Горецький А. І.

Національний університет цивільного захисту України, м. Харків

ДЕРЖАВНІ МЕХАНІЗМИ ПІДТРИМКИ ПРИВАБЛИВОСТІ РЕКРЕАЦІЙНОЇ СФЕРИ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ

Стратегічною метою державної політики у розвитку рекреаційної сфери є створення умов для зміцнення здоров’я населення, збереження генофонду нації за одночасного росту добробуту та розвитку територіальної громади курортів і туристичних центрів при збереженні високих екологічних стандартів довкілля на основі екологічно збалансованого використання природних лікувальних і рекреаційних ресурсів та природних територій курортів. Значну роль в підвищенні якості життя грають рекреація і туризм, оскільки саме вони, дають потужний поштовх для активного повноцінного життя людини.

Перспективи розвитку рекреації і туризму в Україні визначаються дією широкого спектру природних, історико-культурних, соціальних, економічних і політичних чинників, які мають чітко позначену регіональну специфіку.

Проблема рекреаційного забезпечення населення і збереження його здоров’я і трудової активності сьогодні займає одне з перших місць в системі людських цінностей. Саме тому, розуміючи важливість рекреаційної діяльності для нашої держави, в якій поступово збільшується чисельність людей пенсійного віку (Україна займає 11-те місце у світі за частиною населення віком 60 років і більше), актуальність багатоаспектної проблеми механізмів державної регуляції рекреаційної сфери Карпатського регіону України і зумовила вибір предмета цього дослідження.

Системний аналіз літературних джерел і власний практичний досвід автора переконують в тому, що організатор охорони здоров’я у своїй повсякденній діяльності постійно стикається з необхідністю рішення оперативних, тактичних і стратегічних проблем управління сферою охорони здоров’я, різних за складністю, годинному інтервалу і ієрархічному рівню системи охорони здоров’я.

  Сферу рекреаційної діяльності Карпатського регіону можна розглядати як складну систему, до складу якої входять соціальні, біологічні, технічні і інші компоненти. Діяльність органів і установ цієї регіональної сфери рекреаційного обслуговування змінюється залежно від вимог часу, впливи чинників зовнішнього середовища і тому подібне. Перспективним напрямом впровадження в практичну діяльність рекреаційної сфери Карпатського регіону наукових розробок українських авторів може бути адаптація до специфіки цієї рекреаційної сфери Національної доктрини інноваційного прориву відносно розвитку системи охорони здоров’я України, запропонованої Союзом громадських організацій «Всеукраїнська асоціація захисту прав пацієнтів» за підтримки Української медично-правової асоціації і Всеукраїнського лікарського суспільства.

Таким чином, управління рекреаційною сферою Карпатського регіону необхідно розглядати як технологічний процес, який спрямований на певні дії, які повинні зрештою забезпечити відновлення і зміцнення здоров’я населення. Ключовими проблемами, які перешкоджають ефективному розвитку рекреаційної сфери Карпатського регіону, є: відсутність системного підходу при аналізі її стану і розробці управлінських рішень відносно ефективного розвитку; відсутність постійно діючої системи порівняльного аналізу зовнішніх змін і впливів на систему; моніторингу внутрішнього стану і визначенні перспектив розвитку і тому подібне.

Перспективним напрямом впровадження в практичну діяльність рекреаційної сфери Карпатського регіону наукових розробок українських авторів може бути адаптація до специфіки вказаної рекреаційної сфери Національної доктрини інноваційного прориву відносно розвитку системи охорони здоров’я України, запропонованої Союзом громадських організацій «Всеукраїнська асоціація захисту прав пацієнтів» за підтримки Української медично-правової асоціації і Всеукраїнського лікарського суспільства.

Перспективною здається розробка питань правової регуляції рекреаційної сфери, питання гармонізації національного законодавства України у галузі охорони здоров’я з правовими стандартами Ради Європи і Європейського Союзу; механізми взаємодії органів управління і лікувально-профілактичних закладів державної охорони здоров’я України з приватними медичними підприємствами і тому подібне.

Карпатський регіон зі своїми неповторними пейзажами при усіх часах був і залишається найпривабливішим для відпочинку куточком України. Тут до послуг відпочивальникам і туристам на рідкість незабруднене довкілля, цілюще повітря, чисті річки, багаті дарами ліси і гори. Це приваблива у своїй первинній красі сільська місцевість із збереженими національними традиціями, самобутніми обрядами, старовинними церквами.

Тому необхідно впроваджувати державні механізми підтримки інвестиційної привабливості рекреаційної сфери Карпатського регіону. Їхній аналіз проводився виходячи з розуміння основних очікувань потенційного інвестора, а саме: визначення тенденцій розвитку економічної ситуації в країні, аналіз правової бази, оцінка інвестиційної привабливості досліджуваних регіонів, оцінка інвестиційних ризиків і тому подібне.

Велике значення для потенційних інвесторів має реальна оцінка інвестиційної привабливості окремих областей України, зокрема Карпатського регіону. Результати такої оцінки допоможуть інвесторам визначити пріоритетні напрями і можливі проблеми при інвестуванні в окремі сектори економіки досліджуваних областей.

Список використаних джерел:

1.              Стафійчук В. І. Рекреалогія : навч . посіб . / В. І. Стафійчук . – К.: Альтер-прес , 2006. – 264 с.

2.              Шапран М. С. Розробка механізмів державної політики розвитку рекреаційного туризму / М. С. Шапран // Менеджер: вісник Донецького державного університету управління. – 2012. – № 2. – Донецьк: ДонДУУ , 2009. – С. 101–105.