Добрева С. В.

Одеський національний економічний університет, Україна

ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ РУХУ ТА ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ

Питання вдосконалення внутрішнього контролю запасів в цілому та виробничих запасів зокрема активно розглядаються у економічній літературі. Значну увагу їм приділяли Бутинець Ф. Ф., Калюга Є., Кужельний М. В., Максімова В. Ф., Пушкар М. С., Рудницький В. С., Сиротенко Н. А., Сопко В. В., Степова Т. Г., Чумаченко М. Г. та інші дослідники. Проте багато проблем контролю руху виробничих запасів залишаються актуальними та потребують подальших досліджень.

Мета дослідження – визначити окремі проблеми контролю руху запасів в промислових підприємствах та запропонувати практичні напрямки їх розв’язання.

В. Ф. Максімова зазначає, що внутрішній економічний контроль – одна із функцій системи управління, тому система внутрішнього контролю не може бути створена відокремлено від організаційної структури системи управління в цілому. Логіка її побудови є підґрунтям для визначення та добору конкретних форм організації контролю. Вона має бути такою, щоб забезпечити цілісність системи та вирішувати висунуті перед нею завдання. Серед складових елементів системи першими ми виділили суб’єкт контролю. Принципом створення структури суб'єктів внутрішнього економічного контролю є відповідність загальній логіці організації управління. Він втілює лінійний функціональний принцип, який передбачає розподіл обов'язків з контролю між окремими службами та їх керівниками [4, с. 25].

Внутрішній економічний контроль, як підкреслює В. Ф. Максімова, є відкритою системою з властивими їй прямим і зворотним зв’язками, спроможністю обмінюватись інформацією із зовнішнім середовищем. Інформація, яку отримує система контролю із зовнішнього середовища, суттєво впливає на її стан [4, с. 24].

В системі управління внутрішньогосподарський контроль виробничих запасів є невід’ємною частиною організації управління, оскільки, як підкреслює Є. В. Калюга, не можна здійснювати управління без систематичного контролю за матеріальними цінностями, їх раціональним використанням, операціями і процесами, пов’язаними з виробництвом та реалізацією продукції і сировини. У свою чергу, внутрішньогосподарський контроль є системою постійного спостереження за ефективністю використання майна господарського суб’єкта, законністю і доцільністю господарських операцій та процесів, збереженням грошових коштів і матеріальних цінностей. Разом з тим, цей контроль є складовою ринкового механізму, одним із прийомів перевірки виконання прийнятих рішень, найважливішою функцією управління економікою [2].

Таким чином, система внутрішнього контролю виробничих запасів являє собою певну сукупність організаційних заходів, методик і процедур контролю, які застосовуються керівництвом підприємств для цілеспрямованого та ефективного управління надходженням, збереженням та використанням виробничих запасів.

Вивчення діючої практики промислових підприємств показало, що одним з суттєвих недоліків управління є відсутність належної організації внутрішнього контролю у процесі надходження, відпуску у виробництво та списання виробничих запасів. Нажаль, керівництво багатьох виробничих підприємств недооцінює роль контролю виробничих запасів і не приділяє належної уваги побудові чіткої та ефективної системи їх внутрішнього контролю. Дослідження діючої практики показало, що часто єдиною формою контролю виробничих запасів є їх інвентаризації. Але і вони проводяться формально, облікова інформація в інвентаризаційних документах співпадає з фактичними даними, на виявляються факти псування та нестач цінностей, винні особи не несуть встановлену законодавством відповідальність. Аналіз існуючої системи внутрішнього контролю виробничих запасів у підприємствах показав, що керівництво в більшості випадків не займається їх системним повсякденним контролем, а тому не має повної та достовірної інформації про їх наявність, рух та використання, що призводить до неефективності використання матеріальних ресурсів, їх втрат через псування, крадіжки тощо.

Одним з напрямів посилення системи внутрішнього є реорганізація структури управління виробничими запасами в підприємства з метою посилення контролю за станом та рухом запасів. Для організації цілеспрямованого контролю виробничих запасів доцільно провести перебудову управлінських підрозділів і створити у середніх та великих промислових підприємствах відділ контролю (внутрішнього аудиту) за станом та рухом запасів. Такий відділ (1-2 працівника) може бути сформований за рахунок зменшення існуючого облікового персоналу бухгалтерії (з чисельністю від 5 працівників та більше), або за рахунок залучення нових працівників і здійснюватиме системну контрольну роботу щодо всіх видів економічної діяльності підприємства, у тому числі щодо контролю виробничих запасів. За рахунок посилення відповідальності за стан виробничих запасів та в результаті інтеграції функції контролю з іншими функціями управління, які складають управлінський цикл (з плануванням, обліком, економічним аналізом, прийняттям управлінських рішень тощо), рівень ефективності управління запасами повинен суттєво підвищитись, що дозволить оптимізувати рівень матеріальних витрат і підвищити прибутковість підприємства.

Крім того, доцільно підвищити статусне відношення до контрольної роботи в підприємстві шляхом внесення відповідних положень в облікову політику, перш за все – щодо підвищення ролі інвентаризацій цінностей у підприємстві. Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» облікова політика визначається як сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності. Питання встановлення облікової політики належать до компетенції власника (власників) підприємства, органу, уповноваженому управляти державним майном, органу, уповноваженому управляти корпоративними правами держави [1]. Наявність у наказі про облікову політику відповідних положень щодо регламентації їх обліку та контролю надає можливість контролювати фактичне їх виконання та гарантую відповідність складання фінансової звітності підприємств до вимог законодавства.

