Жежеленко О.   Ю., Калініченко Г. В.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ

Велика кількість організацій і установ в Україні виконують різні функції, які не пов’язані з комерційною діяльністю. Частина з них становлять установи і організації різного спрямування та профілю, які повністю або частково утримуються за рахунок коштів державного й місцевих бюджетів. Розроблено окремий план рахунків для обліку діяльності таких організацій, а порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності для них встановлює Державне казначейство України.

На сьогодні характерними особливостями реформування заробітної плати в умовах ринкової економіки є суттєве змінення відносин між державою та працівником з цих питань. Проблема організації оплати праці в бюджетних установах є однією з найбільш гострих. Актуальність зростає на фоні соціально-економічної кризи в умовах спаду економічних показників, скорочення чисельності працівників, що призводить до змін в організації праці та її оплаті. Названі причини вимагають реформування бюджетної сфери та, безумовно, впливають на порядок ведення бухгалтерського обліку, форми й обсяги подачі звітної інформації, систему внутрішнього і зовнішнього контролю за використанням бюджетних коштів.

Дослідження питань з оплати праці, та їх проблем розглядалась такими вченими як: М. Р. Лучко, Н. М. Старченко, Ж. К. Нестеренко, Н. І. Дудченко , О. С. Чадченко та інші. Проте незважаючи на вагомий внесок цих вчених, та комп’ютеризацію оплати праці все одно залишається актуальним питання про вдосконалення оплати в бюджетних установах.

Метою даної роботи є дослідження організації оплати праці в бюджетних установах, її комп’ютеризації та вивчення можливих шляхів їх удосконалення.

Об’єктом дослідження є законодавча і нормативна база з оплати праці у бюджетних установах. Предмет дослідження – особливості організації оплати праці в бюджетній сфері та її вдосконалення.

Виплати працівникам бюджетних установ є інструментом соціального захисту та компенсаціями, які надані державою через суб’єктів господарювання державного сектору в обмін на послуги, які надаються працівниками. Відповідно до змін в економічному та соціальному розвитку країни суттєво змінюється й політика у сфері оплати праці. Визначення «заробітна плата» доповнюється новим змістом та охоплює всі види заробітку, а також різних видів премій, доплат, надбавок, нарахованих у грошовій та натуральних формах, незалежно від джерел фінансування, включаючи грошові суми, нараховані робітникам відповідно до чинного законодавства за невідпрацьований час, – щорічні відпустки, святкові дні та ін.

У бюджетних установах праця є цілеспрямованою діяльністю людей та є основним джерелом задоволення матеріальних і духовних потреб громадян.

У процесі праці працівників бюджетних установ надаються різні нематеріальні блага для задоволення потреб членів суспільства. Контроль за мірою праці та мірою споживання здійснюється за допомогою заробітної плати.

У 2015 році набере чинності національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 132 «Виплати працівникам».

Відповідно до цього національного положення, виплати працівникам поділяться на три групи:

1) поточні виплати: заробітна плата за окладами та тарифами, інші нарахування з оплати праці; виплати за невідпрацьований час; премії та інші заохочувальні виплати;

2) виплати при звільненні. Зобов’язання щодо яких визнається у разі, якщо суб’єкт державного сектору має невідмовне зобов’язання звільнити працівника або кількох працівників до досягнення ними пенсійного віку або надавати виплати при звільненні згідно із законодавством, контрактом чи іншою угодою;

3) інші виплати працівникам, зокрема матеріальна допомога, визнаються зобов’язанням у звітному періоді, якщо робота, виконана працівниками у цьому періоді, дає їм право на отримання цих виплат [6].

Важливим завданнями організації оплати праці є: у встановлені строки проводити розрахунки з працівниками підприємства по оплаті праці; своєчасно та правильно відносити у собівартість продукції (робіт, послуг) сум нарахованої заробітної плати та відрахувань органам соціального страхування; збирати та групувати показники праці та заробітної плати; складати необхідну звітність, а також здійснювати розрахунки з органами соціального страхування.

