Мондрич Д. О., Білій А. І.

Дніпропетровський національний університет імені О. Гончара, Україна

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ В РОЗВИТКУ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОРПОРАЦІЙ

Транснаціональні корпорації XXI століття – це складні соціально-економічні системи, що поєднують фінансові, виробничі, науково-технологічні, торгово-сервісні і керуючі структури, активність яких як лідируючих суб’єктів світової економіки в сферах характеризується глобальним масштабом.

Загальне число ТНК, за даними ООН, в останні кілька років становило понад 100 тисяч з числом зарубіжних філій приблизно в 900 тисяч. Вивіз прямих інвестицій перевищує зростання світового ВВП і світового експорту [1]. Сьогодні ТНК контролюють 50 світового промислового виробництва і проводять понад 70 операцій світової торгівлі, з них 40 − усередині ТНК [2]. Основна частина ТНК та інвестицій належить США, країнам Європейського Союзу та Японії. Лідерами на ринку світового капіталу є США, Великобританія, Японія, Німеччина, Франція та інші країни ЄС, Канада, Гонконг, Австралія, Тайвань [3].

В даний час ТНК визначають і направляють світове виробництво природної сировини, конструкційних матеріалів, палива та електроенергії, сучасної техніки, технологічних знань, інформації та глобальних інформаційних мереж, засобів планетарного транспорту та озброєнь.

З кожним роком кількість ТНК по усьому світу зростає, а масштаби їх діяльності набувають наддержавного рівня. На 2012 рік було зафіксовано, що ТНК та їх філії контролюють більше 85 світового експорту та 90 прямих іноземних інвестицій [4].

Серед компаній з найбільшим іноземними активами близько 17 утримують 90 від загального об’єму активів за кордоном, серед них Arcelor Mittal, Nestlé,Anheuser-Busch InBev та Vodafone [6] (табл. 1). Наприклад, із 300 тис. робочих General Electric більше половини базуються за межами Сполучених Штатів Америки, в той час як в Toyota, що має більше робітників, та лише 38 їх знаходиться за кордоном.

Таблиця 1. Найбільші ТНК та обсяги їх продажів, млрд дол.

Але в останні роки глобалізаційні процеси призвели до зміцнення позицій країн, що розвиваються, особливо держав Далекого Сходу. Прискорення темпів розвитку, дешева ресурсна база, покращення інвестиційного клімату, світовий дисонанс після кризи 2008 року, чітко визначена зовнішня політика – все це причини росту економічних можливостей гігантів східної Азії (табл. 2) [4, с. 5].

Таблиця 2. Топ 10 найбільш перспективних приймаючих країн на 2013–2014 рік

З вищенаведених матеріалів можна побачити, що найбільш розвинутим країнам світу відповідають найбільші транснаціональні компанії.

Отже, діяльність ТНК має ряд позитивних і негативних сторін як для приймаючої країни, так і для країни базування. Серед плюсів входження підприємств міжнародних компаній відносять збільшення інвестиційних надходжень, покращення економічного клімату країни, збільшення відкритості економіки, прискорення науково-технічного прогресу, забезпечення робочими місцями, надходження до державного бюджету. Іншою стороною такої взаємодії виступають такі негативні наслідки, як виснаження ресурсної бази, збільшення монополізації ринку, лобіювання інтересів окремих підприємців, підвищення залежності національної економіки по відношенню до більш могутніх держав, використання країни як ресурсного придатка лише на певний період часу.

Отже, можна виділити наступні тенденції:

- ТНК збільшують ступінь концентрації і централізації капіталу;

- інтенсивніше стають процеси злиттів і поглинань корпорацій;

- посилення впливу ТНК у глобалізаційних процесах;

- збільшення частки їх участі у виробництві ВВП;

- посилення позиції в системі МЕВ;

- транснаціональні корпорації в даний час носять інноваційно-інвестиційний характер.

Список використаних джерел:

1. Арсеньєв М. С. Транснаціональні корпорації / М. С. Арсеньєв // Російський економічний журнал. – 2001. – № 12. – 35 с.

2. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.readbook.com.ua/book/15/583/

3. Амеліна І. В. Міжнародні економічні відносини: навч. посіб. / І. В. Амеліна, Т. Л. Попова, С. В. Владимиров. – К.: Центр учбової літератури, 2013. – 256 c.

4. World Investment Report 2012 / United Nations Conference of Trade and Development. – Switzerland: United Nations Publication, 2012–2013.

5. Пучков А. Крупнейшие ТНК в мире [Електронний ресурс] / А. Пучков // Slideshare. – Режим доступу: http://www.slideshare.net/AlexeyPuchkov/ss-11875759

6. Biggest transnational companies за даними Focus [Електронний ресурс] // The economist 2012. – Режим доступу: http://www.economist.com/blogs/graphicdetail/2012/07/focus-1