V Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (14 февраля 2014 года)

К. е. н. Редько В. Є., Демченко Т. О.

Дніпропетровський національний університет імені О. Гончара, Україна

ВИКОРИСТАННЯ ТУРИСТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ ПІСЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ФІНАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ ЧЕМПІОНАТУ ЄВРОПИ З ФУТБОЛУ 2012

Успішне проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року вимагало від державних органів влади й приватних інвесторів великих зусиль і коштів на разбудову туристичної інфраструктури. Так операційні витрати України на мовну підготовку персоналу, рекламну, інформаційну підтримку турніру склали 55 млн доларів, загальні витрати становили 5 млрд доларів, що виявилося в 5 раз більше, ніж надходження від проведення Євро-2012 [1]. З огляду на такі витрати виникає питання окупності й подальшої ефективності використання нової, модернізованої й реконструйованої інфраструктури, що і стало метою цієї роботи.

Під час проведення Євро-2012 аеропорти міст, де проходили матчі, працювали на повну потужність, проте на сьогоднішній день більшість із них простоює, що обумовлено масштабністю проектів до міжнародних летовищ з огляду на українські потреби. Так максимальний пасажиропотік Донецького аеропорту становить 10  від максимальної потужності, Харківського – 25 , Львівського – 8 , Київського – 34 [2]. Проблеми міського транспорту було вирішено за рахунок реконструкції трамвайних ліній, введення нових тролейбусів та автобусів до автопарку, що позитивно вплинуло на якість та швидкість транспортування городян і гостей міст прийому Євро-2012. Весь автопарк ефективно використовується і сьогодні, що підтверджує доцільність його модернізації. Одним із напрямів регіональних Державних цільових програм підготовки та проведення чемпіонату Європи 2012 з футболу були будівництво, реконструкція автодоріг, використання яких сьогодні має найвищу соціальну ефективність серед населення.

На відміну від дорожньо-транспортної та комунальної інфраструктури ефективність використання готельної індустрії, стадіонів, спортивних арен залишається дискусійним питанням. Так вартість реконструкції стадіону «Олімпійський» склала 4,7 млрд грн, а прибуток в 2012р. – 1,5 млн грн. На будівництво львівського стадіону витрачено 2,9 млрд грн, де за весь період його роботи проведено менше 10 матчів, але при цьому щорічно витрачається 20 млн грн на утримання об’єкта. Єдиним стадіоном, що приймав матчі Євро-2012, і був побудований на кошти приватного капіталу є стадіон «Донбас-Арена» (Донецьк), який виступає тренувальною базою ФК «Шахтар» і тим самим окупає себе [2]. Основними напрямами використання спортивних арен після проведення чемпіонату Європи з футболу стали прийом матчів національних збірних у відбіркових змаганнях до чемпіонату Європи та товариських зустрічей, проведення концертів та шоу, організація матчів й турнірів з різних видів спорту.

Велике значення для туристичної індустрії України набув розвиток готельного господарства. Зокрема, у Львівській області було побудовано, реконструйовано та переоснащено 53 об’єкти готельного господарства загальною вартістю проектів 2,2 млрд гривень [3]. До Харківської міської цільової програми проведення чемпіонату було внесено 65 готелів (11 – п’ятизіркових, 35 – чотирьохзіркових, 19 – трьохзіркових) на 3814 номерів, з яких 30 засобів розміщення було побудовано і 12 – реконструйовано. В Києві працювало в загальній кількості 143 готелі місткістю в 10 тисяч номерів [4]. У Донецьку до Євро 2012 p збудовано 16 нових готелів [2].

І хоча державою було надано пільги на здійснення готельної діяльності, а саме звільнення від оподаткування на 10 років, власники готелів хотіли прискорити окупність модернізації, тому цінова політика була значно завищена. Це призвело до відчутного зниження попиту cеред подорожуючих, не лише на внутрішньому, а й на в’їзному туризмі. Тому завантаженість готелів під час проведення Євро-2012 становила всього 44 , а за першу половину 2013 р. – 28 .

Таким чином, до позитивних тенденцій модернізації економіки, що виникли під впливом проведення Євро-2012, слід віднести:

1. Удосконалення інфраструктури регіонального розвитку (спортивно дорожньо-транспортної, комунальної тощо).

2. Зростання рівня сервісу та якості надання послуг у сфері готельного бізнесу на регіональному рівні.

3. Оновлення парку та модернізація системи комунального транспорту у містах, що приймали Євро-2012.

4. Активізація роботи щодо створення розвинутої інформаційно- комунікативної мережі.

5. Позитивне позиціонування України на міжнародній арені як туристичної країни.

Враховуючи виявлені проблеми та зважаючи на необхідність максимально ефективного використання економічного потенціалу, набутого регіонами України під час підготовки до Євро-2012, наступними стратегічними кроками щодо заохочення туристів мають бути:

- розбудова мережі транспортних коридорів;

- просування іміджу України і національного туристичного продукту в Європі та світі;

- реклама туристичних об’єктів України на міжнародному ринку;

- залучення іноземних інвестицій;

- використання набутих інфраструктурних переваг конкурентоспроможності приймаючих регіонів;

- поглиблення міжрегіональної інтеграції для поширення впливу Євро-2012 на всі області України, зокрема шляхом узгодження регіональних стратегій і програм соціально-економічного розвитку окремих регіонів з пріоритетами державної регіональної політики.

Список використаних джерел:

1. Гаценко А. Денежные итоги Евро-2012: чемпионат окупится через несколько лет (10.07.2010) [Електронний ресурс] / А. Гаценко. – Режим доступу: http://www.kp.ua/daily/100712/346092/

2. Зануда А. Год после Евро: и что оно дало? (19.06.2013) [Eлектронний ресурс] / А. Зануда. – Режим доступу: http://www.bbc.co.uk/ukrainian/ukraine_in_russian/2013/06/130619_ru_s_ year_after_euro2012.shtml

3. Євро-2012: результати і переваги регіонального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.vgolos.com.ua/articles/yevro2012_rezultaty_i_perevagy_regionalnogo_ rozvytku_ 107301.htm

4. Інформаційний інтернет-портал «Куда» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kuda.ua/332