К. е. н. Антонова С. Є.
Національний університет водного господарства та природокористування,
м. Рівне, Україна
АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ЖИТЛОВИМ ФОНДОМ НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ
Оцінка ефективності управління житловим фондом необхідна для збереження, виявлення та ліквідації можливих негативних моментів в утриманні та обслуговуванні житлового фонду. Всі функції по схоронності житлового фонду, утримання його в належному стані покладено на управління житлово-комунального господарства, яке є місцевим органом державної виконавчої влади.
Управління житловим господарством в м. Рівне здійснюється в межах єдиної галузевої системи з урахуванням загальнодержавних інтересів, інтересів регіонів та місцевого самоврядування, що пов’язано з розмежуванням державної власності і закріпленням за органами місцевого самоврядування об’єктів житлового господарства. В діяльності по здійсненню управління сферою, що аналізується, в нинішніх умовах господарювання відповідні органи реалізують свої функції переважно шляхом координаційних, дозвільних, контрольно-наглядових повноважень. Управління житловим фондом реалізується з позиції врахування інтересів не тільки органів, які безпосередньо вирішують проблеми розвитку галузі, а й інших, оскільки всі органи управління та суб’єкти господарської діяльності здійснюють будівельні роботи, а житлове господарство в переважній більшості передано в підпорядкування місцевим ланкам виконавчої системи та системам самоуправління.
Наразі існують такі схеми утримання багатоквартирних будинків: перша пов’язана з призначенням органом місцевого самоврядування житлово-експлуатаційного підприємства, яке покликане виконувати функції з утримання та експлуатації житлового будинку. Експлуатацію житлового фонду Рівненської міської ради здійснюють 8 житлово-комунальних підприємств: «Західне», «Центральне», «Паркове», «Галицьке», «Покровське», «Промислове», «Сонячне», «Перспективне» та приватне підприємство «ВВ». Вони обслуговують 4525,8 тис. м 2 загальної житлової площі. Крім того, в місті діє служба оперативного реагування, яка реєструє звернення громадян, що передаються в житлово-комунальне підприємство для вирішення, а також на кожному підприємстві діють паспортна служба та майстерні (табл. 1).
Таблиця 1. Житлово-комунальні організації, які обслуговують житловий фонд м. Рівне
Організації |
Роки |
||||
2009 |
2010 |
2011 |
2012 |
2013 |
|
Житлово-комунальні підприємства |
8 |
8 |
8 |
8 |
6 |
Темп росту * |
– |
100 |
100 |
100 |
75,0 |
Приватні організації |
2 |
2 |
3 |
3 |
1 |
Темп росту * |
– |
100 |
150 |
150 |
50 |
Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків |
75 |
80 |
89 |
97 |
116 |
Темп росту * |
– |
106,7 |
118,7 |
129,3 |
154,7 |
* Темпи росту розраховані до 2009 року.
Дана схема не може вважатися ефективною з ряду причин, серед яких: житлово-комунальне підприємство, що призначається для виконання функцій з утримання та експлуатації житлового будинку одночасно і надає послуги з обслуговування цього будинку. Тобто, воно замовляє послуги, які, в переважній більшості, саме і виконує, що дає їм можливість завищувати витрати, при цьому фактично не виконувати визначених обсягів робіт. Така ситуація спричинена тим, що ця структура не має зацікавленості зменшувати вартість послуг, що надаються у місті, поліпшувати їх якість. Крім того, є значні проблеми, які пов’язані із структурою власності будинку. Треба зазначити, що в ролі співвласників одного й того самого будинку можуть виступати і громадяни, і юридичні особи, і територіальна громада в особі органів місцевого самоврядування, і держава в особі відповідних підприємств, установ та організацій. При цьому, о кремі частини будинку такі, як ліфти, сходини, підвали, горища, господарські приміщення юридично є спільною власністю співвласників квартир, а фактично знаходиться на балансі житлово-комунального підприємства.
Все це дає підстави стверджувати, що багатоквартирний будинок не є єдиним об'єктом на ринку житлово-комунальних послуг, що в свою чергу унеможливлює реалізацію прав та обов'язків співвласників по відношенню до цієї власності. Така різноманітність власників та співвласників житлових будинків ускладнює процес управління житловим фондом та йде у розріз з головним принципом реформування житлово-комунального комплексу – відокремлення функцій замовника і виконавця житлово-комунальних послуг.
На жаль, власники багатоквартирних будинках нині не є активними щодо реалізації своїх прав розпоряджатися цим майном, визначати форми та способи його управління, утримання та експлуатації, а також виконувати свої обов'язки по утриманню власності.
Інша схема управління характеризується створенням об'єднання співвласників багатоквартирного будинку для управління та використання майна. Це дозволяє перейти до уніфікованого власнику будинку, незалежно від того, яку форму власності має такий будинок і скільки співвласників в ньому мешкає. ОСББ сьогодні є одним з найефективніших способів впливу на вартість і якість житлово-комунальних послуг, створення умов для залучення додаткових джерел фінансування з обслуговування та ремонту житла.
Спостерігається значна співпраця органів місцевого самоврядування та громади в рамках Муніципальної Програми врядування та сталого розвитку. Впродовж 2009–2013 рр. в м. Рівне було укладено 33 проекти щодо поліпшення стану житлового фонду на загальну суму 4100 тис. грн., з яких левова частка фінансування належить муніципалітету.
Проте, мешканці міста не поспішають до значних змін в управлінні житловим фондом. Це є значним гальмом у реформуванні житлового господарства. Вирішення зазначених проблем та запровадження ефективного управління житловим фондом на місцевому рівні вбачається у залученні досвіду європейських країн та адаптація його до українських умов.