримуючи його парадигму і синтаксичні функції. Деякі вчені називають такий спосіб термінотворення безафіксною деривацією. Слід зазначити, що конверсія характерна саме для англійської мови.
Розрізняють іменники конвертовані у дієслова (вербалізація), дієслова конвертовані в іменники (субстантивація), прикметники конвертовані у дієслова та іменники (ад’єктивація), числівники конвертовані у прикметники і т.п.: the needy – нужденні, front-page – перша сторінка.
З появою новітніх способів термінотворення виникають нові завдання перед лексикографами та термінологами:
- розпізнати та ідентифікувати новоутворенні терміни;
- надати новоутвореним термінам точне і адекватне тлумачення;
- лексикалізувати нові терміни з метою їх правильного використання у мові.
Список використаних джерел:
1. Білозерська Л. П. Термінологія та переклад: навч. посіб. / Л. П. Білозерська. – К., 2010. – 232 c.
2. Глоба О. В. Принципи утворення навчальних словотворчих термінологічних словників (на матеріалі англ. економ. термінолексики): Автореф. дис…канд. філол. наук: 10.02.04 / Одес. нац. ун-т ім. І. Мечникова. – О., 2002. – 20 с.
3. Журавлева Т. А. Особенности терминологической номинации: монография / Т. А. Журавлева. – Донецк: АООТ Торговый Дом «Донбасс», 1998. – 112 c.
4. Коваленко А. Я. Загальний курс науково-технічного перекладу / А. Я. Коваленко. – К.: Фірма ІНКОС, 2002. – 320 с.
5. Суперанская А. В. Общая терминология. Вопросы теории / А. В. Суперанская, Н. В. Подольская, Н. В. Васильева. – М.: Наука, 1989. – 246 с.
6. Циткина Ф. А. Терминология и перевод (к основам сопоставительного терминоведения): монография / Ф. А. Циткина. – Львов, 1988. 160 с.
7. Vasuchenko G. Business English Terminology Semantic Name-Giving / G. Vasuchenko // Вісник Дніпропетровського університету економіки та права імені Альфреда Нобеля. – 2011. – №1 (1). – Р. 164-169.
8. Terminology: theory, methods, and applications/ M.Teresa Cabre; edited by Juan C. Sager; translated by Janet Ann De Cesaris.