В літературі вірно зазначається, що при формуванні облікової політики підприємства щодо виробничих запасів необхідно вказати: визначення об’єктів обліку виробничих запасів (одиниці обліку); критерії визнання запасів активами; склад витрат, що не включаються до первісної вартості запасів; оцінка запасів, отриманих в процесі ремонту, поліпшення; оцінка надлишків запасів при інвентаризації; методи обліку виробничих запасів; методи оцінки вибуття виробничих запасів; оцінка виробничих запасів на дату балансу тощо [3, с.69]. Також ми підтримуємо пропозицію Т.В. Попітіч щодо доцільності внесення у наказ про облікову політику таких пунктів щодо організації інвентаризаційної роботи на підприємстві [5, с.50]: затвердженого складу постійно діючої інвентаризаційної комісії; функцій постійно діючої інвентаризаційної комісії (планування інвентаризаційної роботи; проведення інструктажу із членами робочих інвентаризаційних комісій; здійснення контрольних перевірок правильності проведення інвентаризації, а також вибіркові інвентаризації товарно-матеріальних цінностей; розгляд письмових пояснень осіб, які допустили нестачі або псування цінностей; відображання у протоколі пропозицій щодо врегулювання виявлених нестач і втрат, а також щодо заліку пересортиці; проведення профілактичної роботи із забезпечення збереження цінностей, заслуховування на своїх засіданнях керівників підрозділів з цього питання; проведення роботи по вдосконаленню процесів проведення інвентаризації); встановлення строків проведення інвентаризації не раніше 1 жовтня кожного року; порядок створення робочих інвентаризаційних комісій наказом керівника підприємства; визначення розміру збитків, що стягуються з винної в нестачі особи, шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки, керуючись Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення(псування) матеріальних цінностей, затвердженим постановою КМУ від 22.01.96 р. № 116.

В підприємствах необхідно впровадити систематичну перевірку системи внутрішнього контролю, виділяючи наступні етапи: опис діючої системи внутрішнього контролю; оцінка доцільності контрольних механізмів; перевірка ефективності системи внутрішнього контролю.

Можна підтримати наступні напрями оцінки надійності системи внутрішнього контролю виробничих запасів, які навели А. О. Семенець та О. Д. Капустенська [6]: яка структура бухгалтерії існує в підприємстві та який розподіл службових обов'язків облікових працівників, чи розроблені посадові інструкції; чи призначені наказом матеріально-відповідальні особи за рух виробничих запасів, чи укладені з ними договори про матеріальну відповідальність; чи виконується методика бухгалтерського обліку виробничих запасів, чи відповідає їй наказ про облікову політику підприємства; проведення оцінки плинності кадрів серед комірників, завідувачів складів, облікових працівників; проведення оцінки системи оплати праці комірників, завідувачів складів, облікових працівників; проведення оцінки рівня механізації та автоматизації обліку виробничих запасів, чи захищена програма від доступу сторонніх осіб, чи дублювання даних електронного обліку; які види, періодичність, результати проведення інвентаризації запасів, чи вірно відображення їх результатів в обліку; яка періодичність проведення зустрічних перевірок між структурними підрозділами підприємства, що мають відношення до руху запасів; чи є відповідність даних аналітичного та синтетичного обліку; чи проводяться заходи щодо навчання, підвищення кваліфікації кадрів контролерів і облікових працівників. Використовуючи запропоновану методику оцінки внутрішнього контролю виробничих запасів, можна визначити певні недоліки в організації системи внутрішнього контролю на підприємстві та розробити відповідні заходи щодо її удосконалення.

Таким чином, в системі внутрішнього контролю руху, наявності та використання виробничих запасів промислових підприємств поки існують проблеми чіткої організації, які потребують створення цільового адміністративного підрозділу внутрішнього контролю (внутрішнього аудиту), посилення елементів регламентації контролю в обліковій політиці підприємств, систематичної перевірки стану системи внутрішнього контролю запасів.

Список використаних джерел:

1. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. №996-XIV (зі змінами та доповненнями) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi

2. Калюга Є. В. Сучасний стан і перспективи розвитку внутрішньо-господарського контролю [Електронний ресурс] / Є. В. Калюга. – Режим доступу: http://www.asta.edu.ua/vidan/nau_visn/4(26)/Oblik/kalyuga.php

3. Лега О. В. Виробничі запаси: особливості формування облікової політики / О. В. Лега, В. О. Пляшечник // Економічні студії. – 2014. – Вип. 1 (1). – Ч. 2. – С. 67–70.

4. Максімова В.Ф. Теоретичні та методологічні засади формування цілісної системи внутрішнього контролю управлінні промисловим підприємством): автореф. дис. … д-ра екон. наук: 08.06.04. – К.: КНЕУ, 2006. – 36 с.

5. Попітіч Т. В. Інвентарізація в обліковій політиці підприємства / Т. В. Попітіч // Розвиток обліку, аналізу і контролю в умовах світових інтеграційних процесів: зб. мат. II Всеукр. наук.-практ. Інтернет-конференції «Розвиток обліку, аналізу і контролю в умовах світових інтеграційних процесів». – Львів: Вид-во Львівської комерційної академії, 2013. – С. 49–51.

6. Семенець А. О. Оцінка внутрішнього контролю виробничих запасів [Електронний ресурс] / А. О. Семенець, О. Д. Капустенська. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/11_NPE_2012/Economics/7_107955.doc.htm.