Фролова О. О.

КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради, Україна

УДОСКОНАЛЕННЯ ВИКЛАДАННЯ ФАХОВИХ ДИСЦИПЛІН У   МОРСЬКИХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Нові інформаційні технології, світова тенденція до уніфікації національних вимог, всесвітня координація інформаційних потоків змінили роль та значення післядипломної освіти морських спеціалістів. Якщо нещодавно судноводію було достатньо спеціальних знань, отриманих у національних центрах підготовки, то в останні роки на рівні світового співтовариства, ООН та його підрозділу ІМО – міжнародної морської організації, членом якої є Україна – ухвалено цілий ряд нормативних актів, спрямованих на підвищення безпеки мореплавства.

Для надання всезагальності та відповідальності вимогам передбачена міжнародна система дипломування моряків. Документом, що безпосередньо регламентує мінімальні вимоги до освіти судноводіїв, є Міжнародна конвенція з підготовки, дипломування моряків та несення вахти (ПДМНВ). Строк навчання судноводіїв у національній вищій школі на теперішній момент є одним з найдовших у системі вищої освіти (5,5 років).

На сьогодні формування професійної компетенції морських спеціалістів в Україні та за кордоном здійснюється у системі неперервної підготовки, яка включає в себе довузівську підготовку у профільних класах при школах, ліцеях, морських коледжах та академіях, а також у морських тренажерних центрах та на курсах підвищення кваліфікації. Дана підготовка спрямована на отримання морськими спеціалістами комплексу знань, умінь, навичок та досвіду, здатності виконувати свої функціональні обов’язки та приймати ефективні рішення, у тому числі, в екстремальних ситуаціях. Практика свідчить, що дипломований морський спеціаліст може володіти достатньо високим рівнем професійних знань та умінь, щоб діяти у стандартних ситуаціях. Але, володіючи недостатньою психологічною стійкістю у складній ситуації та нерозвиненою адаптивністю до динамічних змін в екстремальних ситуаціях, він може проявити розгубленість, затриману реакцію з прийняттям правильного рішення, нездатність передбачувати небезпечні для життя людини фактори.

Аналізуючи документ, який безпосередньо регламентує мінімальні вимоги до освіти судноводіїв, а саме Міжнародну конвенцію з підготовки, дипломування моряків та несення вахти (ПДМНВ) 1978 року з поправками 1995 та 2010 років, ми можемо відмітити, що у ньому узагальнюються вимоги до якостей морських спеціалістів, які будуть жити та працювати в мультинаціональних екіпажах.

У сучасній педагогічній науці вивчалися питання реформування системи неперервної морської підготовки (О. Гущін , В. Бекрет ). Незважаючи на значну увагу, яка приділяється теорії та практиці навчання, питання розвитку професійного досвіду морських спеціалістів у системі післядипломної освіти досліджено недостатньо. Введення в практику судноплавства передових досягнень техніки та науки, широке використання новітніх технологій на суднах потребують оновлення змісту професійної освіти та розробки нових педагогічних технологій, які дозволяють досягти усіх освітніх цілей.

Підготовка морських спеціалістів до дій у стандартних та екстремальних ситуаціях, передбачає надання доказів досягнення стандарту компетентності по різним видам підготовки, в тому числі, практичну демонстрацію у приміщеннях, в яких відтворюється обстановка, подібна до реальної ситуації. Це зумовлює розвиток в системі післядипломної освіти різноманітних організаційних структур з перепідготовки морських спеціалістів, як за кордоном, так і в Україні (морські навчально-тренажерні центри, курси підвищення кваліфікації моряків, інститути підвищення кваліфікації плавскладу, введення спеціальних дисциплін у навчальні плани вищих морських навчальних закладів та ін.).

Особливе місце займає тренажерна підготовка, яка забезпечує відпрацювання дій у стандартних та нештатних ситуаціях, які в реальних умовах не можуть бути відтворені через ризик виникнення фактичної аварії або людських жертв. Крім того, невід’ємною частиною практичної підготовки на тренажерах є психологічна підготовка. У зв’язку з цим, перед будь-якою системою тренажерної підготовки з’являється проблема, пов’язана з вирішенням таких питань як визначення ступеня впливу психологічних якостей на здатність морських спеціалістів протистояти зовнішнім впливам, швидко та правильно реагувати на зміни ситуації, уміння мобілізувати усі сили та властивості організму до рятування. Таким чином, морський спеціаліст має володіти достатнім досвідом діяльності у стандартних робочих та нештатних екстремальних ситуаціях. Набути такого досвіду можливо в умовах практичної підготовки, яка передбачає відпрацювання практичних дій з використанням тренажерних модулів, які створюють близькі до реальних імітаційні ситуації.

Процес формування та розвитку професійного досвіду морських спеціалістів в умовах короткострокового навчання у навчально-тренажерних центрах може реалізовуватися найбільш ефективно, якщо навчально-імітаційне середовище включає в себе тренажерні модулі, які відповідають нормативним та психолого-педагогічним вимогам конвенції ПДМНВ, зміст тренажерних модулів обирається з врахуванням принципу максимального відображення реальних професійних (штатних та екстремальних) ситуацій, педагогічна діяльність є головним фактором введення морських спеціалістів до навчально-імітаційного середовища професійного навчання.

Список використаних джерел:

1.              Галузевий стандарт вищої освіти. Напрям підготовки 6.070104 Морський та річковий транспорт / Офіц. вид. Міністерство освіти і науки України. – К.: ВидавІнформ ОНМА, 2010. – 14 с. –.

2.              Международная конвенция о подготовке и дипломировании моряков и несении вахты 1978 года (ПДМНВ-78) с поправками ( консолидированный текст): СПб .: ЦНИИМФ, 2010. – 806 с.

3.              Менеджмент морських ресурсів: навч . посіб . / уклад.: О. П. Безлуцька , А. П. Бень , М. О. Колегаєв та ін. – Херсон: Херсонська державна морська академія, 2012. – 100 с.