Кобченко А. А., Грибачова Г. Г.

Дніпропетровський національний університет імені О. Гончара, Україна

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНОГО ТУРИЗМУ В ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ

Регіональним туризмом можна назвати такий вид туристичної діяльності, характерний для територій з однотипними умовами розвитку туризму та подібним рівнем туристичної освоєності [1]. Тож, можна сказати, це такий вид туризму, який передбачає відвідування визначних місць в межах певної території невеликої площі, до яких можна віднести, зокрема, область країни. В рамках даного дослідження оберемо розвиток регіонального туризму в Запорізькій області та продемонструємо її потенціал розвитку в галузі даного виду туризму.

Метою дослідження є окреслення перспектив розвитку туризму Запорізького регіону та можливих шляхів їх реалізації.

Слід зазначити внесок у вивчення цієї теми наступних науковців: С. С. Волкової, І. М. Дашевської, І. І. Лєх, В. Ю. Лисенко, Н. В. Пічкур.

Запорізький регіон має значний природно-рекреаційний, історико-культурний потенціал для притягнення уваги до нього ще більшої кількості туристів. Велике різноманіття визначних пам’яток, місць відпочинку, культурних закладів дають можливість відновити сили, розширити кругозір та отримати яскраві враження від поїздки.

Варто звернути увагу на те, що у Запорізькій області нараховується 18 пам’яток, що занесені до Державного реєстру національного культурного надбання України. Серед них слід особливо відзначити такі: Національний заповідник «Хортиця», ДніпроГЕС, державний історико-археологічний заповідник «Кам’яна Могила» (смт. Мирне біля м. Мелітополь), історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова» (м. Василівка).

Також на території області нараховується більше 300 територій природно-заповідного фонду та існує цілий ряд курортних селищ та міст, серед яких смт. Кирилівка, міста Приморськ та Бердянськ, розташовані на узбережжі Азовського моря. Смт. Кирилівка, м. Бердянськ є кліматично-бальнеологічними курортами, що дозволяють отримати комплекс оздоровчих послуг, пов’язаних з використанням лікувальної грязі у процесі профілактики та терапевтичного втручання.

Природно-кліматичні умови регіону можна вважати сприятливими для відпочинку. Зокрема, середня температура повітря взимку (січні) становить -4˚C, а влітку(липні) +23˚C [2]. На курортах області температура води влітку, в середньому, становить близько +24˚C. Клімат у Запорізькій області помірно-континентальний, тобто жителі України не потребуватимуть акліматизації та певного часу для пристосування до специфічних погодних умов при відпочинку на курортах краю.

Культурний відпочинок можуть забезпечити різноманітні музеї краю, що пропонують експозиції на різноманітні теми, які можуть бути цікавими для значної частини населення. Наприклад, музей історії Запорозького козацтва, що на острові Хортиця, дозволить ознайомитися з експозиціями, що представляють історію краю у різні історичні епохи – від найдавніших часів до періоду становлення і розвитку козацтва.

Також слід відзначити те, що по території області протікає ріка Дніпро, біля якої розташовані пансіонати, дитячі табори та облаштовано місця для сімейного відпочинку, що можуть посприяти оздоровленню населення. Поблизу Молочного лиману, лікувальна вода якого близька за складом до води Мертвого моря, є лісництво «Алтагир», в якому також розміщені дитячі табори та бази відпочинку. Поблизу лиману можна отримати комплекс оздоровчих процедур, пов’язаних з використанням синьої та жовтої глини, лікувальної грязі, а повітря завдяки сосновим насадженням у лісництві робить можливим оздоровлення інгаляціями повітря з ефірними маслами.

Географічне розташування області робить можливим відвідування визначних місць туристами багатьох областей. Найближчими ж обласними центрами до міста Запоріжжя є Дніпропетровськ (89 км) та Донецьк (243 км). Відстань до Києва від Запоріжжя складає 568 км, до Сімферополя – 371 км, до морського узбережжя краю – близько 200 км. У Запоріжжі функціонує аеропорт, який здійснює прийом рейсів з Києва та Москви, є річковий порт. Також в області існує розгалужена система автошляхів та залізничних доріг. Слід також зауважити, що в обласному центрі відкрито готелі світових мереж Reikartz та Four Seasons by Sheraton, а загалом в області функціонує 916 готелів та ресторанів [3]. Інфраструктурна база також забезпечується діючими санаторіями, будинками відпочинку та суб’єктами, що надають туристичні послуги.

Правова база, якою забезпечується діяльність курортів краю складається із законів «Про туризм» від 15.09.1995 № 324/95-ВР та «Про курорти» від 05.10.2000 № 2026-III.

Проте наявні також вагомі перешкоди до реалізації цього потенціалу. Серед яких можна виділити:

1. Недосконалість позиціонування області як туристичної.

Це проявляється у недостатності та неефективності маркетингової політики, спрямованої на створення іміджу області як туристично привабливої.

2. Незадовільний стан визначних місць області.

Багато пам’яток культури, історико-культурної спадщини знаходяться в занедбаному стані, потребуючи реконструкції, наприклад, «Садиба Попова», що знаходиться у м. Василівка.

3. Низький рівень розвитку туристичної інфраструктури.

До цього пункту відноситься: недосконалий стан туристичних маршрутів, відсутність туристично-інформаційних позначок, невідповідність місць відпочинку, стоянок, під’їздів до визначних місць світовим стандартам.

4. Відсутність упорядкованого менеджменту в галузі.

Туристичний комплекс області недостатньо забезпечений фінансовими та кадровими ресурсами для здійснення ефективного управління.

5. Складний екологічний стан.

Забруднення повітря та водних акваторій важкими металами, наявність в області Запорізької АЕС можуть негативно вплинути на процес оздоровлення відпочивальників.

Тож можна визначити наступні перспективи розвитку регіонального туризму:

1. Розгалуження мережі туристичних комплексів на базі наявних об’єктів, призначених для відпочинку та оздоровлення.

2. Певні визначені перспективні цілі можуть бути досягнені шляхом дотримання стратегій розвитку регіону, зокрема програми розвитку рекреаційно-курортного комплексу та туризму в Запорізькій області на 2011–2015 роки; стратегії регіонального розвитку Запорізької області до 2015 року та інших, спрямованих на вдосконалення стану регіонального туризму в області.

3. Формування інфраструктури, що буде здатна задовольнити потреби туристів.

4. Освоєння таких видів туризму як етнотуризм, культурно-пізнавальний, подієвий туризм.

5. Створення матеріально-технічної бази для забезпечення довгострокового відпочинку, санаторно-курортного обслуговування, яке могла б задовольнити потреби відпочивальників різних категорій населення.

Таким чином, розглянувши дані перспективні напрямки та здійснюючи роботу з втілення проектів, що дозволяють використати туристичний та рекреаційний потенціали області, можна досягнути значних показників із залучення інвестицій в економіку області та країни загалом.

Список використаних джерел:

1. Кляп М. П.Сучасні різновиди туризму: навч. посіб. / М. П. Кляп, Ф. Ф. Шандор. – К.: Знання, 2011. – 334 с.

2. Климат в Запорожской области [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.travelnetplanet.com/ ukraine/zaporozhskaya-oblast/klimat

3. Стратегія регіонального розвитку Запорізької області на період до 2015 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zoda.gov.ua/images/article/original/000014/ 14916/strategy-2015.pdf