ФОРМУВАННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ЧЕСНОСТІ У ВИЩІЙ ШКОЛІ:

КРОС-КУЛЬТУРНИЙ АНАЛІЗ

Позитивне ставлення до списування, ймовірно, широко поширене серед українських студентів. Сучасні дослідники вбачають поширеність академічної нечесності через недостатню розвиненість громадянського суспільства й недоліки демократії. Труднощі становлення демократії в Україні є очевидними – невиконані обіцянки щодо необхідних реформ, слабка правова система, скандали з підробленими дипломами державних службовців і чиновників. В такому соціокультурному контексті, студенти демонструють низьку чутливість до списування, його осуду. Місцеві та регіональні представники освіти недостатньо ефективно вирішують проблему списування як академічного проступку. Лише формальні заходи контролю: комп’ютерна програма анти-плагіат, відеоспостереження під час тестувань (іспитів), металошукачі тощо не можуть вирішити цю проблему.

Проблема академічної нечесності (списування та плагіатування ) у вищих навчальних закладах розглядалася українськими науковцями ( Ю. Ю. Калиновський, О. С. Цокур , О. С. Цокур та ін.) останнього десятиріччя у більш ширшому контексті аксіологічних засад формування наукового знання . Автори виокремлює академічну чесність як чинник правового виховання студентської молоді, формування правової самосвідомості . Дослідження також зачіпають проблему академічної чесності як необхідну умову темпів освітніх євроінтеграційних прагнень українських університетів. Науковці застерігають, що академічні проступки студентів під час навчання ризикують згодом ви явитись у їхній професійній діяльності, що загрожує особистій кар’єрі й репутації організації. Дослідження цієї проблеми в Центральній та Східній Європі як і раніше залишається недостатнім, обмежується кількома публікаціями .

Наше емпіричне дослідження було проведене Україні, Польщі, Швейцарії у 2012 році. Опитувались 870 випадково обраних студентів 3–5 курсів університету, стаціонарної форми навчання. Вік досліджуваних 20–26 років. Досліджувалися студенти, підготовка яких здійснюється в вищій школі за такими галузями знань: гуманітарні, соціально-політичні науки природничі науки, економіка та підприємництво, менеджмент та адміністрування, право, медицина. Щоб дослідити ставлення студентів до списування та їхні суб’єктивні соціальні норми ми використали субшкали «шкали академічної нечесності» Ф. Аллейна і К. Філліпса у французькій, українській та польській адаптованих версіях.

Отримані результати засвідчують, що польські та українські студенти оцінюють списування більш позитивно, ніж швейцарські. Вони частіше погоджуються з думкою, що списувати – це добре, розумно, корисно, результативно, вигідно. Результати, що стосуються суб’єктивних соціальних норм показують, що найвище схвалення списування спостерігається в українських та польських студентів. Натомість швейцарські студенти висловили більш негативне ставлення. Так, польські та українські студенти вважають, що списування в університетах не буде негативно сприйняте значущим оточенням – одногрупниками, друзями. Цей висновок для дослідників був найменш очікуваним. Адже помітним є зростання інституційних відмінностей між Польщею та Україною. Прийняття списування польськими студентами та лояльних до нього соціокультурних норм засвідчують збереження старих постсоціалістичних атитюдів. Чимала кількість польських студентів досі не мають достатньої етичної обізнаності, і високу лояльність щодо списування. З іншого боку, у швейцарських студентів, ставлення до вияву академічної нечесності є різним, і соціальні норми також є відмінними. У студентів соціальне схвалення списування значно нижче, незважаючи на те, що швейцарські студенти є найменш релігійними серед інших досліджуваних.

На нашу думку, освітні системи в таких країнах, як Україна та Польща мають посилити забезпечення особистісно-центрованого педагогічного підходу в навчальному процесі. Необхідно турбуватися поліпшенням організаційних, психолого-педагогічних обставин гармонійних взаємин викладачів і студентів. Педагоги, крім зусиль, скерованих на формування самостійного мислення, власної думки у студентів, повинні також передбачати конкретні заходи з послаблення академічної нечесності студентів – списування, підказування, плагіатування . Менеджери різних рівнів освіти в Україні можуть вимагати істотних змін в існуючих соціальних нормах, впроваджуючи нові. Університетські організації студентського самоврядування можуть проводити значну роботу серед молоді з послаблення лояльного ставлення до списування серед студентів. Ми переконані, що просування високих етичних стандартів в університетах і школах не лише ілюструє турботу про студентів, а й демонструє прихильність викладачів до формування майбутніх професіоналів з етичною поведінкою. Міжкультурні порівняння України, Польщі й Швейцарії мають тільки дослідницький характер. Наступним кроком нашого крос – культурного дослідження проблеми академічного обману, буде порівняти реакції викладачів на списування та реакції студентів на реагування викладачів.

Тут зауваженим буде вплив особливостей викладання та вплив курсів етики на ставлення до списування у студентів. Ми припускаємо, що майбутні дослідження повинні продовжити вивчення деяких окремих змінних, які впливають на етичну поведінку, зокрема індивідуальної моральної філософії і чутливості до справедливості. Необхідність висновки можуть бути корисними з погляду на Результати дослідження можуть посилити увагу до формування ціннісного ставлення студентів до здобування знань, що обумовить якісні зміни в освіті України, орієнтованої на Болонський процес. Результати мають перспективу у справі посилення академічної єдності й сприятимуть вирішенню актуальної проблеми міжнародної академічної етики.