Шульга С. І., к. е. н. Шульга В. І.

Східноєвропейський університет економіки і менеджменту, Україна

ІНФОРМАЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО – ЧЕРГОВИЙ ЧИ ОСТАННІЙ КРОК ЦИВІЛІЗАЦІЇ?

З середини ХХ століття ведуться розмови про перехід людства до нової ери свого існування – інформаційного суспільства. Суспільства в якому практично все населення зайняте процесом збору, обробки, систематизації, зберігання та передачі інформації.

Цей процес розпочався не вчора і завершиться не завтра. Але постає питання: куди прямує людство у своєму розвитку, а найголовніше – звідки?

Практично вся історія існування людства, так чи інакше, пов’язана з війнами та революціями. Ми навіть еволюційні процеси називаємо не інакше як «революція». Індустріальна, культурна, інформаційна… Перехід від однієї фази розвитку людської цивілізації до іншої завжди відбувався на тлі якихось руйнівних процесів, що передували цій фазі.

Практично все ХХ сторіччя, і початок ХХІ, пов’язане зі зростанням політичних та природних катастроф по всій планеті. Тобто відбувається руйнація старого світу, яке ми називали індустріальним суспільством. Я така тенденція невпинно прогресує. На думку авторів, це пов’язано з тим, що сучасна технологія оволоділа процесами, енергія котрих співвідноситься з енергією природних катаклізмів та космічних явищ. Так, техногенна енергія, тобто енергія технічного походження, складає 1020 ерг.с., а енергія яку виділяє Сонце, – 1024 ерг.с. [1], це дає підстави стверджувати, що наслідки прийняття невірних технологічних, економічних та політичних рішень будь все більш глобальні і руйнівні.

В світлі становлення інформаційного суспільства, все більше фізиків-теоретиків вважають, що відбудеться переформатування поглядів на природу не в термінах «матерія» та «енергія», а в терміні «інформація». Одним з перших про це заговорив патріарх американської фізики Джон Арчибальд Уілер (котрий, між іншим, подарував світові термін «чорна діра»). Ось як він описує роль інформації у своїй автобіографії:

«… Моє життя у фізиці ніби поділено на три періоди. Протягом першого, котрий проходив з початку моєї кар’єри до 1950-х років, я був охоплений ідеєю, що «Все – це матерія».

… Другий період я називаю «Все – це поля». З 1952 року і до недавнього часу я дотримувався поглядів на світ, як такий що складається з полів.

… Зараз же, я захоплений новою ідеєю: «Все – це інформація» [2].

Одного разу до єгипетських жерців прийшов фараон, і запитав: «Наймудріші жерці, для всіх речей у світі є слова, що їх описують... Має ж бути слово, одне єдине слово, яке було на самому початку, слово, яке б описувало ВСЕ! Яке це було слово? »

І відповіли йому жерці: «Це слово – МІРА... Але не міра довжини або ваги, а міра розуміння тобою всього сущого у всесвіті і всіх процесів, що взаємозв’язано у ньому відбуваються ».

Оцінюючи вплив інформації на людство у сучасному світі, слід врахувати парадокс інформаційного прогресу: кількість накопиченої інформації зростає зі швидкістю вибуху, а її якість зростає не значними темпами. За різними даними, людство, за всю свою багато тисячолітню історію, зробило не більше 500 доленосних відкриттів.

Саме в еру інформатизації нам як ніколи її не вистачає. Людство невпинно у своєму прогресі. Невпинно зростають розумові та психофізичні можливості людини. Але ми не знаємо на певне історію виникнення людської цивілізації на нашій планеті… З чого ВСЕ почалося?

Сучасна наука досить далеко просунулася у вивченні стародавньої історії завдяки безлічі літописців і філософів, що жили в ті часи. Ми багато чого знаємо про побут та технології мешканців тих далеких епох. У нас є відомості про війни і полководців, правителів, битви і знаменні дати. Ми знаємо про народження і смерть історично важливих персон, про посухи і повені, про голод і хвороби. Всі події тих років збудовані чітко, зрозуміло і послідовно. Але як тільки ми переходимо поріг 4000 років до нашої ери, з історією починає творитися якась маячня [3] :

• Технології з’являються нізвідки, і знову зникають на довгі тисячоліття.

• Більш ранні письмена виявляються складнішими більш пізніх, тексти містять описи пристроїв і явищ, які стають зрозумілими лише в ХХІ столітті.

• Цілі цивілізації з’являються з повітря, будують міста, плавлять метал, і зникають, не залишивши після себе й сліду, навіть не забравши з собою одяг і посуд.

• Виявляються карти Антарктики без льодового покриву, намальовані тисячі років тому і точно відповідають геологічного аналізу, зробленому лише в 1951 році через товщу льоду.

• Відкопуються споруди, створені за допомогою невідомих досі технологій і з незрозумілою нам логікою будівництва.

• В галузі астрономії виявляються такі глибокі знання, які тільки зараз починають підтверджуватися сучасними науковими дослідженнями.

Істориками досліджено і більш-менш обґрунтовано доведено, що у період розвитку людства на Землі існувало близько 40 основних цивілізацій, сталося 11 етновибухів, які зробили істотний вплив на хід історії людства.

Середній термін існування людської цивілізації 6 000 років, враховуючи перехідний період – не більше 7200 [4]. Таким чином можемо стверджувати що нинішня цивілізація майже впритул наблизилася до свого логічного завершення – інформаційного суспільства. Якою буде наступна людська цивілізація невідомо. Так як і достовірно невідомо якою була попередня.

Список використаних джерел:

1. Громов Г. Р. Очерки информационной технологии / Г. Р. Громов. – М.: Инфоарт, 1993. – 336 с.

2. Jonh Archibald Wheerler, Geons, Black Holes & Quantum Foam: F Life in Physics. NY.W.W. Norton & company, 1998. – Р. 63–64.

3. Рамта. Происхождение и эволюция человеческой цивилизации: Размышления Учителя об истории человечества, книга I / пер. с англ. А. Дорутиной. – М.: ООО Изд-во «София», 2010. – 416 с.

4. Лимарёв В.Н. Состояние современной цивилизации (этносистемы).Что приведет к гибели современную цивилизацию. Доклад на 9 международной конфиренции коолиции "За гуманизм" (1 мая 2005г.)