V Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (14 февраля 2014 года)

К. е. н. Ступко А. В.

Днепропетровский национальный университет имени О. Гончара, Украина

НЕОБХІДНІСТЬ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

Термін «туризм» походить з французької і означає – прогулянка, подорож. Важливим та актуальним, при умовах функціонування нестабільної соціально-економічної ситуації, є те що туризм є однією з небагатьох видів економічної діяльності України котра виробляє не сировину, яка знищує сировинні запаси держави, створюючи роль сировинного придатку, а продукт з закритим циклом виробництва. Необхідно взяти до уваги, що багато країн Європи формують основну частку регіонального та національного продуктів за рахунок туристичної галузі. Туризм є однією з небагатьох галузей народного господарства, що здатна створювати грошовий обіг в суспільстві, в економіці, приносити дохід у вигляді формування регіонального, національного продуктів, не знищуючи сировинні запаси держави. Крім того, туризм – це вид діяльності, який функціонує в міжнародному масштабі. Залучення коштів в кругообіг державних фінансів у вигляді грошових надходжень, інвестицій, інноваційної діяльності, транскордонного та міжнародного співробітництва, поліпшення соціально-економічної та суспільно-політичної ситуації у державі є завданням, які здатен виконувати туризм.

Після розпаду Радянського союзу та збільшення відсотку закордонних поїздок громадян України, збільшення притоку інвестицій та нерезидентів, що почали відкривати бізнес-структури на території України. Помітно змінився розвиток сфери обслуговування до якої входить сфера туризму. Сьогодні, важливою стає не сировина та речі, а туристичний продукт в цілому, туристичні фішки, бренди, разом з якими люди привозять спогади про активний чи пасивний відпочинок. Туризм, як соціально-економічний процес зародився у стародавньому Римі, Греції та Єгипті. Туризм є важливою складовою рекреаційного комплексу. У розвинутих країнах Європи: Італії, Іспанії, Франції, Чехії та ін. Вже створені сприятливі умови для розвитку туристичної галузі та сфери обслуговування. Розвиток соціально-економічних показників даних країн постійно підвищується та прямо впливає на досліджувальні галузі економіки. Рівень життя населення, освітньо-культурний рівень, своєчасні, повні відпустки та інші фактори прямо впливають на розвиток туристичної сфери, навіть в середині регіону, країни в цілому.

В Болгарії, Кіпрі, Іспанії, Італії, Мексиці та ін. такі надходження від туризму становлять 60–80 загальної суми національного доходу країн. Рівень розвитку туризму залежить від рівня економічного розвитку країн. 80 світового обсягу туристичних послуг припадає на промислово розвинуті країни. На долю Франції, США, Іспанії, Італії та Угорщини припадає майже 40 всіх прибутків, які поступають від міжнародного туризму [1, c. 578–580].

Туризм є складовою частиною функціонування рекреаційного комплексу, який необхідно постійно підтримувати, вдосконалювати. З точки зору розвитку кластерної економіки, вид діяльності «туризм» має вагомі зв’язки з економічними структурами: інфраструктурами транспорту, обслуговуванням, готельно-ресторанним бізнесом, санаторно-курортною справою, музейною справою, культурою, відпочинком та спортом, банковською справою, страховою діяльністю, екскурсознавством, кейтерінгу (приготування та постачання готових страв), сферою культури, відпочинку та спорту, галузями економіки, соціології, археографії, археології, географії – туризму, кримінології, палеографії, соціології, у валантерській справі, сферою культури та мистецтва, фестивальним туризмом, туристично-інформаційними центрами, лінгвістичним напрямам, спортивним туризмом, іноземним туризмом, діяльності атракціонів та анімаційної діяльності, дегустаційної, рекламної діяльності, пересувних виставках, інформаційно-довідкових служб, студій за видами мистецтва та художньої творчості, любительського об’єднання, клубу за інтересами, творчих студій та об’єднань, сувенірної продукції, культурно-національних цінностей, ручної роботи майстрів, розвиток сільського, промислового, етно туризму, рекламної діяльності, митно-візових формальностей, в решті решт в формуванні та укрупненні міжнародних зв’язків та проектів, дипломатичних формувань ведення міжнародної діяльності, розвитку інтернет-сайтів.

Виходячи з вищенаведеного, цілком можна стверджувати, що туризм – це вид діяльності, який просто необхідно розвивати, як на мікро так і макро рівнях, так як розвиток даної галузі охоплює десятки інших. Прикладом доходів від туристичної діяльності є Париж у Франції, Венеція в Італії та ін. Проблемою України на сьогодні залишається те що «туризм» не є комплексним поняттям у свідомості, як людей, що працюють у даній сфері так і населення держави. Суб’єктами туристичної галузі автоматично є суб’єкти ринку які прямо або опосереднено приймають участь у розробки та впровадженні туристичного продукту. Приїжджаючи до будь-якої країни туристичний потік формує потік грошової маси до інфраструктури міста, держави, що формує грошові надходження до бюджету у вигляді податків та інших асигнувань. Розвиток туристичної галузі є чинником не просто грошових надходжень, а й фактором інтелектуального розвитку, підтримки соціо-культурного рівня населення та оздоровлення країни, формування нових традицій та підтримки культурно-архітектурних пам’яток. Розвиток соціальної сфери регіону забезпечує розвиток головного економічного чинника – людини, тобто розвиток її інтелекту, знань, здоров’я, творчого потенціалу. Внаслідок взаємодії суб’єктів підприємницької діяльності, а саме суб’єктів туристичного бізнесу зі споживачами, які мають платоспроможний попит, та з контрагентами, які відносяться до туристичного бізнесу, формуються необхідні умови для розвитку ринкової економіки: формується галузева структура туризму та визначається рівень ділової активності; поділу праці в регіоні, формуються умови для функціонування кластерів. Туризм – є галуззю народного господарства, яка спеціалізується на наданні послуг населенню на регіональному та міжнародному масштабі, шляхами впровадження різних видів розваг та відпочинків. Наприклад: активний відпочинок, подорожі та ін. В європейських країнах світу, з розвинутою ринковою економікою, поняття «туризм» функціонує, як комплексне поняття, що ефективно функціонує та приносить прибуток, як на регіональному так і на загальнодержавному рівні підтримуючи бренд держави. Туризм є не окремою галуззю економічного виду діяльності, а комплексом, що функціонує у сфері «обслуговування».

Список використаних джерел:

1. Навчально-економічний словник-довідник / наук. ред. Г. І. Башнянина, В. С. Іфтемчука. – Львів: Магнолія, 2006, 2008. – 682 с.