У бюджетній сфері процес праці та її оплати має певні особливості:

1) результатом виконуваної роботи є часто не річ (продукція), а послуги (діяльність);

2) праця носить переважно розумовий характер;

3) у складі сукупних витрат бюджетних установ на оплату праці припадає від 60 до 85 % усіх витрат;

4) у бюджетній сфері досить високий рівень кваліфікації працюючих, а в деяких галузях (освіта, охорона здоров'я, мистецтво) частка спеціалістів вищої кваліфікації сягає близько 50 % загальної чисельності працівників [3].

В даний час не повною мірою виконує ці функції заробітна плата і тому виникає безліч проблем у цій сфері.

До скорочення сукупних витрат,як напрям удосконалення, призведе комп’ютеризація робіт з оплати праці, так як на даний час не всі установи використовують повну автоматизацію, а лише частково ведуть там облік

Також до вагомої причини яка гальмує розвиток комп’ютеризації можна віднести недостатнє фінансування з боку держави.

Основними перевагами комп’ютерної форми бухгалтерського обліку є: одному журналу хронологічного запису відповідає багато регістрів систематичного запису; накопичення та багаторазове використання облікових даних; один синтетичний рахунок − багато аналітичних рахунків (кількість рахунків аналітичного обліку залежить від цілей, поставлених керівництвом перед обліком, і нічим не обмежуються); автоматичне отримання інформації про відхилення від встановлених норм, нормативів, завдань тощо; отримання звітних показників в інтерактивному режимі; автоматичне формування всіх облікових регістрів і форм звітності на основі даних, відображених в системі рахунків [3].

Одна із найважливіших та глобальніших проблем у бюджетних установах пов’язана із відсутністю спільного програмного забезпечення та налагодженого електронного зв’язку між установою та Державною казначейською службою України, який знаходиться на досить низькому рівні.

Лише впровадження єдиного програмного продукту дозволить наладити взаєморозуміння між бюджетною установою та Державною казначейською службою:

1) буде можливість оперативної передачі інформації про здійснення виплат стороннім організаціям;

2) надасть можливість своєчасного отримання інформації про надходження на рахунки виплат;

3) упровадить економію часу з внесенням інформації в базу даних про надходження коштів;

4) також можливість удосконалення програмного забезпечення у випадку зміни методології та методики бухгалтерського обліку;

5) забезпечення постійного поновлювання бази законодавства через Інтернет і внутрішню мережу комунікаційних зв'язків;

6) надасть єдиний взаємопов’язаний технологічний процес обробки первинної та зведеної документації;

7) надасть можливість подання звітності в електронному варіанті та обміну даними з казначейською системою тощо.

Автоматизація системи в бюджетних установах досить високо підніме рівень організації в сфері управління. Надає можливість значно зменшити витрати часу на розрахунки і обчислення.

Найважливішим завданням у вирішенні питання автоматизації обробки інформації в бюджетних установах є створення єдиного програмного продукту, який полегшить роботу бухгалтера та адміністрації установи, а також дозволить уникнути помилок при нарахуванні заробітної плати, використовувати уніфіковану програму на рівні всієї країни.

Список використаних джерел:

1.              Лучко М. Р. Організація інформаційних систем і технологій обліку в бюджетних установах: навч . посіб . / М. Р. Лучко, М. Н. Хорунжак . – Тернопіль: Вид. В. О. Стародубець , 2002. – 178 с.

2.              Старченко Н. М. Удосконалення методики обліку виплат працівникам в бюджетних установах / Н. М. Старченко // Економічні науки. – 2012. – № 9. – С. 178–184.

3.              Нестеренко Ж. К. Особливості організації оплати праці в бюджетних установах та необхідність її комп’ютеризації / Ж. К. Нестеренко // Сталий розвиток економіки. – 2012. – № 2. – С. 158–162.

4.              Дудченко Н. І. Удосконалення обліку, аналізу і аудиту розрахунків з оплати праці в бюджетних установах / Н. І. Дудченко // Фінансові ринки і цінні папери. – 2009. – № 15. – С. 24–28.

5.              Чадченко О. С. Особливості організації обліку розрахунків з оплати праці в бюджетних установах / О. С. Чадченко // Управління розвитком. – 2012. – № 10. – С. 91–93.

6.              Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 132 «Виплати працівникам» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0120-12