Кобченко А. А., Макарова К. А.

Дніпропетровський національний університет імені О. Гончара, Україна

СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ

Туристична діяльність в Україні знаходиться на етапі розвитку. В даній роботі ми розглянемо стратегії розвитку регіонального туризму в Україні. До цього виду туризму відносять туристичну діяльність, яка характерна для конкретного регіону чи сукупності регіонів конкретної країни з однотипними умовами розвитку туризму. Такими регіонами є, наприклад, гірські зони, приозерні, приморські, прирічкові території, заказники, заповідники.

Розвиток та якісна робота цих регіонів забезпечує вирішення ряду важливих регіональних завдань, таких як: створення робочих місць, підвищення доходів регіонального бюджету, стимулювання розвитку галузевої економіки (сільського господарства, транспорту, зв’язку, торгівлі, виробництва споживчих товарів, розвиток віддалених економічно відсталих районів тощо) та сприяє підвищення розвитку економіки України в цілому.

Такими основними регіонами є:

Кримський рекреаційний регіон.

М’який середземноморський клімат Південного берега Криму є визначальним чинником зростання популярності регіону. Найпопулярнішими курортами на заході Криму є Євпаторія, Саки, на півдні – Ялта, Алушта, Гурзуф. Основними туристичними центрами є Севастополь, Керч, Феодосія, Судак. Відомим в Україні є Західно-Причорноморський рекреаційний регіон у межах Одеської, Миколаївської і Херсонської областей. Навність лиманів, джерел мінеральних вод. Найціннішими рекреаційними ресурсами регіону є помірний континентальний клімат, тепле море, піщані пляжі, лікувальні грязі та мінеральні води. Найбільші запаси лікувальних грязей зосереджені у Куяльницькому, Буджацькому, Хаджибейському і Тилігульському лиманах та в Грязевому озері. Мінеральні води залягають у Причорноморському артезіанському басейні (Очаків, Коблево, Одеса, Сергіївка, Кароліно-Бугаз, Татар-бунари).

Наявність морських круизів, розгалужена мережа залізничних та автомобільних доріг. Відомими туристичними центрами є Одеса, Миколаїв, Херсон, Білгород-Дністровський. Також популярністю тут користуються курорти Бердянська і Маріуполя.

Карпатський рекреаційний регіон.

Він займає територію у межах Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької та Львівської областей. Тут налічується близько 800 джерел мінеральної води практично всіх бальнеологічних типів. Лікувальні тор-фогрязі, прикарпатський озокерит та сприятливі умови для клімато-лікування дають можливість розвивати мережу бальнеологічних та кліматичних курортів, пансіонатів, будинків і баз відпочинку, туристичних закладів.

У регіоні можна виокремлюють три райони: Передкарпатський і Закарпатський курортно-оздоровлювальні та Гірсько-Карпатський туристсько-оздоровлювальний.

У Карпатах є великі природно-ресурсні можливості для організації і розвитку зимових видів відпочинку, зокрема гірськолижного.

Цей регіон має значні пізнавальні ресурси. Зокрема, в Ужгороді, Львові, Мукачеві, Самборі, Дрогобичі. Із сільських адміністративних районів високу пізнавальну цінність рекреаційних ресурсів має Мукачівський район Закарпатської, Косівський район Івано-Франківської, Дрогобицький, Старосамбірський і Сколівський райони Львівської областей.

Найпопулярнішим курортом є Трускавець, який спеціалізується на лікуванні захворювань нирок, печінки, сечовивідних шляхів, а також органів травлення та обміну речовин [1].

Основні завдання Стратегії:

- створення умов для прискореного розвитку сфери туризму і курортів з використанням механізмів державної підтримки, в тому числі на засадах державно-приватного партнерства;

- створення належних економічних і правових умов для залучення інвестицій у розбудову сучасної туристичної інфраструктури;

- стимулювання створення у сфері туризму і курортів нових економіко-організаційних утворень;

- підтримка привабливого підприємницького середовища у сфері туризму і курортів на основі оптимізації відповідної регуляторної політики;

- сприяння прискореному оновленню основних фондів готелів, санаторіїв, пансіонатів, інших засобів розміщення;

- реалізація іміджевих та промоційних програм, спрямованих на формування позитивного іміджу українського туризму на міжнародному та внутрішньому ринку, підтримка участі провідних туроператорів у міжнародних виставкових заходах;

Для досягнення поставленної мети та виконання завдань необхідно забезпечити:

1. Сприятливі економіко-правові умови для підтримки стабільного господарювання у сфері туризму і курортів.

2. Залучення необхідного обсягу інвестиційних ресурсів.

3. Інфраструктурний розвиток сфери туризму і курортів на основі підтримки створення нових та модернізації існуючих об’єктів туристичної інфраструктури.

4. Реалізацію заходів, спрямованих на підвищення якості обслуговування споживачів туристичних та курортних послуг.

5. Збільшення фінансування програм підтримки та просування національного туристичного продукту на міжнародному та внутрішньому ринках з урахуванням адаптованого світового досвіду.

6. Забезпечення програм підготовки кадрів для сфери туризму і курортів.

7. Сприяння впровадження інноваційних технологій обслуговування споживачів туристичних послуг.

8. Регулярні маркетингові дослідження ринків туристичних, готельних, курортних та супутніх послуг, з подальшою розробкою прогнозів попиту на основнітуристичні та супутні послуги.

9. Підтримка ефективних механізмів захисту прав споживачів туристичних послуг, в тому числі створення системи оперативного реагування на порушення прав споживачів.

10. Збереження об’єктів національної наукової і культурно-історичної спадщини, які одночасно використовуються як об’єкти туристичного показу, зокрема таких, як національні заповідники «Софія Київська», «Гетьманська столиця», «Херсонес Таврійський», «Чигирин», «Хортиця», Шевченківський національний заповідник у м. Каневі, біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Ф. Фальц-Фейна і Чорноморський біосферний заповідник, історичний центр мм. Львова та Чернігова, культурний ландшафт та каньйон м. Кам’янця-Подільського, букові праліси Карпат, замки, фортеці, палаци тощо, формування біля цих об’єктів необхідної туристичної інфраструктури [2].

Список використаних джерел:

1. Мальська М. П. Туристичне районування України: підручник «Туристичний бізнес» / М. П. Мальська / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pidruchniki.ws/ 14050908/turizm/turistichne_rayonuvannya_ukrayini

2. Стратегія розвитку сфери туризму та курортів України на період до 2022 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.frtu.org.ua/uk/proekti-frtu/