Глухова Л. О.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

ЛІНГВОКУЛЬТУРНІ КОНЦЕПТИ ТА ЇХ РОЛЬ У НАВЧАННІ СТУДЕНТІВ ІНОЗЕМНІЙ МОВІ

Глобалізація є характерною рисою сучасного світу. Вона пронизує абсолютно всі сфери людського життя, посилюючи контакти між представниками різних країн та культур. Цей процес, безперечно, призводить до ефективного співробітництва та співіснування країн сучасного світу.

На сучасному етапі розвитку суспільства знання іноземної мови є частиною загальної культури та освіченості людини. Однак оволодіння іноземною мовою не може обмежуватися розвитком практичних умінь та навичок в іншомовному мов­ленні або засвоєнням певного набору культурологічної інформації. Сучасна осо­бис­тість повинна володіти якісно новим рівнем свідомості та розуміння сучасної дійсності, нового рівня розуміння та інтерпретації культурного досвіду інших народів.

В сучасних умовах метою іншомовної освіти вважається підготовка до між­культурної комунікації. Саме тому одним з актуальних завдань методики та лінгво­дидактики є проблема навчання іноземній мові як засобу пізнання та розвитку особистості [2].

Осягнення іншомовної культури через призму лінгвокультурних концептів може слугувати ефективним засобом навчання іноземним мовам в сучасному ВНЗ, тому що подібний підхід передбачає когнітивну діяльність в процесі оволодіння знаннями, поняттями, уявленнями, які містяться в тому або іншому лінгвосоціумі.

Варто зазначити, що уявлення людини про світ детерміновано декількома фак­торами, серед яких ключове місце займає національна культура, особистий та суспільний досвід, система накопичених знань. Результати пізнання оточуючого світу та взаємодії з іншими людьми виражені в певній концептуальній системі – концептосфері, яка являє собою сукупність концептів нації, які репрезентовані засобами національної мови.

Ключовою одиницею концептуальної системи є концепт – ментальна сутність, «квант» знання, який бере участь в формуванні та передачі інформації [1]. Це також «пучок» уявлень, понять, знань, асоціацій, переживань, який супроводжує слово.

В лінгвістичній літературі поширеним є ствердження про те, що концепт має складну структуру, в якій розрізняють ядро та периферію. Ядро представлене базо­вим шаром, який складається з наочно-чуттєвих образів, більш абстрактні ознаки складають периферію. Важливо відмітити, що концепт як одиниця структуро­ваного знання не має жорсткої організації, тому що він весь час функціонує, актуа­лізується в різних своїх складових та аспектах.

В даному дослідженні принциповим є положення про особливу роль кон­цептів як основних осередків культури в ментальному світі людини. Саме тому зміст та структура концептів «обумовлені структурою оточуючого світу, а також сукупною діяльністю людини в світі» [3].

Відомим є той факт, що процес навчання іноземним мовам у будь-якому на­вчальному закладі обмежений певними часовими рамками, тому, на нашу думку, доцільним є виділення базових концептів, які репрезентують прототипічні риси картини світу іншокультурного суспільства. Ми вважаємо, що це повинно бути когнітивне інформаційне ядро звичайного носія тієї або іншої культури, яке являє собою повсякденне знання, тобто сукупність того, що кожний представник даного соціуму знає про цю сферу життя. Основу такого ядра, на наш погляд, повинні скла­дати лінгвокультурні концепти, які відображають середньостатистичне уяв­лення про область, що аналізується.

В нашому дослідженні ми покажемо особливості навчання студентів основній іноземній мові (англійській) за допомогою лінгвокультурних концептів на прикладі концептосфериВИЩА ОСВІТА.

Відомим є той факт, що в системі вищої освіти України та Великої Британії існують певні відмінності. Безперечно, вони впливають на формування понять про ті або інші явища в свідомості людей. Як наслідок, можуть виникати відмінності в наборі сем, які містить в собі лексична одиниця, а це, в свою чергу, ускладнює розуміння змісту окремої лексичної одиниці, а іноді – системи в цілому.

