ОБЛІК ЗОБОВ’ЯЗАНЬ В ОРГАНАХ ДЕРЖАВНОЇ КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Бюджетні установи в процесі виконання бюджету набувають зобов’язань, ведучи розрахунки з різними організаціями, від яких отримують послуги, продукти харчування, медикаменти, основні засоби та інші матеріальні цінності, що необхідні для повноцінного функціонування установи, всі ці операції обліковуються як розрахунки з різними дебіторами та кредиторами [1].

В процесі виконання кошторисів доходів і видатків бюджетних установ вони виступають платниками податків та зборів, відповідно до законодавства. Відповідно до положень Господарського кодексу України відносини підприємства (зокрема Бюджетної установи) й іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів, з яких можуть виникати господарські зобов’язання.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання – це правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо.) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років, узятих на облік органами Державної казначейської служби України; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації – після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації – центральним органом виконавчої влади, визначеним Кабінетом Міністрів України.

За спеціальним фондом бюджету розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні фінансові зобов’язання виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (відкритих асигнувань (виділених коштів) та залишків коштів на спеціальних реєстраційних рахунках розпорядників бюджетних коштів (в частині власних надходжень) та бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами (планами використання бюджетних коштів).

Для обліку даних та узагальнення інформації про зобов’язання установи, що виникають упродовж звичайної її діяльності, погашення яких очікуються впродовж 12 місяців із дати балансу, призначені рахунки шостого класу «Поточні зобов’язання» діючим планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ.

Облік розрахунків із різними підприємствами, установами та організаціями, які є кредиторами бюджетної установи, ведеться в меморіальному ордері №6 «Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами».

Операції за розрахунками з кредиторами, що здійснюються за рахунок коштів спеціального фонду, ведуться в окремому ордері за даною формою. Сума оборотів за меморіальним ордером у вигляді відповідної кореспонденції рахунків переноситься до книги «Журнал-головна».

На підставі даних бухгалтерського обліку про фактичну дебіторську та кредиторську заборгованість, яка виникла при виконанні кошторису розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів складається «Звіт про заборгованість за бюджетними коштами».

Згідно із пунктом 5.3 статті 22 Бюджетного Кодексу України передбачено, що головні розпорядники бюджетних коштів отримують бюджетні призначення шляхом їх затвердження у Законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймають рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань [1].

Однак аналіз показників річної звітності про заборгованість бюджетних установ, що утримуються за кошти місцевого бюджету у Новоазовському районі Донецької області, свідчить про недостатній рівень організації роботи головних розпорядників бюджетних коштів з управління бюджетними асигнуваннями.

Результатом такого рівня управління бюджетними асигнуваннями з боку головного розпорядника бюджетних коштів є така ситуація, коли в межах одного головного розпорядника в одних установах існує бюджетна кредиторська заборгованість, а в інших залишаються невикористаними бюджетні асигнування, які в кінці року повертаються до бюджету.

Особливо прикро звернути на це увагу за наявності кредиторської заборгованості за спожиті енергоносії в той час, коли уряд особливу увагу приділяє проведенню своєчасних та в повному обсязі розрахунків за енергоносії.

Наприклад, за Новоазовськими районними загальноосвітніми школами на кінець 2013 року за КФК (код функціональної класифікації видатків) 0070201 КЕКВ (код економічної класифікації видатків) 2274 «Оплата природного газу» залишились невикористаними кошти у сумі 102000 грн. За КЕКВ 2274 КФК 070201 була зареєстрована кредиторська заборгованість у сумі 99000 грн. І такі випадки непоодинокі.

Таблиця 1. Показники виконання бюджету

Аналіз показав, що кредиторська заборгованість була зареєстрована у Новоазовська загальноосвітня школа № 2, кошторис якої на 2013 рік становив 908000 грн , профінансовано та здійснено видатків на 809000 грн , а до оплати ще залишилось 99000 грн (рис. 1). Запланованих кошторисом коштів не вистачило на оплату природного газу з причин недофінансування головним розпорядником, а залишок невикористаних коштів залишився у Новоазовській загальноосвітній школі № 1, оскільки у кошторисі було заплановано 1000000 грн та профінансовано на 1000000 грн , а використано 898000 грн , залишок коштів становив 102000 грн (рис 2).

Рис. 1. Кошторис, видатки та кредиторська заборгованість

Новоазовської загальноосвітньої школи № 2 на 2013 рік

Щоб уникнути цієї ситуації головний розпорядник мав би звернутись до фінансового управління з пропозицією про внесення змін до перерозподілу асигнувань на зменшення за КЕКВ 2274 КФК 070201 на суму 102000 грн та збільшенню КЕКВ 2274 КФК 070201 на суму грн , щоб залишилися невикористаними кошти на суму 3000 грн та направити на інші цілі.

Рис. 2. Кошторис, видатки та залишок коштів

Новоазовської загальноосвітньої школи № 1 на 2013 рік

На нашу думку, слід законодавчо передбачити особисту відповідальність керівників бюджетних установ за невжиття заходів щодо недопущення бюджетної кредиторської заборгованості. Також, що учасники бюджетного процесу в майбутньому мусять приділяти більше уваги вивченню бюджетного законодавства України та змін до нього. Ще пропонуємо закріпити законодавчо, що за 20 днів до завершення року припиняється прийом документів для реєстрації в органах Державної казначейської служби України для докладного вивчення ситуації з кредиторською заборгованістю.

Проведений аналіз показав, що за наявності коштів, зареєстрованих в обліку Державної казначейської служби фінансових зобов’язань розпорядників бюджетних коштів в межах кошторисних призначень, існує і кредиторська заборгованість та залишки невикористаних асигнувань.

Це свідчить про те, що головний розпорядник бюджетних коштів не виконує в повному обсязі покладені на нього функції з управління фінансовими ресурсами, та не вживає заходів щодо своєчасного перерозподілу виділених асигнувань розпорядником нижчого рівня з урахуванням зареєстрованих їх фінансових зобов’язань.

Отже, в цілому питання обліку зобов’язань бюджетних установ забезпечено законодавчо, проте в зв’язку з постійним розвитком законодавчої бази в Україні в цілому, удосконалюється і законодавча база щодо обліку зобов’язань бюджетних установ.

Під час проведення контрольних заходів у частині контролю за станом та обліком бюджетних зобов’язань, виконанням договірних зобов’язань тощо, варто звернути увагу в першу чергу на наявність в бюджетних установах затвердженого внутрішнього порядку ведення претензійно-позовної роботи, положення про юридичну службу, посадових інструкцій працівників та наявності у цих документах відповідних обов’язків, здійснення контролю виконання господарських договорів тощо.

З урахуванням всього вище викладеного всім учасникам бюджетного процесу при здійсненні обліку та контролю використання бюджетних зобов’язань необхідно чітко дотримуватися вимог бюджетного законодавства з урахуванням постійно затверджуваних доповнень і змін в ньому, особливо, коли термін погашення зобов’язання діє тривалий період.