К. і. н. Вісин О. О.

Луцький національний технічний університет, Україна

СФЕРА ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДУ У ЗДІЙСНЕННІ ДЕРЖАВНОГО РИНКОВОГО НАГЛЯДУ

Ступінь розвитку та стан системи технічного регулювання свідчить про технологічний прогрес будь-якої країни, конкурентоспроможність її продукції, а також про репутацію та технічну спроможність її виробників, оцінювачів відповідності, споживачів. Тому одним із важливих завдань на шляху України до вступу в ЄС є реформування чинної в країні системи технічного регулювання відповідно до світової та європейської практики.

Законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з : Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»; Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції»; інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.

Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» встановлює правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і змінює колишню систему державного нагляду за продукцією , яка здійснювалася відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 8 квітня 1993 року № 30-93 «Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил». Основними цілями реформування у сфері ринкового нагляду визначено: створення адаптованої до вимог СОТ і ЄС сучасної системи ринкового нагляду, що сприятиме розвитку економіки, підприємництва, забезпеченню доброчесної конкуренції, захисту життя, здоров'я людини, довкілля, прав споживачів, усуненню технічних бар'єрів у торгівлі; запобігання введенню в обіг небезпечної продукції на основі впровадження в національне законодавство відповідних норм і принципів ринкового нагляду країн-членів ЄС, зокрема Європейської директиви 2001/95/EC про загальну безпеку продукції; підвищення прозорості діяльності системи ринкового нагляду та налагодження широкого діалогу з громадськістю.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», від 02.12.2010 №   2735-VI, та постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 573 «Про затвердження переліку органів державного ринкового нагляду та сфер їх відповідальності» за Держгірпромнаглядом України закріплені такі види продукції: засоби індивідуального захисту, прості посудини високого тиску, ліфти, канатні дороги для перевезення пасажирів, знаки безпеки і захисту здоров'я працівників, обладнання, що працює під тиском та вибухові матеріали промислового призначення.

Вищезазначена продукція повинна відповідати вимогам Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», від 02.12.2010 №   2736-VI, у тому числі вимогам відповідних технічних регламентів. Технічні регламенти визначають вимоги до рівня безпеки, проведення процедури оцінки відповідності, встановлюють правила маркування та введення нехарчової продукції в обіг. Вимоги технічних регламентів є обов’язковими для виробника продукції або його уповноваженої особи чи постачальника. Метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Держгірпромнагляд займає активну позицію щодо підготовки до здійснення повноважень у сфері державного ринкового нагляду згідно із Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

За результатами проведених перевірок було виділити низку типових порушень, зокрема:

– розповсюджувачі допускають на ринок продукцію, що не відповідає встановленим вимогам, не пересвідчуються у вживанні заходів, що необхідні для приведення такої продукції у відповідність;

– маркування продукції національним знаком відповідності здійснено з порушенням діючих вимог або взагалі відсутнє;

– відсутня або складена з порушенням декларація про відповідність продукції технічному регламенту ЗІЗ та національним стандартам;

– органам ринкового нагляду передбачена законодавством документація не надається взагалі або надається несвоєчасно;

– на виробах відсутня інформація про дату виготовлення, найменування виробників, ідентифікаційні або розпізнавальні знаки (піктограми) щодо захисних властивостей засобу тощо.

Більшість підприємств, на яких проводились перевірки, визнають допущені ними недоліки та намагаються якомога швидше їх усунути. Проте є й такі суб’єкти господарювання, які чинять перешкоди здійсненню ринкового нагляду, намагаючись уникнути відповідальності й наражаючи споживачів та користувачів продукції на можливу небезпеку їх здоров’ю і марну трату коштів та часу. Суб’єкти господарювання за порушення Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення встановлюється цими й іншими законами України. До суб’єктів господарювання застосовуються штрафні санкції залежно від вчиненого ними порушення у розмірі від 75 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить відповідно від 1275 до 51000 грн, а за повторне протягом трьох років вчинення того самого порушення – до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить відповідно до 85000 грн.

Отже, процес реформування та трансформації не обіцяє бути легким і безболісним. З прийняттям двох системних законів про ринковий нагляд напрям дій визначено: ліквідувати наявну систему державного нагляду та контролю товару перед виведенням на ринок і запровадити систему ринкового нагляду відповідно до європейських принципів і практик. Регламент Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 765/2008 від 9 липня 2008 року, що встановлює вимоги для акредитації та ринкового нагляду щодо реалізації продукції, визначає ринковий нагляд як діяльність, що провадиться, і заходи, що вживаються державною владою, для забезпечення відповідності продуктів вимогам, встановленим у відповідних актах гармонізованого законодавства Співтовариства. Нагляд повинен забезпечувати, щоб продукти не становили ризику для здоров’я, безпеки або будь-якого аспекту захисту суспільного інтересу. Ринковий нагляд має на меті забезпечити однаковий рівень захисту громадян у рамках внутрішнього ринку, а також однорідне нормативне поле для суб'єктів економічної діяльності.