Жамардій В. О.

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, Україна

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ СОМАТИЧНОГО ЗДОРОВ’Я СТУДЕНТІВ У ПРОЦЕСІ ЗАНЯТЬ З ПАУЕРЛІФТИНГУ

Одним із найбільш інформативних і прийнятних з погляду практичного використання вважається метод експрес - оцінки, коли рівень здоров’я визначають шляхом переведення кількісних показників, що характеризують функціонування найбільш важливих систем життєзабезпечення в бали, після чого вираховують середній бал і, відповідно, рівень здоров’я.

Професором Г. Л.  Апанасенко була розроблена і обґрунтована методика кількісної експрес - оцінки рівня соматичного здоров’я. В її основу покладені антропометричні показники (зріст, маса тіла), фізіометричні (ЖЄЛ, ЧСС, сила кисті, рівень систолічного тиску) та визначення часу відновлення ЧСС після функціональної проби Мартіне - Кушелевського (20 присідань за 30 с). Усі показники ранжовані , кожному з них присвоєна оцінка в балах як для юнаків, так і для дівчат.

Методикою передбачено врахування залежності енергопотенціалу біосистеми від обсягу фізіологічних резервів й економізації функцій організму, який росте і розвивається: чим вищим є рівень соматичного здоров’я, тим меншою є імовірність виникнення соматичної патології та застудних захворювань. Це дає підстави використовувати зазначену методику для оцінювання рівня соматичного здоров’я та визначення фізичного стану студентів [2].

Особливості фізичного розвитку визначаються за допомогою антропометрії (системи вимірювань). Існує три методи оцінювання рівня соматичного здоров’я студентів: антропометричних стандартів, кореляції та індексів. Антропометричні дослідження студентів у процесі занять з пауерліфтингу проводилися стандартним інструментарієм за загальноприйнятими класичними методиками, що детально описані в роботах В. П. Губи, І. І.  Зємцової , В. О.  Романенка та Ж. К. Холодова. Дані антропометричного характеру важливі для визначення виду спорту або для цілеспрямованого рухового навантаження оздоровчого характеру.

Нами були визначено такі антропометричні характеристики: довжина тіла (зріст) – вимірювалася за допомогою дерев’яного зростоміра з вертикально поставленою двометровою планкою 15 см завширшки з відкидним табуретом; маса тіла – визначалася на спеціальних медичних терезах із точністю до 100 г .

Маса тіла має важливе значення для фізичних навантажень і в цілому впливає на функціональні можливості організму. Ідеальною для здоров’я та довголіття вважається маса тіла, коли зросто - масовий індекс (зріст у см мінус вага у кг) залежно від ширини кістки знаходиться в межах 100 (для осіб з широкою кісткою) до 110 (для осіб із вузькою кісткою) [3].

Для визначення рівня соматичного здоров’я у процесі занять з пауерліфтингу ми вимірювали такі фізіометричні показники: життєву ємність легень (ЖЄЛ), частоту серцевих скорочень (ЧСС), артеріальний тиск (АТ), силу м’язів кисті руки. Вимір фізіометричних показників проводився за участю лікаря - терапевта навчального спортивно - оздоровчого центру наступними приладами: динамометр (сила м’язів кисті руки), секундомір (ЧСС), спірометр (ЖЄЛ), тонометр (АТ).

У теорії і практиці валеології, фізичної реабілітації та спортивної медицини є багато різних функціональних проб із навантаженням, застосування яких дозволяє отримати більше інформації про стан серцево - судинної системи, краще оцінити резерви організму і вчасно відкоригувати програму оздоровлення. Однією з такий проб є проба Мартіне - Кушелевського .

Оцінювання результатів вищезазначених проб здійснювалася шляхом вивчення типів реакції серцево - судинної системи на фізичне навантаження. Збільшення частоти пульсу вказує на надмірну детренованість серця, його дуже високу збудливість або на наявність захворювання. Найважливіший показник відповідності навантаження стану людини та рівню її тренованості – це швидкість відновлення пульсу після навантаження, тобто повернення частоти пульсу до рівня, який був у стані спокою. Частота пульсу у спокої дозволяє зробити висновок про рівень щоденної рухової активності [1].

Для оцінювання рівня соматичного здоров’я студентів у процесі занять з пауерліфтингу не обов’язково використовувати весь комплекс антропометричних методів. Антропометричні обстеження студентів дозволяють не лише визначити рівень соматичного здоров’я, але і дати загальну оцінку рівню їх фізичної підготовленості, розробити власну програму тренувань.

Одним із головних критеріїв визначення оптимального рівня фізичного навантаження є самопочуття. Найбільш поширеними ознаками і наслідками стану перетренованості (надмірного фізичного навантаження) є: біль у м’язах, посилене серцебиття, поверхневе прискорене дихання, постійне зниження ваги, яке свідчить про те, що відновлення відбувається за рахунок власних резервів організму, поганий сон (норма – міцний здоровий сон після тренування), пригнічений психічний стан.

Соціологічні дослідження показують, що в цілому студентська молодь позитивно відноситься до занять фізичною культурою і спортом. У той же час у більшої частини юнаків, а особливо дівчат не сформовані фізкультурно - спортивні інтереси та природна потреба в активній руховій діяльності. Через це не створюються необхідні передумови для кращого засвоєння навчальної програми з предмету, що негативно відображається на фізичній підготовленості та здоров’ї студентів.

Список використаних джерел:

1.              Грибан  В. Г. Валеологія: підручник для студентів вузів / В. Г.  Грибан . – К.: Центр навчальної літератури, 2008. – 214 с.

2.              Петрик О. І. Медико - біологічні та психолого - педагогічні основи здорового способу життя: курс лекцій / О. І. Петрик. – Львів: Світ 1993. – 120 с.

3.              Плахтій  П. Д. Основи шкільної гігієни і валеології. Теорія і практикум, тести: навч . посіб . / П. Д.  Плахтій , В. К.  Підгорний , Л. С.  Соколенко . – Кам’янець - Подільський: Буйницький  О. А., 2009. – 332 с.