Аналіз фактичного матеріалу показав, що когнітивне інформаційне ядро концептосфери ВИЩА ОСВІТА складають такі п’ять базових концептів: ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД; АДМІНІСТРАЦІЯ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ; ПРОЦЕС НАВЧАННЯ ТА ВИКЛАДАННЯ; ВИКЛАДАЧ; СТУДЕНТ.

Кожний з вказаних концептів репрезентований в свідомості носіїв англійської мови набором лексичних засобів у вигляді структури, яка складається з ядра і пери­ферії. Так, наприклад, концепт ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД вер­балізується в сучасній англійській мові за допомогою шести лексичних одиниць, які складають його ядро: university, academy, college, seminar, school, institute of technology. Що стосується периферії вказаного концепту, вона виражена такими мовними одини­цями як vocational school, vocational university, trade school, career college та ін. При навчанні студентів викладач повинен брати до уваги як семантичні відмінності між лексичними одиницями, які прописані в тлумачних словниках англійської мови, так і різницю цих понять як соціальних та культурних явищ. Крім того, викладач повинен враховувати й різницю в функціонуванні лексичної одиниці в рідній мові студентів та іноземній. Так в Україні школа – це навчальний заклад, де діти отримують середню освіту. У Великобританії лексемою school називають не тільки середній освітній заклад, але й вищий навчальний заклад (London Business School).

Аналіз фактичного матеріалу показав, що ядро концепту АДМІНІСТРАЦІЯ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ представлене такими лексичними одини­цями як Rector, Presidentта Chancellor, в той час як зону периферії репрезентують лексеми Vice-Chancellor, Director, Principal та Provost. Що стосуються структури кон­цепту ПРОЦЕС НАВЧАННЯ ТА ВИКЛАДАННЯ, його ядро складають такі лексеми, як lecture, workshop, seminar, individual tasks та ін. До периферії названого концепту входять лексичні одиниці curriculum, timetable, peer learning та ін.

Ядро концепту ВИКЛАДАЧ складають такі лексичні одиниці як instructor, professor, lecturer та ін., периферію названого концепту формують лексеми assistant professor, associate professor, researcher та ін.

Що стосується концепту СТУДЕНТ, його ядро будують лексеми first-year student, second-year student, master student та ін., а периферію – fresher, sophomore, underclassman, upperclassman та ін.

Варто зазначити, що деякі зі значень лексичних одиниць, які формують стру­ктуру кожного з вищеназваних концептів, мають певні відмінності в англійській та українській мовах, що може стати причиною не зовсім коректного їх розуміння студентами. Саме тому в процесі викладання викладач повинен приділяти велику увагу семантичній структурі кожної лексеми та брати до уваги когнітивні особли­вості українців та англійців.

Таким чином, запропонована методика аналізу концептуального змісту до­зволить виявити загальні та культурно-специфічні компоненти уявлень про вищу освіту носіїв англійської мови та студентів, які вивчають англійську мову як основну іноземну, а також реконструювати когнітивні моделі знань про певні фрагменти дійсності в свідомості представників різних культур. Однак всі вказані вище концепти все ще потребують подальшого розгляду та опису в системі вищої освіти.

Список використаних джерел:

1. Краткий словарь когнитивных терминов / [Кубрякова Е. С., Демьянков В. З., Панкрац  Ю. Г., Лузина Л. Г.]. – М., 1997.

2. Курганова Н. И. Обучение иностранным языкам на основе лингво­культур­ных концептов / Н. И. Курганова // Известия РГПУ им. А.И. Герцена. – 2007. – №28. – С. 117-122.

3. Никитин М. В. Развернутые тезисы о концептах / М. В. Никитин // Studia linguistica. Когнитивные и коммуникативные функции языка: Сб. ст. – СПб., 2005. – С.18-34.