К. б. н. Мірось С. Л., Величко Д. В., Бобрешова Н. С.

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна

АДАПТАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ Ganoderma lucidum

Ganoderma lucidum (Curtis) P. Karst, 1881 – безумовний лідер серед цілющих грибів Сходу, де його ефективно використовують вже більш тисячі років для лікування чисельних захворювань. На сьогодні найбільшим постачальником G. lucidum вважається Китай і класичними субстратами для вирощування ганодерми є характерна для цієї місцевості сировина. У нашій країні також робляться спроби культивування цього гриба з метою отримання біологічно активних речовин з базидіом і вегетативного міцелію. З огляду на це актуальним стає дослідження адаптаційних властивостей G. lucidum до характерних для України субстратів та умов вирощування. Тому метою даної роботи стало дослідження адаптації G. lucidum до різного складу щільних поживних середовищ та різних температур.

У роботі використовували штам G. lucidum ONU F101, отриманий з Інституту сільськогосподарської генетики (м. Ханой). Культивування міцелію здійснювали за стандартною методикою на щільних агаризованих середовищах наступного складу: вівсяний агар (ВА), ячмінний агар (ЯА), гречаний агар (ГА) та просяний агар (ПрА).

Особливості росту штаму G. lucidum на різних середовищах оцінювали на 10-й день культивування за такими параметрами: радіальна швидкість росту, модифікований ростовий коефіцієнт (PKj), морфологія колонії.

Експеримент проводили при температурах: 10 °С, 18 °С, 27 °С, 32 °С.

Температура вирощування 32 °С, що є оптимальною для більшості культивуємих штамів G. lucidum, виявилася летальною для досліджуваного штаму. Температура 10 °С не викликала загибелі, але й не сприяла росту міцелію, тому може бути рекомендована для зберігання. Задовільні результати були отримані при температурах культивування 18 °С і 27 °С (рис.1).

А) Б)

Рис. 1. Крива росту G. lucidum: А – при 27 °С, Б – при 18 °С

Зростання міцелію при 27 °С у порівнянні з варіантом вирощування при 18 °С на всіх експериментальних середовищах відрізнялося більш високими показниками лінійної швидкості росту та модифікованого ростового коефіцієнту (табл. 2), а також відсутністю адаптаційної лаг-фази на кривій росту. Все це говорить про те, що температура оказує вплив на швидкість адаптації міцелію до субстрату. Як виявилося, 27 °С є оптимальною температурою для культивування вегетативного міцелію досліджуваного штаму ганодерми.

Таблиця 1. Характеристика колоній за ростовим коефіцієнтом, n=3

Температура, °С	ЯА	ГА	ПрА	ВА
27	81,00 ± 1,03*	72,00 ± 1,20*	47,25 ± 1,47*	17,00 ± 4,44*
18	51,60 ± 2,71	44,67 ± 3,23	37,35 ± 2,54	13,30 ± 1,26

Примітка: * – відмінності достовірні між варіантами, що культивувалися за різних температур на середовищі однакового складу при Р < 0,05

Не впливала температура на морфологію міцеліальної колонії, яка зазнавала широку мінливість в залежності від складу щільного середовища.

Найкращий результат за досліджуваними показниками виявився у варіанті середовища з домішками ячменю. Міцеліальна колонія була повстяна, однорідна, висока, пухнаста, з високою швидкістю росту і високим значенням ростового коефіцієнту.

Наступним за значенням ростового коефіцієнту і за якістю формування колонії був варіант міцелію, отриманого на середовищі з гречаного відвару: колонія ватоподібна, однорідна, пухнаста з високою швидкістю росту і високим ростовим коефіцієнтом. Міцелій, зрощений на середовищі із відвару проса мав найменший діаметр колоній і найнижчий коефіцієнт радіальної швидкості росту, але за рахунок морфологічних особливостей колонії, яка була високою, бархатистою, щільною та однорідною, накопичення біомаси виявилося більшим ніж у варіанті із вівсяним відваром.

Колонія міцелію, отримана на субстраті із вівсяного відвару мала високу радіальну швидкість росту, але невелику біомасу за рахунок своїх морфологічних особливостей. Міцелій у цьому варіанті був тонкий повутиноподібний, такий, що стелеться, неоднорідний з концентричними зональністю.

Таким чином, було встановлено, що морфологія міцеліальних колоній досліджуваного базидіоміцета має широку модифікаційну мінливість в залежності від складу живильного середовища. Цей факт може стати перешкодою при первинній ідентифікації штаму, тому повинен бути врахований. За значенням ростового коефіцієнту та морфологією колоній найкращими вітчизняними субстратами для отримання вегетативного міцелію G. lucidum виявився ячмінний та гречаний агар. Оптимальною температурою для накопичення біомаси за короткий термін являється 27 °С.