К. т. н. Саннікова С. Ф.

ДВНЗ «Національний гірничий університет», м. Дніпропетровськ, Україна

ВПЛИВ СТУПЕНЯ ТЕХНОЛОГІЧНОСТІ ТА ІННОВАЦІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ВИРОБНИЦТВА НА РІВЕНЬ ВИТРАТ І РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

В Україні впроваджуються реформи, напрямком яких є умови господарювання, де підприємство несе повну економічну відповідальність за результати своєї діяльності. При цьому успіх у досягненні визначних цілей будь-якого підприємства нерозривно пов'язаний з обсягом витрачених коштів і отриманим прибутком. Для отримання максимального прибутку підприємствам необхідно оптимально зменшувати витрати. Розмір витрат є основним чинником для оцінювання ефективності діяльності підприємства, а також значно впливає на формування фінансового результату. Ефективне управління витратами надає важливу роль науково-обґрунтованим методам формування i розподілу витрат підприємства. Підприємства повинні дбати про те, які ресурси використовувати, у яких пропорціях, який рівень коштів витрачати для залучення необхідних ресурсів, тобто як оптимально і найефективніше управляти витратами.

Визначення найбільш впливових і перспективних напрямів оптимізації витрат промислових підприємств для забезпечення високоефективного функціонування вітчизняних суб’єктів господарювання і економіки країни є дуже актуальним завданням у теперішніх умовах ринкової економіки за наявності кризових явищ. У зв’язку з цим доцільним виявляється опрацювання питань ефективності управління операційними витратами підприємств різних видів економічної діяльності в залежності від ступенів технологічності та інноваційної спрямованості їх виробництва, дослідження розподілу витрат за напрямами інноваційної діяльності у розрізі технологічних секторів та вивчення сучасних напрямів оптимізації витрат в умовах інноваційного шляху розвитку економіки.

За статистичними даними по промисловості Україні в період з 2010 по 2012 рр. спостерігається позитивна тенденція збільшення валового прибутку в галузях економіки на 334829,7 млн грн, але у 2013 році валовий прибуток різко зменшується на 45934,8 млн грн. На показники прибутку впливають рівень доходів та величина витрат, які дуже різняться в залежності від виду економічної діяльності компанії. При цьому доцільно врахувати відповідність видів економічної діяльності рівню технологічності згідно з методикою Організації економічного співробітництва і розвитку. Рівні технологічності видів економічної діяльності розподіляються на низькотехнологічні, середньонизькотехнологічні, середньовисокотехнологічні, високотехнологічні. Фінансово-господарська діяльність підприємств промислового комплексу відбувалася у 2013 році під негативним впливом високого рівня витратності виробництва у зв’язку зі зростанням цін на енергоносії, сировину, використанням застарілих потужностей і технологій та незначних обсягів інвестування на нововведення, що негативно позначилося на розвитку промисловості та сприяло ще більшому погіршенню результатів діяльності у 2014 р. Аналіз динаміки витрат від операційної діяльності і результатів операційной діяльності та фінансових результатів великих та середніх підприємств різних видів промислової діяльності за даними Державної служби статистики України показав, що найліпші показники мають підприємства високо- і середньовисокотехнологічного секторів промисловості, зокрема виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів; виробництво хімічних речовин і хімічної продукції; виробництво машин і устаткування. Це дозволяє зробити висновок, що витрати діяльності підприємств мають носити наукомісткий характер і дозволяти підприємствам здобувати та підвищувати свою інноваційну активність.

Дослідження структури витрат за напрямами інноваційної діяльності підтверджує, що зі зростанням ступеня технологічності підприємств частка витрат у «застарілий» тип інновацій – придбання машин, обладнання та програмного забезпечення, – зменшується, а зростають частки більш сучасних і інноваційніших видів витрат, таких як: внутрішні і зовнішні науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи; придбання зовнішніх знань (у т. ч. нових технологій), навчання та підготовка персоналу; ринкові запровадження інновацій. Представлені вище результати свідчать, що наявний рівень витрат дозволяє отримати високу ефективність діяльності у галузях високо- і середньовисокотехнологічного секторів, тому сутність виробництва для досягнення успішних результатів повинна стрімко наближатися до високотехнологічного і наукомісткого.

Таким чином, сучасні напрями оптимізації витрат підприємств повинні вкладатися у площину переходу підприємств до розряду інноваційно активних, а щодо інноваційно орієнтованих підприємств їх діяльність повинна бути спрямованою на підвищення рівня інноваційності і ступеня технологічності виробництв; перспективним є здійснення витрат на внутрішні і зовнішні науково-дослідні роботи, на придбання знань, на навчання персоналу, на впровадження нових технологій. В наш час мабуть найкращим важелем для скорочення операційних витрат є впровадження інноваційних технологій, яке допоможе підприємствам максимально знизити матеріальні витрати та зробити виробництво ресурсозберігаючим, маловідходним, і навіть безвідходним. Оскільки тільки інноваційні ресурси можуть скласти базу радикальних змін у продуктивних силах, то саме інноваційні технології можуть стати основою високоефективного і низьковитратного виробництва.

Ефективне управління витратами, яке передбачає оптимізацію та скорочення операційних витрат підприємств, можливе лише при переході суб’єктів господарювання на інноваційний шлях розвитку за умов впровадження інноваційних технологій і підвищення ступеня технологічності виробництва. Інноваційнна спрямованість діяльності неодмінно дозволить вітчизняним підприємствам зменшити операційні витрати, підвищити ефективність використання задіяних ресурсів, отримати високі результати виробничо-господарської діяльності, зробити суттєвий внесок у підвищення рівня економічного розвитку країни.