Д. е. н. Скляр Г. П.

ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», Україна

РЕФОРМУВАННЯ СФЕРИ ТУРИЗМУ НА ЗАСАДАХ ВІДПОВІДАЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Сфера туризму є одним із можливих джерел соціально-економічного розвитку України. Туризм як важлива компонента в структурі соціальної економіки повинен слугувати сутнісному розвитку людини, яка самореалізується в процесі усвідомленого господарювання як виробництва життя (Г. В. Задорожний). На нашу думку, принцип служіння економіки людині, а не навпаки, відповідає соціальній направленості туристичного бізнесу, визначає соціально-відповідальну поведінку його суб’єктів на засадах партнерства.

Реалізації соціальної направленості туристичного бізнесу сприяє використанню підходу «партнерства» з клієнтами, суб’єктами господарювання, органами державної влади, місцевого самоврядування, недержавними організаціями, працівниками туристичних підприємств. Наявність розвинених відносин партнерства є характерним для сучасної економіки змішаного типу, у т.ч. між державою і приватним сектором. Сфера туризму характеризується наявністю значної кількості підприємств, організацій, установ різних форм власності з абсолютно переважаючою часткою підприємств приватної форми власності. У країнах, що є лідерами у туристичній сфері, накопичено багатий досвід застосування державою різноманітних інструментів мотивації розвитку туристичної діяльності. Тому в Україні, де власний досвід державного регулювання туристичного бізнесу пов'язаний переважно з розробкою стратегій, програм розвитку, тощо, важливим є застосування сучасних механізмів взаємодії влади і бізнесу, властивих сусіднім країнам. Тобто, на нашу думку, важливим є подальший аналіз розвитку відносин як державно-приватного, так і міждержавного партнерства в контексті опанування європейського досвіду. Дослідження нами проблем функціонування і розвитку туристичних інформаційних центрів ( ТІЦ ) в Польщі (м. м. Краків, Вроцлав, Познань), Чехії (м. Прага), Австрії (м. Відень), Угорщина (м. Будапешт) дозволило виділити при аналізі 2 їх групи. Перша спеціалізується на наданні безкоштовних інформаційних послуг щодо закладів розміщення, ресторанного господарства, музеїв (довідники, карти, проспекти тощо) з метою залучення туристів на об’єкти міста в інтересах всієї територіальної громади. Друга група ТІЦ вирішує власні інтереси, надаючи відповідний спектр послуг туристам (трансфер, проживання, забезпечення квитками на спортивні заходи, в театри, на концерти, залучає до екскурсій тощо) на комерційній основі. В Україні поширюється практика створення ТІЦ з використанням європейського досвіду (наприклад, м. Львів, Закарпатська область). В останньому регіоні створена мережа туристичних інформаційних центрів Закарпаття та сувенірних магазинів «Скарби Закарпаття» завдяки реалізації проекту «Управління транскордонними дестинаціями в Закарпатській області та Саболч-Сатмар-Березькому регіоні Угорщини», що впроваджується Центром українсько-угорського регіонального розвитку в рамках Програми прикордонного співробітництва ЄІСП Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна 2007–2013 і співфінансується Європейським Союзом через європейський інструмент сусідства та партнерства. Таким чином, розвиток відносин міждержавного і державно-приватного партнерства дозволяє створювати в Україні мережу туристичних інформаційних центрів як об’єктів туристичної інфраструктури в регіонах з використанням європейського досвіду.

В умовах глобалізації посилюється конструктивна роль розвитку туризму як чинника міжцивілізаційної взаємодії. Аналізуючи різні аспекти партнерства цивілізацій ( соціодемографічні , енергоекологічні , технологічні, економічні), сучасний російський дослідник Ю. В. Яковець наголошує на необхідності цивілізаційного наповнення туризму, розвитку специфічної цивілізаційної його форми [3, с. 318]. Тобто, відносини партнерства охоплюють сферу туризму на різних рівнях взаємодії.

Аналіз динаміки ринку освітніх послуг та ринку праці свідчить про перспективність підготовки кадрів для індустрії гостинності, інноваційний характер розвитку туризму. Аналіз навчальних планів і організації практичної підготовки студентів в європейських вищих навчальних закладах, зокрема Швейцарії і Польщі, що готують фахівців для сфери гостинності, туризму, рекреації, готельного і ресторанного бізнесу тощо дозволив виявити загальну направленість навчання на формування практичних навиків, використання компетентнісного підходу до організації навчального процесу. За оцінками експертів, представників топ-менеджменту провідних вітчизняних туроператорів, вищі навчальні заклади повинні готувати фахівців з напряму підготовки «Туризм» з доброю загальною ерудицією; вмінням розмовляти на кількох іноземних мовах; з нормальною комп’ютерною грамотністю; розвинутим економічним мисленням; глибокою психологічною підготовкою, вмінням спілкуватися з клієнтами. Цьому сприяє, на нашу думку, створення при кафедрі туристичного та готельного бізнесу ПУЕТ у 2013 р. туристичного інформаційного центру, центру паломницького і цивілізаційного туризму, науково-дослідної лабораторії «Гостинність». На нашу думку, діяльність вказаних інноваційних об’єктів кафедри туристичного та готельного бізнесу сприятиме розвитку партнерських відносин кафедри з суб’єктами господарювання сфери туризму, посиленню практичної підготовки викладачів і студентів в процесі реалізації спільних інноваційних проектів, виконання практичних завдань на реальних матеріалах, організації навчальної, виробничої та переддипломної практики, закордонного стажування тощо.

Таким чином, реформуванню сфери туризму в Україні сприяє широке запровадження європейського досвіду розвитку відносин відповідального партнерства як компоненти соціального капіталу, поєднання довіри та відповідальності у формі міжцивілізаційного , міждержавного, соціального, державно-приватного, внутрішньокорпоративного партнерства.

Список використаних джерел:

1.              Скляр Г. П. Сучасний досвід розвитку туристичних інформаційних центрів на засадах партнерства / Г. П. Скляр // Теорія і практика забезпечення ефективного розвитку суб’єктів ринку: матер . ІІ Міжнар . наук.-практ . Інтернет-конференції , 30 листопада 2013 р. – Полтава: Інтер Графіка, 2013. – С. 94–95.

2.              Скляр Г. П. Туристичний бізнес у структурі соціальної економіки: інвестиційні аспекти розвитку / Г. П. Скляр // Contemporary trends in the hotel industry and international tourism – Poznan : Scientific Publishing of The Akademy of Hotel Management and Catering Industry , 2013. – С. 101–103.

3.              Яковец Ю. В. Глобальные экономические трансформации ХХІ века / Ю. В. Яковец . – М.: Экономика , 2011. – 382 с.